2. Імовірні втрати у процесі здійснення підприємницької діяльності
Таблиця 7.15
Імовірні втрати у процесі здійснення підприємницької діяльності
Вид втрат |
Характеристика |
Фінансові втрати |
Прямий грошовий збиток, що може бути завданий підприємству внаслідок реалізації певного ризику, групи ризиків, або їх сукупності (наприклад, зниження обсягів реалізації товарів або послуг, абсолютне чи відносне зниження прибутку тощо). |
Матеріальні втрати |
Непередбачені планом розвитку підприємства додаткові витрати або прямі втрати виробничих фондів (устаткування, площ, виробленої продукції, сировини, енергії тощо). |
Втрати часу (загальні) |
Втрати, пов’язані з нераціональним використанням часу внаслідок виникнення певних видів ризику. Доцільним є відокремлення двох груп втрат часу:
|
Соціальні втрати |
Втрати, пов’язані із завданням щкоди здоров’ю та життю людей. |
Збутові (репутаційні) втрати |
Втрати, що пов’язані зі зміною відношення покупців (реальних або потенційних) до продукції підприємства у бік переваги товарів інших виробників. |
Екологічні втрати |
Втрати, пов’язані із завданням шкоди навколишньому природному середовищу. |
Морально-психологічні втрати |
Втрати, зумовлені тим, що будь-яка підприємство є складною соціальною системою і порушення рівноваги цієї системи може призвести до небажаних для нього наслідків (наприклад, плинність кадрів, викликана через нездоровий психологічний клімат у колективі). |
Залежно від виду підприємницької діяльності доцільно розрізняти втрати від здійснення виробничої, комерційної та фінансової діяльності (рис. 7.2).
Рис.7.2. Збитки, що мають місце в підприємницькій діяльності
Аналіз ризику, як правило, передбачає використання таких допущень [38]:
величини втрат від різних видів ризику незалежні один від одного (якщо один із видів ризику переходить у категорію реалізованого, то втрати при реалізації інших ризиків не змінюються);
реалізація певного виду ризику не обов’язково збільшує чи знижує можливість виникнення ризику іншого виду (за винятком форс-мажорних обставин);
максимально можливі збитки (втрати), у випадку реалізації конкретного ризику, не повинні перевищувати фінансових можливостей суб’єкта господарювання (цей принцип ґрунтується на теорії оптимального ризику, що передбачає наявність ефективного ризику тільки в межах власних активів)
3. Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику.
Система показників кількісної оцінки ризику включає абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику) й інтервальні (граничні інтервали ефективності, гранична похибка, розмах варіації) (табл.7.16). Для кількісної оцінки ризику, необхідно визначити усі можливі наслідки окремої події та ймовірності цих подій. Абсолютна величина ризиків характеризується розміром прогнозованих (можливих) втрат (збитків) у матеріально-речовинному чи вартісному виразі, якщо збитки піддається такому вимірюванню. У ситуації, коли недостатньо знати тільки лише розмір ризику в абсолютному виразі, а його значення необхідно порівняти з певними показниками, що характеризують діяльність підприємства, проводять оцінку ризику у відносному виразі Найбільш поширеними вимірниками ступеню ризику є: ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.
Таблиця 7.16
Система показників абсолютного та відносного вимірювання ризику
Показник |
Формула розрахунку |
Характеристика |
1 |
2 |
3 |
Абсолютне вимірювання ризику |
||
Абсолютна величина ризику (абсолютний рівень втрат) |
де
|
Перевагою
даного підходу є те, що в якості i-го
параметра ( |
Математичне сподівання дискретної величини |
Для дискретної величини
де
Для
обмеженого числа
Для випадкової неперервної величини
якщо
неперервна випадкова величина визначена
на інтервалі
|
Математичне сподівання, пов’язане з невизначеною ситуацією, є середньозваженим усіх можливих результатів, де ймовірність кожного із них використовується як частота або питома вага відповідного значення. Сподіване значення вимірює результат, котрий в середньому очікується. Імовірнісний зміст математичного сподівання конкретного параметра від проведення підприємницької діяльності полягає в тому, що воно приблизно дорівнює середньому арифметичному його можливих значень. |
Дисперсія |
Для
випадкової величини
Для дискретної випадкової величини
Для неперервної величини
|
Дисперсія — середньозважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних. Характеризує розсіювання значення випадкового параметру від його середнього значення, що прогнозується |
Середньоквадратичне відхилення |
|
Показує максимально можливе коливання певного параметру від його середньоочікуваної величини і дає можливість оцінити ступінь ризику з точки зору імовірності його здійснення (чим більшим є величина даної числової характеристики, тим ризикованішим є господарське рішення). |
Семіваріація
( |
,де
|
Додатня семіваріація характеризує дисперсію тих значень прибутку, які більші від середнього. Чим більше значення вона має, тим більшим є очікуваний від варіанту рішення прибуток. Від’ємна семіваріація характеризує дисперсію тих значень прибутку, які менші від середнього. Чим менше від’ємна семіваріація, тим менші очікувані втрати. |
Семіквадратичне відхилення
( |
|
Додатне семіквадратичне – відхилення абсолютного значення очікуваного прибутку; показує абсолютну відстань, на якій знаходиться значення прибутку більше від середнього (математичного сподівання). Чим більше значення показника, тим більший ризик. Від’ємне семіквадратичне відхилення характеризує відхилення абсолютного значення очікуваних втрат (можливе збільшення втрат), чим більше значення показника, тим менший ризик |
Відносне вимірювання ризику |
||
Величина ризику у відносному виразі |
Розмір збитків, віднесений до конкретної бази, обраної безпосередньо підприємством, залежно від специфіки і виду ризику, який оцінюється. |
Базою віднесення збитків можуть виступати: витрати на виробництво, вартість основних виробничих фондів, активи підприємства, прибуток, чисельність персоналу, вартість окремих ресурсів і т.д. Вибір тієї або іншої бази не має принципового значення, але необхідно надавати перевагу показнику, що має високий ступінь достовірності. |
Коефіцієнт варіації
|
де
|
Порівнює ризикованість напрямів діяльності і конкретних ситуацій за ознаками (втратами), вираженими у різних одиницях виміру. Коефіцієнт варіації може змінюватися в межах від 0 до 100%. Чим меншою є величина, тим більш стабільною є прогнозована ситуація і, відповідно, менший ступінь ризику здійснення напряму діяльності чи певного заходу. |
Коефіцієнт ризику
( |
|
Чим більшим є значення, тім більшим є ступінь ризику варіанту рішення |
– величина ризику,
– імовірність
небажаних наслідків,
– величина
цих наслідків.
)
можна використовувати широкий спектр
показників, за якими підприємство
прогнозує збитки у випадку реалізації
певного ризику або групи ризиків.
– значення випадкової величини,
– відповідні ймовірності.
можливих значень випадкової величини
,
або
,
,
де
– щільність ймовірності.
або
)
,
-
сумарна ймовірність настання тих
зовнішньоекономічних умов, які дають
ймовірність більшу від середнього
значення
)
,
(х)
– середньоквадратичне відхилення
доходів,
– величина
сподіваних доходів
)
Приклад 7.1. Адміністрація театру вирішує, скільки потрібно замовити програмок для вистав. Вартість замовлення 200 грн. плюс 0,3 грн. за штуку. Програмки продаються за 0,6 грн. за штуку, і до того ж дохід від реклами складає додатково 300 грн. Із минулого досвіду відомо відвідування театру (табл. 7.17).
Таблиця 7.17
Відвідування театру
Відвідування, чол. |
4 000 |
4 500 |
5 000 |
5 500 |
6 000 |
Ймовірність |
0,1 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
Очікується, що 40% відвідувачів купують програмки. Потрібно побудувати платіжну матрицю доходів і визначити, яку кількість продукції необхідно замовити театру за допомогою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. За іншими критеріями ПР в умовах ризику розв’язок прикладу наведено у розділі 5.
Розв’язок.
Побудуємо платіжну матрицю прибутків (табл.7.18).
Таблиця 7.18
Матриця прибутків, тис. грн.
Сподіване очікуване відвідування (40% від кількості відвідувачів), Аi |
Фактичне відвідування театру, Sj |
||||
1 600 |
1 800 |
2 000 |
2 200 |
2 400 |
|
4 000*0,4=1 600 |
(1600*0,6+300)-(1600*0,3+200)=580 |
580 |
580 |
580 |
580 |
4 500*0,4=1 800 |
(1600*0,6+300)-(1800*0,3+200)-=520 |
(1800*0,6+300)-(1800*0,3+200)=640 |
640 |
640 |
640 |
5 000*0,4=2 000 |
(1600*0,6+300)-(2000*0,3+200)= 460 |
(1800*0,6+300)-(2000*0,3+200)=580 |
(2000*0,6+300)-(2000*0,3+200)=700 |
700 |
700 |
5 500*0,4=2 200 |
(1600*0,6+300)-(2200*0,3+200)= 400 |
(1800*0,6+300)-(2200*0,3+200)=520 |
640 |
760 |
760 |
6 000*0,4=2 400 |
(1600*0,6+300)-(2400*0,3+200)= 340 |
(1800*0,6+300)-(2400*0,3+200)=460 |
520 |
700 |
820 |
Ймовірність |
0,1 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
Розрахуємо показники кількісної оцінки ризиків: математичне сподівання, дисперсію, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації (табл.7.19).
Таблиця 7.19
Визначення оптимального обсягу продукції
Сподіване очікуване відвідування (40%), Аi |
Фактичне відвідування театру, Sj |
Матема- тичне споді-вання |
Дисперсія
|
Середньоквадратичне відхилення
|
Коефіцієнт варіації
|
||||
1600 |
1800 |
2000 |
2200 |
2400 |
|||||
1600 |
580 |
580 |
580 |
580 |
580 |
580*0,1+580*0,3+580*0,3+580*0,2+580*0,1=580 |
0 |
0 |
0 |
1800 |
520 |
640 |
640 |
640 |
640 |
520*0,1+640*0,3+640*0,3+640*0,2+640*0,1=628 |
0,1*(520-628)+0,3(640-628)+0,3(640-628)+0,2(640-628)+0,1(640-628)=1 296 |
√1296=36,0 |
36:628= 0,057 |
2000 |
460 |
580 |
700 |
700 |
700 |
640 |
6 480 |
80,50 |
0,126 |
2200 |
400 |
520 |
640 |
760 |
760 |
616 |
13 824 |
117,66 |
0,191 |
2400 |
340 |
460 |
520 |
700 |
820 |
550 |
18 900 |
137,50 |
0,250 |
Імовірність |
0,1 |
0,3 |
0,3 |
0,2 |
0,1 |
Х |
Х |
Х |
Х |
Висновок: Найбільший імовірний прибуток можливо отримати за умови замовлення 2000 програмок. Найменше відхилення від очікуваного результату та найменший ризик (0%) має перший варіант (А1), згідно з яким адміністрації театру необхідно замовляти 1600 штук програмок. Порівнюючи значення імовірних прибутків та ступеню ризику, доцільно обрати другий варіант, який передбачає замовлення 2000 штук програмок. За А2, ризик неотримання очікуваного прибутку в розмірі 628 тис.грн. складає 5,7%.
Приклад 7.2. Фірма планує вкласти певну частину коштів у розвиток економічної діяльності. Альтернативні варіанти розвитку задано певними стратегіями. Зовнішньоекономічні умови, які будуть впливати на показники ефективності кожної стратегії мають певні ймовірності появи. Виграші при реалізації кожної стратегії та ймовірності зовнішньоекономічних умов наведено в табл.7.21.
Таблиця 7.21
Виграші при реалізації кожної стратегії та ймовірності зовнішньоекономічних умов
Стратегії, Sі |
Прибуток за з/е умов |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
S1 |
17 |
5 |
24 |
10 |
4 |
S2 |
11 |
20 |
14 |
32 |
46 |
S3 |
35 |
5 |
3 |
37 |
2 |
S4 |
15 |
14 |
10 |
30 |
6 |
S5 |
17 |
23 |
20 |
9 |
12 |
S6 |
19 |
4 |
16 |
2 |
1 |
РІ |
0,64 |
0,18 |
0,05 |
0,08 |
0,05 |
Необхідно визначити ефективність та ризикованість кожної стратегій розвитку фірми та зробити висновок, в яку стратегію доцільно вкладати кошти та чому.
Розв’язок.