2.2. Бомбардування Чорноводського мосту

Між Констанцою та Бухарестом, через Дунай, було перекинуто Чорноводський міст. (Додаток 3) Довжина мосту була 750 м, а разом з естакадою 1662 м. Висота кам'яного опору була до 35 м понад рівнем води, а загальна висота — 75 м. Міст був двоповерховий: нижній поверх для автотранспорту, а верхній — для залізничного. Під нижнім ярусом мосту проходив нафтопровід Плоешті - Констанца. Крім того, через цей міст перекидувалися резерви до лінії фронту. Тому його терміново потрібно було знищити та зруйнувати найважливішу транспортну магістраль ворога — не дозволити йому постачання нафтою [3 с.97]. 10 серпня 1941 року чорноморські льотчики здійснили жорстокий наліт на Чорноводський міст. В мемуарах Ванєєва згадується: «А було так... Під кожний з літаків ТБ-3 було підвішені по парі винищувачів. (Додаток 4) А кожний винищувач ніс по дві бомби ФАБ-250. Не підходячи до мосту, дві пари винищувачів відділилися від носіїв та сплановано вийшли на ціль. З висоти 1700 м вони увійшли в пікірування, але зкинули з висоти 500 м. Виконавши завдання, на високій швидкості літаки стали повертатися на свої аеродроми. Але їх переслідували ворожі винищувачі. Тільки двом з них вдалося атакувати літак молодшого лейтенанту І. Я. Каспарова. Відважні чорноморські льотчики повернулися на кримський аеродром» [28 c.56].

В результаті першого нальоту кілька мостових споруд злетіло у повітря, а одна 140 — метрова ферма майже повністю полетіла у воду. Нафтопровід під мостом було зруйновано, а найважливіша залізнична магістраль надовго виведена з пристрою. 13 серпня був здійснений повторний наліт, щоб перешкодити відновним роботам і остаточно зруйнувати міст. Але цього разу над метою з'явилося 6 радянських винищувачів, доставлених носіями. Прорвавши вогневу завісу, наші льотчики зкинули 12 ФАБ-250, 5 з яких потрапили в ціль. Всі літаки успішно повернулися на свій аеродром [28 с.59]. Удари по об'єктам нафтопромисловості мали дуже важливі наслідки і викликали стурбованість і розгубленість у гітлерівського керівництва. Слід відзначити, що радянський Чорноморський флот за своєю потужністю значно перевершував сили флотів суміжних причорноморських держав, що могли вступити у війну на бок гітлерівської Німеччини. Бойові дії на Чорноморському театрі почалися о четвертій годині ранку 22 червня 1941 року. І необхідно підкреслити, що Чорноморський флот не був захоплений зненацька. Чорноморці організовано зустріли віроломний напад фашистської Німеччини на Батьківщину. З першого дня війни дії флоту на театрі носили активний характер [29 с.111]. Флотська авіація завдавала ударів не тільки по ворожих базах, а й по ворожих об'єктах в глибокому тилу. Кораблі ж ескадри зробили набіг і піддали артилерійському обстрілу головну базу ворога - Констанцу. Підводні човни почали діяти на комунікаціях. Вище командування ВМФ орієнтувало Чорноморський флот на рішення оборонних завдань. Досвід початку військових дій на Чорноморському театрі свідчить про те, що оборонні мінні загородження, поставлені без урахування реального морського ворога на театрі, виявилися великою перешкодою для наших кораблів і суден. З цього слід зробити висновок, що при постановці оборонних мінних загороджень були допущені прорахунки командування.

Отже, незважаючи на ряд труднощів і окремі недоліки у використання різнорідних сил, Чорноморський флот володів ініціативою на море. Однак, загальне положення на військовому театрі визначалося не стільки діями флоту, скільки ходом боротьби на сухопутних фронтах.