Аварія на Чорнобильській атомній станції
Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році була результатом помилки у проекті реактора, що в свою чергу обслуговувався некваліфікованим персоналом, без належних заходів безпеки.
Аварія на ректорі №4 розпочалася вранці 26 квітня 1986 року. Через 7 секунд, після того як обслуговуючий персонал активував автоматичну систему зупинки роботи реактора, що повинна була вимкнути реактор через 20 секунд після початку аварії, виникла вибухова хвиля. Послідуючі хімічні реакції та ряд вибухів ними спричинений були настільки потужними, що вони зруйнували бетонну плиту верхньої частини реактора. Недоліки проект)' у системі охолодження електростанції імовірно викликати вибухову хвилю, яка призвела до руйнування реактора.
Хоча не існує спільної думки щодо кількості смертей пов'язаних з катастрофою на ЧАЕС або кількості їх в майбутньому, багаточисельні дослідження та доповіді називають цифри у десятки тисяч жертв. Відповідно до доповіді університету Уельсу з посиланням на департамент енергетики США, приблизно 39.000 людей у всьому світі помруть від раку, який розвився внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Приблизно три мільйони дітей потребують лікування, а 3.5 мільйонів людей проживають на українській території, забрудненій радіонуклідами. Вроджені дефекти та проблеми росту у дітей зросли на 230% в Україні, а приблизно 380.000 дітей мають такі хвороби як лейкемія, проблеми з щитовидною залозою та анемію.
Україна потерпіла збитків на суму більш ніж 140 мільярдів американських доларів внаслідок Чорнобильської катастрофи. Український уряд вже витратив приблизно 5 мільярдів доларів на ліквідацію негативних наслідків цієї катастрофи. Найбільш серйозні наслідки у здоров'ї 7.1 мільйонів людей що постраждали від катастрофи ще очікуються.
Незважаючи на той факт що все більше і більше країн світу відмовляються від побудови нових атомних реакторів, уряд України продовжую ядерну експансію. Найкращим прикладом цього є намагання уряду України за будь-що знайти гроші іноземних донорів для завершення будівництва двох блоків на Хмельницькій та Рівненській атомних станціях, що відомий під назвою "проект ХАЕС2/РАЕС4".
Україна має великий потенціал до використання енергії з відновлювальних джерел, які можуть слугувати як альтернатива розвитку атомної індустрії. Зараз Україна виробляє приблизно 2% своєї енергії завдяки використанню альтернативних джерел.
Вітрова та сонячна енергетика, енергія з біогазу та гідроенергетика відповідно підрахунків повинні бути достатніми для забезпечення енергетичних потреб країни. Наприклад, якщо 2.700 км. кв. мілководдя Чорного та Азовського морів використати для встановлення вітрових турбін, то це забезпечить всі потреби України в електроенергії.
Одна й з найбільших катастроф в історії атомної індустрії є нагадуванням про небезпеку атомної енергетики та необхідність розвивати більш безпечні, чистіші та доступніші технології стійкого розвитку та альтернативних джерел енергії.
Чорнобильська Програма оон. Резюме
"Всім нам хотілося б стерти з пам'яті слово "Чорнобиль". Але більше 7 мільйонів осіб не можуть собі дозволити таку розкіш. Кожного дня вони все ще відчувають на собі результати трагедії, що сталася". Кофі Анан, Генеральний секретар ООН
Аварія, що сталася на Чорнобильській атомній станції в квітні 1986 року залишається найбільш драматичною та важкою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Як і п'ятнадцять років тому, вона впливає на життя мільйонів людей.
ООН була першою організацією, що відгукнулась на заклик Урядів України, Росії та Білорусі до Урядів всіх країн та міжнародної спільноти з проханням про надання допомоги в подоланні наслідків аварії. Коли 9 січня 1991 року було підписано Головний договір про створення Програми ЮНЕСКО - Чорнобиль, ЮНЕСКО вважала, що крім значного впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище, Чорнобильська катастрофа буде мати трагічні наслідки стосовно економічного, психологічного та соціального стану населення, що проживає на забруднених територіях або поблизу них. Катастрофа неминуче мала призвести до серйозних політичних та економічних проблем в кожній країні, що постраждала внаслідок аварії.
Чорнобильська Програма ООН базується на Національній Програмі з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи
Складові Програми
Чорнобильська Програма ООН складається з трьох підпрограм, які с пріоритетами Уряду України та мають за мету:
надання соціальне - психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок авари;
наукову та фінансову оцінку доцільності спорудження захисної дамби в басейні річки Прип'ять;
покращення діагностики та лікування карсіноми, лейкемії та лімфоми серед населення забруднених територій
Психологічна підпрограма має на меті подолання соціальне - психологічних проблем, що виникла внаслідок аварії - перш за все синдрому жертви та соціальної пасивності, що сформувалися серед постраждалого населення. З цією метою передбачається подальше розширення мережі Центрів соціальне - психологічної реабілітації та інформування населення. На радіоактивне забруднених територіях буде створено два нових Центри - в Коростені Житомирської області (населення Коростеня складає 67 тисяч жителів) та Боярці Київської області (населення Боярки - 40 тисяч жителів). Боярський Центр, крім населення Боярки, буде працювати з пацієнтами Дитячої лікарні, в якій проходять лікування діти з усіх районів Київської обл., що постраждали внаслідок аварії.
Програма з охорони навколишнього середовища передбачає наукову та фінансову оцінку доцільності спорудження захисної дамби на правому березі Прип'яті в Чорнобильській Зоні Відчуження. Спорудження дамби завершить створення захисних заходів на правому березі річки поблизу ЧАЕС та призведе до зменшення колективної дози населення, що проживає вниз по течії річки Дніпро за середній період життя на 300-400 людино-Зівертів.
Підпрограма у сфері здоров'я спрямована на покрашення діагностики та лікування довготривалих наслідків аварії, таких як рак щитовидної залози, лейкемії та лімфоми у населення, що постраждало внаслідок аварії, включаючи ліквідаторів. Бенефіціарами цієї підпрограми, а саме вдосконалення діагностики та лікування, стануть 2 млн. Осіб, що проживають на територіях з рівнем забруднення, який перевищує 15 Cum2.
Програма фінансується Урядом США, ПРООН в Україні та Урядом України. Кошти на забезпечення Програми було зібрано в результаті заходів, ініційованих Офісом з координації гуманітарних питань у Женеві.