Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ММФ_лаборат.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

3. Систематична похибка

Систематична похибка — це та частина загальної похибки вимі­рювання, яка залишається сталою або змінюється закономірно при повторних вимірюваннях тієї самої величини. Систематична похиб­ка має знак і викликає відхилення результату завжди в один бік. її небезпека в тому, що спостерігач частіше за все просто не підозрює про існування такої похибки.

Причини виникнення систематичної похибки такі:

  • неправильне градуювання приладу або його несправність;

  • неправильне встановлення приладу та погані умови його роботи;

  • невдалий вибір методу дослідження і т. д.

Виявлення, оцінювання та позбавлення від систематичних похи­бок є головними завданнями дослідника. Для цього необхідно рете­льно готувати вимірювання і продумувати методику його проведення. Наведемо деякі приклади. Якщо шкала приладу зміщена, то всі вимірювання матимуть сталу похибку, що дорівнює величині змі­щення. Або коли металевою лінійкою вимірювати розміри тіла без­посередньо в нагрівальній печі. Внаслідок термічного розширення лінійки збільшиться відстань між поділками лінійки, і систематична похибка дорівнюватиме величині цього збільшення. В обох прикла­дах систематична похибка може бути виявлена.

Несправний прилад можна порівняти з іншим аналогічним при­ладом, а температурну похибку можна розрахувати за температур­ним коефіцієнтом матеріалу лінійки. Але це зовсім не означає, що завжди можна повністю позбавитися систематичної похибки. Зав­жди існує власна похибка навіть у справного приладу, зумовлена недоліками його виготовлення. Таку похибку називають інструмен­тальною похибкою.

Поділки на шкалі приладу роблять відповідно до його Інструмен­тальної похибки. Лінійку градуюють через 1 мм, а мікрометр має поділки, що дорівнюють одній сотій міліметра. На перший погляд здається, що за допомогою лупи можна провести підрахунок деся­тих, а то й сотих часток міліметра і на лінійці. Але це не так. Тов­щина самих поділок уже дає десяту частку міліметра, І нанесені во­ни з деякою похибкою, тому при вимірюванні лінійкою можна гарантувати мінімальну похибку, яка дорівнює ціні поділки, або 1 мм. Інколи за інструментальну похибку беруть половину най­меншої ціни поділки.

Аналогічну ситуацію маємо при зважуванні тіла за допомогою гир. У паспорті вказується, що гиря масою т = 50 г має інструментальну абсолютну похибку ∆m = 0,01 г. Таку похибку дають усій партії гир, порівнюючи вибірково деякі з них з еталоном. При цьому в жодному випадку похибка не перевищує 0,01 г, але може бути мен­шою. Та нам це невідомо, тому маси тіл, виміряні за допомогою такої гирі, твим повинні мати похибку ∆твим = 0,01 г. У цьому ви­падку інструментальна похибка є систематичною і тому при пов­торних вимірюваннях завжди дає відхилення виміряної величини від істинного значення в один бік, але невідомо в який. Отже, по­хибка подається з подвійним знаком і результат зважування за­пишеться так:

mвим = (m ± 0,01) г.

Звичайно, похибка більшості вимірювальних приладів задається за допомогою межі допустимої основної похибки, найбільшої основної похибки, при якій засіб вимірювання вважається придатним до застосування.

Відношення межі допустимої похибки ∆x до нормуючого зна­чення (величини всього діапазону вимірювання приладу) хн назива­ють межею допустимої зведеної похибки:

Цю величину, як правило, подають у процентах.

Залежно від величини межі допустимої зведеної похибки біль­шість вимірювальних приладів поділяються на класи точності. Клас точності подається у правому нижньому куті шкали або в паспорті приладу і дорівнює межі допустимої зведеної похибки у процентах. Так, амперметр класу точності 1,0 має межу допустимої зведеної похибки = ±1 % від величини верхньої межі діапазону вимірювань. Таким чином, абсолютна інструментальна похибка ∆I амперметра з межею вимірювань Ін = 10 А буде дорівнювати ∆I = ± , або ∆I = 0,1 А. Вимірюючи силу струму 5 А, ми дістаємо відносну по­хибку 2 %, а при вимірюванні сили струму тільки 1 А відносна по­хибка збільшиться до 10 %. Тому прилад для вимірювань потрібно добивати так, щоб вимірюване значення попадало в останню трети­ну його шкали.

За відсутності вказівок щодо похибки приладу його абсолютну похибку беруть такою, що дорівнює половині ціни найменшої поділ­ки, оскільки ціна поділки завжди узгоджується з основною похиб­кою вимірювального приладу.