Аналіз руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності стов «ніка» за 2011-2013 рр.

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення (+,-)
Витрачання на придбання:
фінансових інвестицій	-	11246	528	+528
Разом витрачань	-	11246	528	+528
Чистий рух від інвестиційної діяльності	-	-11243	-528	-528

Рух коштів від інвестиційної діяльності підприємства (табл. 3.6) включає придбання фінансових інвестицій у 2013 році на 528 тис. грн. У цілому чисте витрачання коштів від інвестиційної діяльності збільшилося на 528 тис. грн.

За формою № 3 «Звіт про рух грошових коштів» проведемо комплексний аналіз руху грошових коштів на СТОВ «НІКА»

Таблиця 3.7

Аналіз руху грошових коштів на стов «ніка» за 2011-2013 рр.

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	Відхилення (+,-)
Чистий рух коштів від операційної діяльності	938	11889	2082	+1144
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності	-	-11243	-528	-528
Чистий рух коштів від фінансової діяльності	-	1	-	-
Чистий рух коштів за звітний період	938	647	1554	+616
Залишок коштів на початок року	-	938	23	+23
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів	-	-1562	-1444	-1444
Залишок коштів на кінець року	938	23	133	-805

З урахуванням показників чистого руху коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності чисте надходження грошових коштів у 2011 році становило 938 тис. грн, а у 2013 році зросло до 1554 тис. грн. Залишок коштів на кінець року зменшилося з 938 тис. грн до 133 тис. грн, або на 805 тис. грн, що відповідає інформації балансів. Отже, спостерігається тенденція зниження ефективності руху грошових коштів на підприємстві за видами діяльності.

Для оцінювання грошових потоків, загальної доходності та ліквідності підприємства в закордонній практиці широко застосовують показник Cash-Flow, який розраховується у табл. 3.8.

Таблиця 3.8

Абсолютні та відносні показники грошових потоків стов «ніка» за 2011-2013 рр.

	Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення(+,-)
					абсолютне	відносне
1.	Чистий фінансовий результат: прибуток (збиток), тис.грн	6616	-7502	3365	-3251	-49,1
2.	Амортизація, тис. грн	85	371	1409	+1324	+1557,6
3.	Грошовий потік (Cash-Flow), тис.грн	6701	-7131	4774	-1927	-28,8
4.	Довгострокові кредити банків, тис. грн: а) на початок року	-	-	-	-	-
	б) на кінець року	-	-	-	-	-
5.	Короткострокові кредити банків, тис.грн: а) на початок року	-	-	-	-	-
	б) на кінець року	-	-	39192	+39192	×
6.	Гроші та їх еквіваленти, тис. грн: а) на початок року	-	938	23	+23	×
	б) на кінець року	151	23	133	-18	-11,9
7.	Ліквідний грошовий потік, тис.грн	-151	915	39082	+39233	-25982,1
8.	Чистий грошовий потік, тис.грн	938	647	1554	+616	+65,7
9.	Погашення позик, тис. грн	-	-	-	-	-
10.	Приріст запасів, тис. грн	30869	7865	37136	+6267	+20,3
11.	Сплата дивідентів, тис. грн	-	-	-	-	-
12.	Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку	0,030	0,082	0,042	+0,011	+37,7
13.	Поточні зобов'язання і забезпечення, тис.грн	32136	68983	107400	+75264	+234,2
14.	Поточні фінансові інвестиції, тис.грн	-	-	-	-	-
15.	Заборгованість (нетто), тис. грн	31985	68960	107267	+75282	+235,4
16.	Коефіцієнт достатності Cash-Flow	0,210	×	0,045	-0,165	-78,8
17.	Поточна кредиторська заборгованість тис. грн	27941	68650	67638	+39697	+142,1
18.	Коефіцієнт співвідношення Cash-Flow і поточної кредиторської заборгованості	0,240	×	0,071	-0,169	-70,6
19.	Додатний грошовий потік, тис. грн	938	11890	2082	+1144	+122,0
20.	Від'ємний грошовий потік, тис.грн	-	-11243	-528	-528	×
21.	Коефіцієнт ефективності грошових потоків	-	-1,058	-3,943	-3,943	×

За даними табл. 3.8 у 2013 році порівняно з 2011 роком показник грошового потоку (Cash-Flow) зменшився на 1927 тис. грн (28,8 %), у тому числі за рахунок чистого збитку – на 3251 тис. грн (49,1 %).

Коефіцієнт достатності Cash-Flow, який визначається відношенням грошового потоку до заборгованості (нетто), у 2011 році становив 0,210, а в 2013 році зменшився до -0,165, тобто на 78,8 %. Коефіцієнт співвідношення Cash-Flow і поточної кредиторської заборгованості зменшився з 0,240 у 2011 році до -0,169 у 2013 році.

Коефіцієнт ефективності грошових потоків, який визначається відношенням додатного грошового потоку до від’ємного грошового потоку та характеризує синхронність надходження і витрачання грошових коштів, у 2013 році має значення менше 1. Такий рівень вказує на нераціональні пропорції руху коштів на підприємстві.

У забезпеченні сільськогосподарських підприємств коштами, потрібними для збільшення нормальної виробничої діяльності, велику роль відіграють кредити банків. Значення кредитів банків як джерела фінансування виробничо-господарської діяльності особливо зростає у періоди, коли надходжень коштів за реалізовану продукцію ще немає або їх не досить у зв’язку з відсутністю в певні періоди року продукції для реалізації.

Кредитні взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з установами банку ґрунтуються на кредитних договорах між банком і підприємством.

Основним видом кредиту СТОВ «НІКА» є банківський кредит. Банківський кредит – це економічні відносини між кредитором (банком) та позичальником (підприємством) на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення. Банківський кредит надається даному підприємству у грошовій формі.

Оцінювання кредитоспроможності позичальника починається після звернення його до банку із заявою на отримання кредиту, де подаються вихідні відомості про позику: мета, розмір, вид і стоки кредиту, пропоноване забезпечення. До заявки обов’язково додається пакет супровідних документів (статут (Додаток А), картка із зразками підписів, завірена банком, довідка банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позичками ) і фінансова звітність позичальника. Детальний аналіз цих документів проводиться після того, як співробітник банку перевіряє правовий статус клієнта, проведе попередню бесіду із заявником і зробить висновки про перспективність угоди.

При вивченні заявки на кредит співробітник банку відвідує підприємство і на місці спілкується з провідними посадовими особами. Оскільки, СТОВ «НІКА» добре відоме на ринку, має високий імідж і власну марку, продукція і послуги користуються високим попитом співробітник банку за підсумками вирішує продовжувати роботу з клієнтом, і банк переходить до наступного етапу – бального (рейтингового) оцінювання фінансового стану позичальника.

В умовах ринкової економіки зростає значущість фінансового планування на макрорівні. Оскільки кожний крок підприємств пов’язаний з ризиком і може як принести доходи, так і завдати збитків, то необхідними є попередні розрахунки та обґрунтування в різних варіантах, перш ніж буде прийнято рішення. Планування пов’язане, з одного боку, із запобіганням помилковим діям в галузі фінансів, з іншого – зі зменшенням кількості невикористаних можливостей.

Ринкова економіка вимагає від підприємницьких структур якісно нового планування, бо за всі негативні наслідки й прорахунки розроблюваних планів відповідальність несуть самі підприємства. Розрізняють перспективне, поточне та оперативне фінансове планування.

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії являє собою особливу галузь фінансового планування, оскільки вона є складовою частиною загальної стратегії розвитку підприємства. Вона повинна узгоджуватися із цілями та напрямами, визначеними загальною стратегією. У цілому фінансова стратегія являє собою особливий вид практичної діяльності людей – фінансової роботи, яка полягає у розробці стратегічних фінансових рішень (у формі прогнозів, програм і планів), що передбачають висування таких цілей і стратегій фінансової діяльності підприємства, реалізація яких забезпечує їх ефективне функціонування у довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:

• прогноз звіту про прибутки та збитки – показує обсяг прибутку, який буде одержано в наступному періоді;

• прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків) – дає можливість визначити джерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді; за допомогою прогнозу можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарчу діяльність підприємства, синхронність надходження і витрачання грошових коштів, що дає можливість визначити потребу в залученні капіталу й перевірити майбутню ліквідність підприємства; після його складання розробляється стратегія фінансування підприємства;

• прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

Головною метою розробки документів є оцінка фінансового плану підприємства на кінець планованого періоду. Згідно із законодавчими вимогами до звітності за її періодизацією складають поточний фінансовий план на рік з розбивкою по кварталах. Дані, включені у поточний фінансовий план, характеризують такі параметри:

• фінансову стратегію підприємства;

• результати фінансового аналізу за попередній період;

• плановані обсяги виробництва і реалізації продукції, а також інші економічні показники операційної діяльності підприємства;

• систему розроблених на підприємстві норм і нормативі витрат окремих видів ресурсів;

• чинну систему оподаткування;

• чинну систему норм амортизаційних відрахувань;

• середні ставки кредитного та депозитного процентів на фінансовому ринку тощо.

Оперативне планування доповнює поточне планування і використовується з метою контролю за надходженням поточної виручки на розрахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ресурсів. На СТОВ «НІКА» фінансове планування заходів здійснюється за рахунок зароблених ним коштів, а це вимагає ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Для здійснення оперативного планування фінансової діяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань щодо фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства.

Оперативне фінансове планування включає складання та використання платіжного календаря, касового плану і розрахунку потреби у короткостроковому кредиті.

Для складання платіжного календаря необхідно вирішувати такі завдання:

• організувати облік погодження у часі грошових надходжень і майбутніх витрат підприємства;

• сформувати інформаційну базу щодо руху грошових потоків;

• вести щоденний облік змін в інформаційній базі;

• аналізувати неплатежі (за сумами та джерелами виникнення), проводити конкретні заходи для їх подолання;

• розраховувати потреби у короткостроковому кредиті та активно придбавати позикові кошти;

• розраховувати (за сумами і строками) тимчасово вільні грошові кошти підприємства;

• аналізувати фінансовий ринок з позиції найбільш вигідного та надійного розміщення тимчасово вільних грошових коштів підприємства.

Засоби підприємства знаходяться в постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше відбувається кругообіг ресурсів, тим більше продукції підприємство може виробити і реалізувати при сталій їх величині. Сповільнення оборотності потребує додаткового вкладення засобів і може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

Перевіримо дотримання підприємством «золотого правила економіки підприємства».

Таблиця 3.9.