15. Характеристика банківської системи України

На 1 квітня 2014 в країні функціонує 181 банк, у тому числі:

банки з приватним українським капіталом — 50%;

банки з іноземним капіталом (крім російських) — 17%;

банки з російським капіталом — 14%;

державні банки — 19%[6].

Станом на 24 липня 2014 у стані ліквідації знаходиться 17 банків[15].

Більшість банків є учасниками міжнародних карткових систем та / або НСМЕП, у розвитку якої активну участь бере НБУ. Станом на 1 січня 2012 року в обігу перебувало 57,9 млн. платіжних карт, емітованих вітчизняними банками, з яких 60% були активними; інфраструктура обслуговування карткового бізнесу налічує 33 тис. банкоматів і 28,8 тис. банківських терміналів; еквайрингова мережа складається з 94,7 тис. торгових терміналів. У країні функціонують 9 банківських систем грошових переказів (у тому числі 2 міжнародні).

Регіональна мережа банківських установ складається з більш ніж 18 000 точок продажу (включаючи філії та дочірні компанії). При цьому, найбільше число банків сконцентровано у промислових і столичному регіонах

16. Сутність грошово кредитної (монетарної) політики нбу

Грошово-кредитна політика – це сукупність заходів, що реалізуються державою і спрямовані на регулювання грошово-кредитних відносин. Держава встановлює загальні умови для реалізації цих відносин, формуючи законодавчу базу, визначаючи загальну організацію функціонування кредитних структур і законодавчі основи здійснення грошової емісії та емісії цінних паперів. Розроблена на цій основі грошово-кредитна політика з боку її практичної реалізації забезпечується центральним банком країни, який, виконуючи розроблену і затверджену політику у сфері розвитку кредитно-грошових відносин, у той же час є досить незалежним у своїх діях.

Основною метою проведення грошово-кредитної політики держави є реалізація системи заходів у сферах грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості та вирівнювання платіжного балансу.

Грошово-кредитна політика НБУ в її конкретних завданнях і акцентах значно залежить від сукупності умов економічного та соціального середовища, в якому вона реалізується. Тому і розробці цієї політики і в її здійсненні є характерні особливості, що визначаються особливостями того чи іншого періоду в розвитку нашого суспільства. Грошово-кредитна політика включає такі складові моменти:

- визначення загального напряму грошово-кредитної політики на певний період;

- визначення сукупності основних інструментів здійснення грошово-кредитної політики;

- організацію та удосконалення бази даних, які фіксують стан та зміни грошової маси, кредитів та заощаджень;

- розробку й реалізацію конкретних програм у сфері грошового обігу та кредиту

17.Цілі грошово кредитної політики

Цілі грошово-кредитної політики визначаються залежно від рівня розвитку економічних

взаємовідносин у державі. їх можна поділити на три групи: стратегічні, проміжні, тактичні.

Стратегічні цілі грошово-кредитної політики — це ключові цілі в загальнодержавній економічній політиці: зростання зайнятості збалансування платіжного балансу, зростання виробництва, забезпечення стабільності цін і т. ін.

Проміжні цілі грошовокредитної політики — це зміни в певних економічних процесах, які мають сприяти досягненню стратегічних цілей. Так, якщо метою загальнодержавної економічної політики визначено економічне зростання при скороченні безробіття, то проміжною метою в цьому разі має бути пожвавлення економічної кон'юнктури. Проміжні цілі доповнюють стратегічні та конкретизують їх.

Особливістю проміжних цілей є їхня дія протягом тривалого періоду, впродовж якого може бути доведено їхню ефективність. Наприклад, активізація кон'юнктури ринку шляхом зростання грошової маси або зниження відсоткових ставок у короткостроковому періоді можуть спричинити зростання попиту й цін і лише за умови, що ці заходи активізують інвестиційні процеси, зростання виробництва. Можливо також забезпечити збільшення пропозиції, що, в свою чергу, має зупинити зростання цін і стабілізувати їх, але для цього необхідно тривалий період часу.

Тактичні цілі грошово-кредитної політики полягають у регулюванні ключових економічних

змінних через банківську систему на основі управління грошовою масою, відсотковою ставкою, валютним курсом тощо і забезпечують досягнення проміжних цілей.

Основними ознаками тактичних цілей є короткостроковість їхньої дії, реалізація їх виключно

оперативними заходами центрального банку та багатоаспектність. Ці особливості значно ускладнюють вибір методів та механізмів реалізації тактичних цілей грошово-кредитної політики

держави.