- •Поняття банківської системи держави
- •2.Функції банківської системи як самостійної банківської структури
- •3.Специфічні риси, які характерні для банківської системи
- •4.Започаткування банківської справи у Європі.
- •5.Поява банківської діяльності в Україні. Реформа 1861 року
- •6.Проблеми банківської системи України під час Першої світової війни.
- •7.Розвиток банківської системи україни в радянський період
- •9. Шляхи створення центральних банків. Виникнення перших центральних банків.
- •10. Основні функції центральних банків
- •11. Створення та організація банківської системи України
- •12. Функції та операції нбу
- •13. Кризові ситуації з якими зіткнулась Україна за роки незалежності. Оцінка дій нбу під час фінансових та економічних криз.
- •14. Основні принципи побудови нбу
- •15. Характеристика банківської системи України
- •16. Сутність грошово кредитної (монетарної) політики нбу
- •17.Цілі грошово кредитної політики
- •18. Характеристика основних інструментів грошово кредитної політики нбу
- •19. Поняття фінансових посередників
- •20. Місце банківської системи у економічній системі країни
- •22. Послуги які має право надавати банк згідно зу «про банки і банк д.»
- •24. Основні принципи діял. Комерц банків. Види комерц. Б.
- •25. Порядок реєстрації комерційного банку та ліцензування його діяльності
- •27. Формування доходів банку
- •28. Фін. Витрат банку. Розрах. Прибутку банку
- •Розрахунок показників прибутковості банку
- •29. Основи організації грошових розрахунків
- •30. Порядок оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків
- •31. Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика
- •32. Порядок відкриття рахунків у банках
- •33. Міжбанківські кориспонденські відносини
- •34. Організація готівкових грошових розрахунків
- •35. Склад та характеристика ресурсів комерційного банку
- •36. Поняття власного капіталу банку
- •37. Формування власного капіталу банку
- •38. Характеристика залученого капіталу комерційного банку
- •39. Порядок та умови здійснення депозитних операцій комерційного банку
- •40. Розрахунок простих та складних відсотків
- •41.Управління ресурсами комерційного банку
- •42. Банківський кредит
- •43. Класифікація банківських кредитів
- •44. Умови та порядок укладення кредитної угоди
- •45. Захист від кредитного ризику
- •46. Нарахування відсотків за кредитами
- •47. Формування резерву
- •48. Методи кредитування клієнтів банку
- •49. Форми позичкового рахунку
- •50. Кредити, пов'язані з вексельним обігом
- •51 Кредити під заставу цінних паперів
- •52 Іпотечне кредитування
- •53Лізингове кредитування
- •54 Сільськогосподарський кредит
- •55Споживчий кредит
- •56Консорціумний кредит
- •57 Бáнківські інвест́иції
- •58 Інвестиції
- •59 Довгострокове кредитування інвестиційних проектів
- •60. Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів
- •61. Емісійні операції комерційних банків
- •63. Управління портфелем цінних паперів банку
- •64. Посередницькі операції комерційних банків на фондовому ринку.
- •65. Поняття зовнішньоекономічного контракту.
- •66 Валютне котирування
- •67 Міжнародні розрахунки
- •69 Посередницькі операції ком банків з іноз валютою
- •70 Поняття іноз валюти і вал. Операцій
- •71. Валютна позиція банку
- •72. Касові та строкові валютні операції
- •74. Декомпозиційний аналіз прибутковості власного капіталу банку
- •75. Показник гепу визначається як різниця між величиною чутливих активів та чутливих зобов’язань банку в кожному із зафіксованих інтервалів:
- •76. Аналіз дюрації
- •77. Стратегії управління валютним ризиком банку
- •78. Сутність фін аналізу
- •79. Аналіз фін стану банку
- •80. Аналіз фін результату діяльності
- •82. Нормативи регулювання
66 Валютне котирування
— зареєстрований у чисельних величинах валютний курс. На Форексі валютне котирування буває трьох видів:
Пряме котирування — котирування, що показує, яка кількість національної валюти міститься в одному доларі США. Наприклад, якщо американський долар коштує 8 гривень 12 копійок, то це буде
записуватися в такий спосіб:
Види валютних котирувань на ринку Форекс
USD/UAH = 8.1200. А якщо є запис USD/CHF = 1.2500, то це означає, що за 1 американський долар в цей час на ринку дають 1,25 швейцарського франка. Та валюта, яка вказується в чисельнику дроба, називається базовою. У прямих котируваннях базова валюта — американський долар. Базова валюта є товаром, а парна їй валюта — грішми, за які цей товар купується.
Зворотне (зрідка — непряме) котирування — котирування, що показує, яка кількість доларів США міститься в одиниці національної. Наприклад, GBP/USD = 1.9700. Це означає, що за 1 британський фунт можна одержати 1,97 доларів США.
Розташування валют у котирувальних парах фіксоване, обумовлене традицією. Більшість валютних пар записують у вигляді прямого котирування до доллара. Тільки британський фунт, євро, австралійський іновозеландський долари котирують у зворотному котируванні.
У фінансовому середовищі, у літературі, аналітичних звітах основні валютні пари прийнято називати не як пари, а як окремі валюти. Якщо згадку про долар США не вимовляють, говорячи просто: євро, франк, фунт або йена, то мається на увазі відповідна пара до долара і що всі знають, яка валюта має пряме, а яка зворотне котирування.
Крос-курс — це співвідношення між двома валютами без участі долара США. Зазвичай цей курс є похідним від курсів відповідних валют до долара США.
Валютні пари в торговому терміналі
Валютна пара — текстовий запис котирування валюти. Найбільш активно на ринку торгуються такі валютні пари:
EUR/USD — євро до долара США;
USD/JPY — долар США до японської йени;
GBP/USD — фунт стерлінгів до долара США (інша назва - "cable", походить від Трансатлантичного кабеля);
USD/CHF — долар США до швейцарського франка;
GBP/JPY — фунт стерлінгів до японської йени;
GBP/CHF — фунт стерлінгів до швейцарського франка;
EUR/GBP — євро до фунта стерлінгів;
EUR/JPY — євро до японської йени;
EUR/CHF — євро до швейцарського франка;
AUD/USD — австралійський долар до американського долара;
USD/CAD — долар США до канадського долара.
67 Міжнародні розрахунки
— це система організації, регулювання та здійснення платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, підприємствами і громадянами різних країн. Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю товарами й послугами, міжкраїнний рух факторів виробництва, а також некомерційні операції. Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови та порядок здійснення платежів, вироблені на практиці і закріплені міжнародними документами та звичаями, а з іншого — щоденну практичну діяльність банків щодо їх здійснення. Більшість розрахунків проводиться безготівково, через записи на банківські рахунки. Основними суб'єктами міжнародних розрахунків є експортери, імпортери та банки, що їх обслуговують. Останні виступають не тільки в ролі посередників між експортерами й імпортерами. Вони виконують функції кредиторів, що фінансують зовнішньоторгові угоди, функції контролю, виступають також в ролі гарантів. Банки можуть висувати свої вимоги до умов розрахунків і форм платежу, які експортери й імпортери зобов'язані брати до уваги. У сучасній міжнародній економіці діє розгалужена система способів, форм і засобів платежів, що формують цілісний, гнучкий і ефективний механізм розрахунків. Спосіб платежу залежить від механізму оплати товару з огляду на момент його фактичної доставки. В міжнародній практиці застосовуються такі основні способи платежу: готівковий платіж, авансовий платіж, платіж у кредит, комбінований (поєднує три попередні). Готівковий платіж здійснюється через банк до чи проти передачі експортером товаросупровідних документів чи самого товару в розпорядження покупця. Цей спосіб платежу не означає, що розрахунки ведуться готівковими грошовими знаками. Поняття "готівковий платіж" використовується як протиставлення авансовому та кредитному способам платежу і передбачає оплату повної вартості товару в період від його готовності для експорту до переходу в розпорядження покупця. Може здійснюватись повністю або частинами. Повний готівковий платіж передбачає оплату повної вартості товару за однієї із зазначених умов: — при отриманні повідомлення експортера про готовність товару до відвантаження; — при отриманні повідомлення капітана судна про закінчення завантаження товару на борт в порту відправлення; — проти вручення експортеру комплекту товарних документів, передбачених у контракті; — проти вручення товарних документів з наданням для оплати декількох пільгових днів (під банківську гарантію). Зазначені умови викладені в певній послідовності з огляду на інтереси експортера. Для нього найбільш вигідна перша умова, а найменш вигідна — остання. Готівковий платіж частинами передбачає оплату вартості товару кількома частинами відповідно до умов контракту. Платіж може бути розбитий на частини за умовами поставки та в міру готовності товару. В першому випадку частина платежу (80—90 %) сплачується після відвантаження товару, а все інше після приймання товару імпортером. У другому випадку виплата визначених у контракті сум надходить у міру виконання контракту, тобто виконання окремих частин замовлення. Авансовий платіж передбачає виплату покупцем продавцю погодженої в контракті суми в рахунок платежу до передачі товару в його розпорядження або до початку виконання замовлення. Цей спосіб виконує дві функції: — є формою кредитування покупцем продавця; — слугує засобом забезпечення зобов'язань, прийнятих покупцем за контрактом. Аванс може бути наданий у грошовій і товарній формах. Останній передбачає передачу імпортером експортеру сировинних матеріалів чи комплектуючих виробів, необхідних для виготовлення замовленого товару. Аванс у грошовій формі передбачає виплату покупцем узгоджених у контракті сум в рахунок платежів за умовами договору до відвантаження товару (надання послуг), а інколи навіть до початку виконання контракту. У світовій практиці авансові платежі використовуються у випадках коли: — продавець сумнівається в платоспроможності покупця; — політична і (чи) економічна обстановка в країні покупця не стабільна; — постачається дороге обладнання; — тривалі строки виконання контракту. Аванс може надаватися як на повну вартість, так і у вигляді певного відсотка від неї. Його величина залежить від мети авансу» характеру товару, його новизни, вартості й строків виготовлення. У світовій практиці авансові платежі зазвичай складають 10—ЗО % від суми контракту. Погашається аванс шляхом заліку при поставці товару. Ця умова має фіксуватися в контракті. Авансові платежі як форма міжнародних розрахунків вигідні для експортера і менше — для імпортера. Для імпортера вони є ризиковою формою розрахунків, тому імпортер наполягає на виставленні на свою користь гарантії першокласного банку (гарантії повернення авансу чи гарантії належного виконання контракту). Платіж у кредит передбачає проведення розрахунків за операцією на основі наданого продавцем покупцю комерційного кредиту. Останній сплачує суму, обумовлену в контракті, через певний час після поставки товару. Цей кредит надається, як правило, в товарній формі шляхом відстрочення чи розстрочки платежу і класифікується як комерційний, фірмовий товарний кредит. Кредит дається не на всю суму контракту, а на 80—85 %, решту покупець сплачує авансом, що дозволяє продавцю покрити свої витрати, якщо покупець порушить свої зобов'язання за контрактом. Межа кредиту, тобто максимальний розмір кредиту, що надається покупцю, визначається розмірами капіталу останнього і зазвичай не перевищує 10 % від капіталу покупця. За термінами комерційні кредити поділяються на короткострокові (до одного року), середньострокові (1—5 років) та довгострокові (5—10 років і більше). У контракті обумовлюється вартість кредиту, виражена у процентах за рік, термін використання кредиту, строк погашення кредиту, пільговий період, протягом якого за кредитом не відбувається погашення процентів, та інші умови. При наданні комерційного кредиту виникає питання про гарантії платежу. Серед способів запобігання неплатежу чи затримці платежу основними є гарантії банків У тому чи іншому вигляді. Основними формами розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій є: акредитивна; інкасова, банківський переказ, розрахунки чеками, вексельна, за відкритим рахунком.
68 Кредитування експортно-імпортних операцій Кредити за експортно-імпортними операціями видаються на такі цілі: - оплату платіжних документів, виписаних експортером; - кредити під контракти за експортом; - кредити іноземних операцій у формі купівлі в експортера векселів, які акцептовані експортером; - кредити за документарними акредитивами, валютні кредити імпортера і під контракти за імпорт. При кредитуванні іноземними партнерами резидентів України дотримуються лімітів, які щорічно затверджуються ВРУ і впливають на обсяг боргу України. Кредити в іноземній валюті для резидентів України видаються уповноваженими банками відповідно до Положення НБУ "Про кредитування". Для цього резиденти подають в обслуговуючий банк такі документи: - заяву; - техніко-економічне обґрунтування кредитованого заходу; підтвердження забезпечення кредиту; - поквартальний графік надходження валютного виторгу; - поквартальний розрахунок термінів використання і погашення кредиту й виплати процентів; - установчі документи та їх копії; - фінансову звітність, завірену аудитором або ДПА (ДПІ); - проекти контрактів з іноземними фірмами на предмет перевірки використання кредитів. Етапи кредитування, порядок укладення кредитного договору, обслуговування кредиту - такі ж, як і при кредитуванні у національній валюті. Кредит видається та погашається тільки у безготівковій формі.
