Міжнародна допомога. Ваша оцінка

Що стосується міжнародної допомоги, то хотілося би подякувати громадянам, організаціям, державам, які поставилися до нас із співчуттям. Підставою для надання такої гуманітарної допомоги слугували і слугують на сьогоднішній день резолюції Генеральної асамблеї ООН. Коли є резолюція Асамблеї ООН, яка закликає держави, окремі комерційні структури, корпорації надавати допомогу Україні в ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, в соціальному захисті, то тоді з'являється рядочок у бюджеті тієї чи іншої держави, чи у бюджеті окремих установ, чи організацій, а моли такого заклику немає, то нібито і відпадає така необхідність. Оскільки є багато держав, які вважають себе бідними і претендують на міжнародну допомогу, то ми маємо тим більше виважено підходити до питань, пов'язаних із проханням про підтримку, вони мають бути науково обґрунтовані: чому ми потребуємо такої допомоги. В іншому випадку, може і не з'явитися резолюція Генеральної Асамблеї ООН із закликом надати Україні підтримку. Саме з цією метою до 15-річчя Чорнобиля готується міжнародна конференція "15 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання". Відкриється вона в середу 18 квітня. Запрошені представники країн Великої Сімки, заступник Генерального секретаря ООН, заступник керівника МАГАТЕ, Вони будуть представлені разом із науковцями. Буде розглянута статистика, наукові дослідження, медичні наслідки. Буде проведено аналіз і з'ясовано, чи дійсно причина хвороб людей в Україні є наслідком Чорнобильської катастрофи, чи є й інші причини. А саме до цього закликають і члени Євросоюзу, і інші держави світу, які заявляють, що захворювання в Україні на сьогоднішній день не пов'язані з наслідками катастрофи. Вони наголошують на інших причинах і подають прохання України про допомогу, як спробу перекласти наші економічні проблеми на плечі міжнародного співтовариства.

Тому ми запрошуємо провідних зарубіжних вчених, які своїми очима побачили б зону відчуження, лікарні, в яких лежать наші чорнобильці, побували в місцях їхнього компактного проживання, пересвідчились, чи є Чорнобильський фактор причиною захворювань, чи є інші причини. Чи нам потрібно вкладати гроші у вирішення цих проблем, чи робити, як радять: забудьте, не звертайте уваги, природа своє вирішить. До речі, Росія, практично, так і чинить.

Це ми обговорили питання соціального захисту, але ж є і технічні питання: закриття ЧАЕС, перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, побудова об'єкта "Вектор, куди мають бути перезахоронені радіоактивні відходи, побудова сховища відпрацьованого ядерного палива, заводу з переробки рідких радіаційних відходів. У Меморандумі щодо закриття ЧАЕС і виведення її з експлуатації і були взяті на себе певні зобов'язання - з одного боку країнами "Великої сімки", які цього вимагали, з іншого боку - Україною. На мою думку ведення Україною переговорів і підписання Меморандуму не були достатньо професійними. Зокрема, не була реалізована ідея побудови на проммайданчику ЧАЄС, натомість виведених з експлуатації блоків, електростанції з парогазовыми турбінами. На сьогоднішній день кошти, задекларовані у Меморандумі, не повністю виділені. Ми могли б звинуватити окремі держави, приміром Німеччину, Францію, США, але це було б несправедливим. Справедливим було б те, що ми маємо визнати, що Україна працювала і працює з міжнародними організаціями не скоординовано. Окремо працює Мінпаливенерго, МНС, Мінекоресурсів, МВС, Мінохорони здоров'я, і те, що ми досягли на сьогоднішній день - це заслуга МЗС, наших дипломатів - при веж непорозуміннях, які виникають в Україні, вони знаходять можливість достойно представляти нашу державу і готувати необхідні документи, щоб просуватися вперед. Але коли ми в Україні виконуємо понад 80% робіт своїми можливостями, персонал, який працює в зоні отримує всі дозові навантаження, а нам платять менше 20% коштів, від тих, які зібрало світове співтовариство, а західні фірми представлені лише своїми консультантами, які забирають у вигляді платні 80% коштів і повертають їх назад на Захід... то чи можна з цим миритися? Я звертався з доповідними записками з цього приводу до Президента, Прем'єр-міністра України, в яких наголошував на необхідності призначення координатора, який мав би бути за посадою віце-прем'єром і взяв на себе відповідальність за координацію робіт з ліквідації наслідків, контролював використання коштів, а також роботу організацій, причетних до виконуваних за програмою робіт. Але відповіді не дістав. Тим часом кошти "розбазарюються" і прийде час, коли зарубіжні інвестори спитають про результати і зрештою Україна залишиться сам-на-сам із своїми проблемами.

Мушу в цьому сенсі відзначити Чорнобильську програму ООН, однією із складових якої є соціально-психологічна реабілітація населення. Якраз тут ці невеликі кошти реально працюють, люди дістають необхідну моральну, матеріальну і медичну підтримку. Хотілося б, щоб ця програма розвивалася і за обсягом і у часовому вимірі.