2. Загальні принципи аудиту

МСА 200 „Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів” визначає загальні принципи аудиторської перевірки.

Етичними принципами, якими повинен керуватися аудитор, виконуючи свої професійні обов’язки є:

• незалежність;

• чесність;

• об’єктивність;

• професійна компетентність та належна ретельність;

• конфіденційність;

• професійна поведінка;

• дотримання технічних стандартів.

Незалежність можлива лише в умовах свободи від впливу (контролю) з будь-якого боку. Історія розвитку аудиторської діяльності дає підстави виділити три аспекти незалежності: правові, етичні, економічні аспекти.

• Умовами правового аспекту незалежності є:

• саморегулювання професії - полягає у делегуванні державою прав професійним організаціям самостійно встановлювати правила поведінки, методологію, методику і техніку, вимоги до професійної компетентності, контролювати їх дотримання;

• контрактна (договірна) основа взаємовідносин - виявляється у самостійному виборі замовника, але при цьому необхідна оцінка усіх аспектів незалежності під час укладання такого договору. У протилежному випадку аудиторська фірма буде нести відповідальність за порушення вимог до незалежності і результати аудиту можуть бути недійсними ;

• розподіл відповідальності за думку про фінансову звітність - ґрунтується на Законах України про бухгалтерський облік та про аудиторську діяльність, П(С)БО;

• відповідальність за роботу інших аудиторів, асистентів, експертів – у міжнародній практиці не завжди уся відповідальність береться аудитором на себе у випадку аудиту консолідованої звітності.

Умовами етичного аспекту незалежності є:

• професійна компетентність;

• добросовісне виконання професійних обов’язків;

• конфіденційність інформації щодо клієнта;

• обмеження тривалості співпраці з одним клієнтом;

• вимоги до змісту реклами;

• вимоги до назви фірми.

Умовами економічного аспекту незалежності є:

• обмеження видів діяльності;

• обмеження видів послуг, що надаються одному клієнту одночасно;

• обмеження суми винагород від одного клієнта;

• відсутність фінансового інтересу у справах клієнта;

• заборона отримання товарів і послуг від клієнта.

Основними принципами методології аудиту є:

• планування;

• обґрунтованість оцінки значимості аудиторських свідчень та

• систем внутрішнього контролю;

• доцільність вибору методики і техніки аудиту;

• визначення критеріїв суттєвості і достовірності;

• дотримання методик оцінки ризиків і вибірок даних;

• аналіз інформації і формування висновків;

• відповідальність за висновок;

• документальне оформлення;

• взаємодія аудиторів;

• повне інформування клієнта;

• контроль якості роботи аудитора.

2.3 Регулювання аудиторської діяльності

Необхідність та основні положення регулювання і здійснення аудиту закладені в Законі України „Про аудиторську діяльність”. Аудиторська професія є саморегулюючою. Це означає, що держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації у стандартах, нормах, положеннях та інструкціях. Саморегулювання є одним з найважливіших умов забезпечення незалежності аудитора. В Законі про аудиторську діяльність визначені засади функціонування професійної громадської організації Аудиторської Палати України. Закон і Статут Аудиторської палати визначають повноваження Аудиторської палати України та її створення.

Повноваження Аудиторської плати України:

• здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

• затверджує стандарти аудиту;

• затверджує програми підготовки аудиторів і по узгодженню з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які будуть проводити аудит банків;

• веде реєстр аудиторських фірм і аудиторів;

• здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону про аудиторську діяльність, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

• здійснює заходи по забезпеченню незалежності аудиторів при проведенні аудиторських перевірок і організації контролю за якістю аудиторських послуг;

• регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та в необхідних випадках застосовує до них стягнення ;

• здійснює інші повноваження, відповідно Закону „Про аудиторську діяльність” та Статуту Аудиторської палати України.

Щорічно Аудиторська палата України отримує від аудиторських фірм і аудиторів звіти про виконані ними роботи, здійснює їх аналіз та надає Кабінету Міністрів України інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.

Аудиторська палата України функціонує як незалежний орган, є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність, є неприбутковою організацією. Загальна кількість членів Аудиторської палати складає двадцять осіб. Від державних органів по одному представнику делегують Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства економіки, Державна податкова адміністрація, Національний банк України, Державний комітет статистики, Державна комісія по цінним паперам і фондовому ринку, Державна комісія по регулюванню ринків фінансових послуг, Рахункова Палата, Головне контрольне-ревізійне правління.

Від аудиторів делегується десять висококваліфікованих аудиторів з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п’яти років, представників професійних учбових закладів і наукових організацій.

Члени Аудиторської палати, за винятком, Голови Аудиторської палати, виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Джерелами фінансування діяльності Аудиторської палати України може бути: - плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право займатися аудиторською діяльністю; плата за включення до Реєстру; добровільні внески від професійних організацій аудиторів України; інші джерела.