Особисті історії

"Коли ми почули, що військових направляють в Чорнобиль як ліквідаторів, ми вирішили, що нам повезло, що ми приймали участь у війні".

Юрій, ветеран війни в Афганістані

"Ми прибули в Прип'ять 27 квітня 1986 року о другій годині дня. Там було більше тисячі автобусів. О 16.00 20-кілометрова колона вирушила в дорогу. 29 квітня місто було пусте".

Сергій, ліквідатор

"Я завжди знав, що ми живемо на забрудненій території, але ніхто не міг мені сказати до яких засобів безпеки я маю вдаватися. Єдиним місцем, де мені надали допомогу та відповіли на мої запитання, був Центр соціально-психологічної реабілітації. Працівники Центру прийняли мене до себе в якості добровольця та вважають мене своїм другом".

Доброволець Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації

"Ми доїли корю, коли до нас підійшли представники адміністрації і сказали: "Не панікуйте, продовжуйте свою роботу". 2 травня 1986 року люди почали від'їжджати разом зі своїми дітьми. Нам сказали привезти корів до колгоспу. 4 травня о п'ятій ранку до нашого будинку під'їхав грузовик. Наступного дня опівдні нас привезли в Бородянку. Ми їхали всю ніч. С собою в нас було тільки сало та яйця з розрахунку на три дні. Ми вимушені були готувати в полі".

Жінка колгоспника, яка була евакуйована з Чорнобиля до Бородянки.

"Вперше ми почули про аварію коли до місцевої лікарні привезли перших постраждалих. Це було схоже на війну: танки, машини швидкої допомоги, БМП проносились на повному ходу, Від фар було настільки видно, що вночі можна було читати газету".

Лікар, Іванків

"Після переселення до Бородянки я перебував у стані розгубленості. Я нікого не знав, був безробітним і не бачив жодних перспектив на отримання тієї роботи, яку хотів. До всього ж, я не міг допомогти своїм батькам, які на той час, вже були пенсіонерами і конче потребували моєї підтримки. Одного разу я сидів вдома, згадуючи часи, коли мав пристойну роботу та слухав радіо. І тут я почув про Бородянський Центр соціальне - психологічної реабілітації. Переселенців та евакуйованих запрошували відвідати Центр, Я відправився туди. Після цього я приходив до Центру знову і знову. Там я зустрів людей, що мали такі ж проблеми, як і я сам. Годинами ми обговорювали можливості змінити наше життя на краще. Врешті-решт ми вирішили започаткувати свиноферму. Працівники Центру допомогли нам скласти бізнес-план. Спочатку ми купили 5 свиней. На сьогоднішній день у нас їх ЗО. Я дуже щасливий і вдячний співробітникам Центру соціально-психологічної реабшітації за те, що вони допомогли мені повернутись до життя".

Переселенець, фермер, Бородянка

"Я приймав участь у війні в Афганістані. Це було суворим іспитом для радянських військових та їх сімей. Але, врешті-решт ми звикли. Ми розуміли ситуацію, знали чого робити, а чого - ні... Після повернення з війні мені та моїм друзям треба було знову звикнути до мирного життя. Це стало справжнім психологічним випробуванням. На щастя, в Бородянці, місці де я живу, працює Центр соціальна - психологічної реабілітації. Мені пощастило, що я звернувся до нього. Дуже скоро я зрозумів, що не можу жити без цього Центру. Ми створили "Школу безпеки та виживання" для дітей та підлітків. Тут вони навчаються тому, як діяти у випадку надзвичайної ситуації, як допомагати один одному, включаючи надання психологічної підтримки, т.д. Вже 5 років я працюю в Центрі волонтером. З 1998 року наша команда займає перші місця на Всеукраїнських змаганнях рятівників та змаганнях СНД",

Волонтер, "Школа безпеки та виживання", Бородянка

Стан соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Статистичні дані

В результаті найтяжчої трагедії 20-го століття постраждала 3,278,521 особа, включаючи 340,654 ліквідатори та 1,300,000 дітей.

Чисельність інвалідів досягла 91,200. Витрати на 1 особу, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, в середньому становлять 8 тис. Гривень на рік, тоді як на інваліда по загальному захворюванню - 500-600 гривень.

Станом на 1 січня 2000 із перевірених 397,837 справ учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕСГ перереєстровано 372,178 посвідчень.

Відселення та самостійне переселення

Згідно з Законом України "Про статус ї соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із радіоактивне забруднених територій переселено 27,649 сімей, поліпшено житлові умови 5,129 сім'ям інвалідів.

В період з 1986 по 190 рік евакуйовано 90,784 особи. З 1990 по 2001 рік відселено та самостійно переселились 71,994 особи.

Державний реєстр осіб, які постраждали внаслідок катастрофи В Державному реєстрі осіб, що постраждали внаслідок катастрофи, накопичені дані про 1,072,000 особи. Минулого року база Реєстру поповнилась даними на 217 тис. осіб.

Медичне забезпечення та оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Медичне забезпечення постраждалого населення здійснюється відповідно до "Програми заходів з організації спеціалізованої медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка щорічно формується на підставі заявок обласних (міських) державних адміністрацій, МОЗ і АМН України. На її фінансування у 1999 році витрачено 26837,2 тис. грн.

Одним із організаційних засобів боротьби із нервово - психічними розладами та хворобами серед постраждалого населення є служба соціальне - психологічної реабілітації - та інформування громадськості, на її діяльність щорічно спрямовується біля 650,0 тис. грн.

В 2000 році на оздоровлення постраждалого населення було витрачено 140,0 млн. гривень. Кошти державного бюджету були спрямовані на санаторно-курортне лікування осіб категорії 1, дітей-інвалідів, дітей-сиріт та напівсиріт, дітей, які проживають на радіоактивне забруднених територіях, дітей з хронічними захворюваннями.