Розділ 2 Удари по базам та об'єктам ворога

2.1 Бомбардування Констанци та Плоешті

З початком війни, поряд з проведенням організаційно-мобілізаційних заходів та вирішенням завдань оборонного характеру, Чорноморський флот відповідно до вказівок Народного комісара ВМФ розгорнув активні бойові дії в західній частині театру. Цілі цих дій були:

1. ударами по Констанці і Суліну нанести втрати ворогу по кораблях і суднах, а знищенням портових споруд ускладнювати подальшу роботу портів;

2. знищення нафти в Констанці, об'єктів нафтопромисловості і Чорноводського мосту через Дунай.

Для виконання цих цілей була виділена майже вся бомбардувальна авіація флоту, дві бригади підводних човнів та авіація легких сил зі складу ескадри. Вночі на 23 червня 1941 року шість літаків СБ 40-го бомбардувального полку та три літака ДБ-3ф 2-го мінно-торпедного полку 63-ї бомбардувальної бригади здійснили перший наліт на воєнні бази Констанца та Сулін.(Додаток 2)

Якщо радянські літаки з'явилися над Сулінським портом раптово, то на підході до Констанці вони були побачені. Зенітна артилерія ворога відкрила інтенсивний вогонь, а вже скоро бомбардувальники були атаковані ворожими винищувачами. Не маючи винищувального прикриття, радянські літаки зкинули бомби на площу і повернулися на зворотній курс. Вони летіли в темряві та змогли відірватися і без втрат повернулися на свої аеродроми. В результаті нальоту в районах ворожих баз з'явилися пожежі [3 с.223].

23 червня літаки ВПC Чорноморського флоту, у складі яких знаходився екіпаж Толмачова О.Ф., здійснили зухвалий наліт на порт Констанца (Румунія), де базувались німецькі та румунські кораблі: «Удар будо здійснено вдень, в ясну погоду тільки бомбардувальниками, без прикриття винищувачів. Було потоплено кілька кораблів, засвічені нафтосховища. Першу дев'ятку командира ескадрильї Семенюка П.Ф., вів штурман Толмачов О.Ф.» — всі дані про бомбовий удар були записані в інформ – бюро [28 с.54]. Як підтверджують інші джерела, а саме, в книзі Журавльова «Война брони и моторов. Военная техника Советского Союза и Германии», повітряні рейси проти Румунії в 1941 році були успішними. «Перші нічні та денні нальоти авіації Чорноморського флоту (ДБ-3 та СБ 63-ї авіа бригади) на Констанцу 23 червня виявились успішними — місто було слабо прикрите зенітками (18—20 батарей до 15 прожекторів і майже не прикрите винищувачами; ... радянські бомбардувальники знищили декілька складів, пак галузей з бавовною, цистерни з нафтою в містах Констанца і Сулін..» [9 с.39]. Успішні дії радянської авіації визвали шок у німецького командування. Задоволенні першими перемогами на Західному фронті, німецькі генерали були вимушені визнати силу ударів по Констанці і приймати термінові заходи. Керівник генерального штабу сухопутних військ Німеччини генерал - полковник Ф. Гальдер на четвертий день війни — 25 червня 1941 року — записав у своєму щоденнику: «Нальоти авіації ворога на Констанцу посилюються. Німецькі винищувальні ескадрильї зібрані на захист нафтопромислів. Російська авіація здійснила також нальоти на Голацу і Браілу» [31 с.234]. З 24 червня німці посилили оборону румунської бази ВМ Констанца, а також району нафтопромислів Плоешті життєво важливих для Німеччини. Вже в цей день в Констанцу було перекинуто авіагрупу Ме-109F (мессершміт), яка збивала радянські літаки. Також 23 червня 1941 року були здійснені два сильних бомбових удари по тим самим базам ворога. При підході до цілі, наші бомбардувальники були зустрічені вогнем ворожих батарей. Чорноморцям довелося діяти в складних умовах. Всюди розривалися ворожі снаряди, а потім в повітрі з'явилися винищувачі ворога. Але сміливо й рішуче виводили свої машини на ціль та зкидували великий тягар на нафтові бази ворога капітан М. А. Токарев, С.В. Тишулін та М. А. Маркін. В результаті нанесених ударів частково були зруйновані нафтосховища та порти [3 с.122].

24-26 червня бомбардувальна авіація флоту продовжувала наносити бомбові удари не тільки по Констанці. Льотчикам - чорноморцям доводилося діяти в тяжких умовах, коли вже повітряна оборона бази ворога була посилена. В мемуарах Ванєєва згадується: “Результати бомбових ударів по Констанці в ті дні переоцінювалися. Говорилося про знищення великої кількості нафти, руйнувань в порту. Пізніше стало відомо, що вони не були такими результативними, так як німецьке керівництво посилило повітряну оборону бази, надіславши в Румунію додаткову винищувальну авіацію та зенітну артилерію”. При сильній протидії ворога та відсутність винищувального прикриття, бомбардування відбувалося з великої висоти на площу та не було достатньо ефективним. Тому в портах виникали пожежі та були деякі зруйнування [9 с.63].

Нальоти радянської авіації на ворожі бази примушували ворога тримати в постійній напрузі значні сили ППО на березі та в районах військово-морських баз Румунії, відволікаючи їх від сухопутного напрямку. Тому серйозні втрати, нанесені чорноморцям при бойових нальотах на Констанцу, а також припущення ворога висадити десант на наш берег, примусили Нарком ВМФ віддати наказ про тимчасове зупинення нальотів на Констанцу та Суліну. В перших днях липня Ставка Головного Командування вирішила авіацією Чорноморського флоту знищувати об'єкти нафтопромисловості в Румунії. Виходячи з такого рішення, Нарком ВМФ вимагав від командування Чорноморського флоту знищити силами авіації нафтові бази Плоешті, а потім залізничий міст та нафтопровід через Дунай в районі Чорноводи [3 с.179].

Вночі на 9 липня 1941 року авіація флоту почала наносити удари по Плоешті. (Додаток 6) Особливо, результативну операцію провели на нафтоперегонних заводах. Полешті знаходився майже в центрі Румунії. Льотчикам належало тільки над ворожою територією пройти більше 250 км і, крім того, подолати протиповітряну оборону ворога на підході до цілі. Не розраховуючи на винищувальне прикриття, необхідно було в якомусь ступені досягти раптовості. Враховуючи це, удар вирішено було нанести не вночі, коли ворожі засоби могли чекати наших літаків, а вдень. Шість літаків 12 липня здійснили переліт із Сарабузу на один з аеродромів Молдавії. На наступний день вони взяли курс на Плоешті. Йшли на рівномірній висоті. Досягши мети, з висоти 3100 м, за сигналом штурмана, старшого лейтенанта А. І. Горбильова, льотчики зкинули бомби. Поява наших літаків зі стороні Карпат була абсолютно раптовою для ворога. Його винищувачі не встигли навіть піднятися з аеродрому в південно - західній частині міста, а зенітний вогонь був відкритий тільки при відході наших літаків від цілі.

В результаті нанесеного бомбового удару та викликаних пожеж, було зруйновано 2 заводських корпусу, знищено 202 цистерни з горючим, 46 нафтобаків, 2 склади. Ворог втратив приблизно 220 тис т нафтопродуктів. На довгий час закрилися нафтоперегонні заводи “Оріон” та “Астра — Романія”. В районі були сильні пожежі, які тривали три дні [28 с.110].

Авіація флоту продовжувала наносити удари по Плоешті невеликими групами літаків до 18 серпня 1941 року. Всього було здійснено 10 нальотів, в яких приймали участь 53 ДБ-3 40-го авіаполку. З початком нанесення ударів по Плоешті, були встановлені нальоти авіації флоту знову на Констанцу та Сулін. Всього за перший місяць війни на Констанцу було здійснено 25 нальотів, в яких прийняло участь 191 літак, а на Сулін — 26 нальотів з участю 161 літака [9 с.150].