Питання для підготовки до заліку з дисципліни

“Страхові послуги”

1. Визначення та особливості страхової послуги. Класифікація страхових послуг.

2. Служба маркетингу страхової компанії та її функції.

3. Канали продажів страхових продуктів. Переваги та недоліки кожного з них.

4. Інструменти маркетингу та їх вплив на страхову діяльність. Характеристика інструментів маркетингу.

5. Характеристика етапів реалізації страхового продукту.

6. Страхові посередники та їх роль в реалізації страхових послуг.

Вимоги законодавства України щодо страхових посередників.

7. Роль реклами в реалізації страхових послуг. Вимоги законодавства України щодо страхових посередників.

8. Страхова угода та її основні етапи.

9. Андеррайтинг та порядок його здійснення.

10. Договір страхування та його зміст.

11. Правила та умови страхування. Вимоги щодо розробки правил.

12. Відповідальність по договорах страхування. Права і обов’язки сторін.

13. Порядок визначення і врегулювання збитків.

14. Економічні особливості страхування життя та пенсій.

15. Таблиця смертності та її значення.

16. Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя та пенсій. Порядок укладення і обслуговування страхового договору.

17. Визначення розміру і порядок здійснення страхових виплат.

18. Характеристика основних умов змішаного страхування життя “А,В,С”.

19. Характеристика основних умов страхування життя “Родина”.

20. Обов’язкові види страхування від нещасних випадків та їх характеристика.

21. Добровільне індивідуальне страхування від нещасних випадків.

22. Колективні види добровільного страхування від нещасних випадків.

23. Обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

24. Обов’язкове медичне страхування та його сутність.

25. Добровільне медичне страхування та його особливості.

26. Страховий захист осіб, які виїжджають за кордон.

27. Медичне страхування іноземців в Україні.

28. Страхування майна підприємств від вогню та інших небезпек.

29. Страхування підприємств від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна.

30. Страхування відповідальності товаровиробника за якість продукції.

31. Страхування професійної відповідальності осіб , діяльність котрих може заподіяти шкоду третім особам.

32. Обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Характеристика основних умов.

33. Характеристика основних умов добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур та страхування посівів.

34. Страхування тварин сільськогосподарських підприємств.

35. Страхування будівель та іншого майна сільськогосподарських підприємств.

36. Методика визначення збитку з добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур та страхування посівів.

37. Страхування будівельно-монтажних ризиків.

38. Страхування машин від поломок.

39. Страхування електронної техніки.

40. Страхування банківських депозитів та лізингових операцій.

41. Страхування ризику непогашення кредиту.

42. Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту.

43. страхування виданих і отриманих гарантій або порук.

44. Страхування від втрат прибутку.

45. Страхування автотранспортних засобів (автокаско).

46. Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

47. Міжнародна система “Зелена картка”, її розвиток.

48. Страхування вантажів, що перевозяться автотранспортом.

49. Особливості організації морського страхування. Об’єкти та види морського страхування.

50. Страхування морських суден, умови страхування.

51. Страхування фрахту.

52. Страхування відповідальності судновласників.

53. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом.

54. Особливості здійснення та законодавча база авіаційного страхування.

55. Характеристика обов’язкових видів авіаційного страхування.

56. Добровільні види авіаційного страхування, їх характеристика.

57. Страхування повітряних суден, умови страхування.

58. Страхування відповідальності власників повітряних суден.

59. Страховий захист громадян від нещасних випадків на повітряному транспорті.

60. Страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу.

61. Космічне страхування.

62. Страхування будівель і тварин, що належать громадянам.

63. Страхування домашнього майна громадян.

64. Страхування засобів транспорту, які належать громадянам.

1 Аквізиція . це діяльність страховика або страхових посередників із залучення клієнтів до укладення нових договорів

страхування.

2 Під страхуванням невідкладної допомоги (у міжнародній термінології – assistanse insurance) розуміється специфічний вид страхування, об’єктом якого є негайне надання застрахованому допомоги у визначених надзвичайних ситуаціях.

3 Дедвейт - критерій оцінки ризику при страхуванні морських суден. Визначається валовою або повною вантажопідйомністю судна.

4 Положення, які регулюють ці види, ще не затверджені урядом, тому методичні матеріали висвітлюють діючі види страхування.

1 ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації - спеціалі­зована установа 00Н, створена в 1947 р. Членами ІКАО є більше 150 держав. Практична діяльність ІКАО спрямована на підготовку міжнародних конвенцій і інших документів по повітряному праву, розробці і утвердженню стандартів і рекомендованої практики, а також керівництва по різноманітних проблемах безпеки польотів і охороні навколишнього середовища; на вивчення конкретних проблем повітряного транспорту. Норма конвенції ІКАО широко використовується в практиці АС.

Варшавська конвенція 1929 р. регулювала і в деяких випадках регулює сьогодні відповідальність авіаційного перевізника щодо смерті, каліцтва або затримок пасажирів, а також щодо затримок і пошкодження вантажу та багажу. Відповідальність згідно із Варшавською конвенцією була обмежена сумою 12 тис. Конвенційних Золотих Франків (КЗФ). В 1955 р. Гаазька конференція прийняла доповнення до Варшавської конвенції (протокол Хейга), згідно з якими сума відповідальності була збільшена до 250 тис. КЗФ. Відповідальність авіаційного перевізника за перевезення багажу та вантажу була обмежена сумою в 5 тис. КЗФ. Для спрощення процедури розрахунку колишній Комітет Цивільної Авіації США визначив ліміт відповідальності в 20 тис. дол. США за 250 тис. КЗФ.

Римська Конвенція ІКАО - конвенція про відшкодування збитку, спричиненого іноземним повітряним судном третій стороні (Рим, 1952 р.). Встановлена межа цієї відповідальності в залежності від маси повітряного судна: до 1 тис. кг - ЗЗ168 тис. дол; 50 тис. кг -698518 тис. дол.; вище 50 тис. кг - 663 дол. за кожний 1 кг ваги. Відповідальність за загибель осіб або нанесення їм тілесних ушкоджень не повинна перевищувати 33168 дол. США.

1 Страхувальниками можуть бути фізичні особи – власники будівель або повнолітні члени їхніх родин, а також фізичні особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються будівлями на законних підставах.

242