- •Міністерство освіти і науки україни
- •Фізика: механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка Лабораторний практикум
- •Передмова
- •Правила складання протоколу лабораторної роботи
- •Правила побудови графіків
- •Правила внутрішнього розпорядку у фізичній лабораторії
- •Інструкція по техніці безпеки й пожежної безпеки в лабораторії механіки й молекулярної фізики
- •I.Загальні положення.
- •II. Основні положення.
- •Похибки вимірювань фізичних величин
- •1. Класифікація вимірювань
- •2. Похибки прямих вимірювань
- •3. Систематична похибка
- •4. Випадкова похибка
- •5. Промахи
- •6. Загальна похибка прямих вимірювань
- •7. Алгоритм обробки результатів прямих вимірювань
- •8. Похибки непрямих вимірювань
- •9. Обробка результатів непрямих вимірювань
- •10. Приклад виведення формули для знаходження похибки непрямих вимірювань
- •Лабораторна робота №1 розрахунок похибок вимірювань
- •2. Порядок виконання роботи
- •3. Обробка результатів вимірювань
- •1 Частина
- •2 Частина
- •Висновки
- •Лабораторна робота №2 вивчення рівноприскореного прямолінійного руху (2 год).
- •1. Теоретична частина Прямолінійний нерівномірний рух.
- •Площа такої трапеції
- •Вільне падіння.
- •2. Експериментальна частина.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •2. Експериментальна частина
- •1.Опис експерименту.
- •2. Порядок виконання роботи.
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Вивчення механічних коливань (2 год)
- •1. Теоретична частина
- •2. Експериментальна частина
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •2. Експериментальна частина
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Вивчення законів ідеального газа (2 год)
- •1. Теоретична частина
- •2. Експериментальна частина
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Визначення теплоємностей газів за методом клемана і дезорма (2 год)
- •1. Теоретична частина
- •2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Визначення зміни ентропії при нагріванні й плавленні олова (2год)
- •1. Теоретична частина
- •2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Довідкові таблиці
- •Універсальні фізичні константи
- •Тригонометричні таблищ
- •Густина речовин
- •Границя міцності на розтяг σм і модуль пружності е
- •Теплові властивості речовин тверді тіла
- •Критичні параметри і поправки Ван-дер-Ваальса
3. Систематична похибка
Систематична похибка — це та частина загальної похибки вимірювання, яка залишається сталою або змінюється закономірно при повторних вимірюваннях тієї самої величини. Систематична похибка має знак і викликає відхилення результату завжди в один бік. її небезпека в тому, що спостерігач частіше за все просто не підозрює про існування такої похибки.
Причини виникнення систематичної похибки такі:
неправильне градуювання приладу або його несправність;
неправильне встановлення приладу та погані умови його роботи;
невдалий вибір методу дослідження і т. д.
Виявлення, оцінювання та позбавлення від систематичних похибок є головними завданнями дослідника. Для цього необхідно ретельно готувати вимірювання і продумувати методику його проведення. Наведемо деякі приклади. Якщо шкала приладу зміщена, то всі вимірювання матимуть сталу похибку, що дорівнює величині зміщення. Або коли металевою лінійкою вимірювати розміри тіла безпосередньо в нагрівальній печі. Внаслідок термічного розширення лінійки збільшиться відстань між поділками лінійки, і систематична похибка дорівнюватиме величині цього збільшення. В обох прикладах систематична похибка може бути виявлена.
Несправний прилад можна порівняти з іншим аналогічним приладом, а температурну похибку можна розрахувати за температурним коефіцієнтом матеріалу лінійки. Але це зовсім не означає, що завжди можна повністю позбавитися систематичної похибки. Завжди існує власна похибка навіть у справного приладу, зумовлена недоліками його виготовлення. Таку похибку називають інструментальною похибкою.
Поділки на шкалі приладу роблять відповідно до його Інструментальної похибки. Лінійку градуюють через 1 мм, а мікрометр має поділки, що дорівнюють одній сотій міліметра. На перший погляд здається, що за допомогою лупи можна провести підрахунок десятих, а то й сотих часток міліметра і на лінійці. Але це не так. Товщина самих поділок уже дає десяту частку міліметра, І нанесені вони з деякою похибкою, тому при вимірюванні лінійкою можна гарантувати мінімальну похибку, яка дорівнює ціні поділки, або 1 мм. Інколи за інструментальну похибку беруть половину найменшої ціни поділки.
Аналогічну ситуацію маємо при зважуванні тіла за допомогою гир. У паспорті вказується, що гиря масою т = 50 г має інструментальну абсолютну похибку ∆m = 0,01 г. Таку похибку дають усій партії гир, порівнюючи вибірково деякі з них з еталоном. При цьому в жодному випадку похибка не перевищує 0,01 г, але може бути меншою. Та нам це невідомо, тому маси тіл, виміряні за допомогою такої гирі, твим повинні мати похибку ∆твим = 0,01 г. У цьому випадку інструментальна похибка є систематичною і тому при повторних вимірюваннях завжди дає відхилення виміряної величини від істинного значення в один бік, але невідомо в який. Отже, похибка подається з подвійним знаком і результат зважування запишеться так:
mвим = (m ± 0,01) г.
Звичайно, похибка більшості вимірювальних приладів задається за допомогою межі допустимої основної похибки, найбільшої основної похибки, при якій засіб вимірювання вважається придатним до застосування.
Відношення межі допустимої похибки ∆x до нормуючого значення (величини всього діапазону вимірювання приладу) хн називають межею допустимої зведеної похибки:
Цю величину, як правило, подають у процентах.
Залежно
від величини межі допустимої зведеної
похибки більшість
вимірювальних приладів поділяються на
класи точності. Клас точності
подається у правому нижньому куті шкали
або в паспорті приладу
і дорівнює межі допустимої зведеної
похибки у процентах. Так, амперметр
класу точності 1,0 має межу допустимої
зведеної похибки
=
±1
% від величини верхньої межі діапазону
вимірювань. Таким
чином, абсолютна інструментальна похибка
∆I
амперметра
з межею
вимірювань Ін
=
10
А буде дорівнювати ∆I
= ±
, або
∆I
=
0,1 А. Вимірюючи силу струму 5 А, ми дістаємо
відносну похибку 2 %, а при вимірюванні
сили струму тільки 1 А відносна похибка
збільшиться до 10 %. Тому прилад для
вимірювань потрібно добивати
так, щоб вимірюване значення попадало
в останню третину
його шкали.
За відсутності вказівок щодо похибки приладу його абсолютну похибку беруть такою, що дорівнює половині ціни найменшої поділки, оскільки ціна поділки завжди узгоджується з основною похибкою вимірювального приладу.
