Формування культури безпеки життєдіяльності

Культура безпеки життєдіяльності це сукупність цінностей, стандартів, моральних норм і норм прийнятої поведінки, спрямованих на підтримку самодисципліни, як цілі підвищення рівня безпеки.

Популяризація культури безпеки життєдіяльності у дітей і молоді організовується і здійснюється МНС спільно з центральними органами з питань науки і освіти в області сім'ї, молоді і спорту, громадськими організаціями, шляхом проведення шкільних, районних (міських), обласних і всеукраїнських змагань по безпеці життєдіяльності, учбово-тренувальних зборів і польових таборів, а також в участі команд переможниць в змаганнях міжнародного рівня. Фінансування заходів по формуванню у дітей і молоді культуру безпеки життєдіяльності здійснює МНС, центральний орган виконавчої влади з питань освіти і науки, центральним органом виконавчої влади в області сім'ї, молоді і спорту, місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

Висновок

Не знання заходів ЦЗ в області захисту населення, територій і об'єктів господарювання (ОГ) може привести до трагічних результатів. У людей що не знають, що робити в ЧС трохи шансів залишитися в живих і врятувати довірених їм людей. Кожен керівник, що є начальником ЦЗ зобов'язаний знати ці заходи. Не знаючи їх, він наражає на небезпеку себе і людей довірених йому державою на випадок НС. Представлена вище глава закону України про ЦЗ повністю відбиває вимоги що пред'являються при проведенні заходів ЦЗ в області захисту населення, територій і об'єктів господарювання (ОГ).

Зміст теми

Вступ

1.Основні функції захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Сповіщення і інформування по захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

2.Організація евакуаційних заходів.

3.Укриття населення в захисних спорудах. Інженерний захист.

4.Індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри.

5.Медицинская і психологічний захист. Медичні засоби індивідуального захисту.

6.Радіаційний, хімічний захист. Організація дозиметричного і хімічного контролю.

7.Захист від впливу біологічних засобів.

8.Навчання населення діям в надзвичайних ситуаціях.

Висновок

ЛІТЕРАТУРА

1. «Про Цивільну оборону України»: Закон України № 2974 // Відомості Верховної Ради України. - 1993.

2. Положения «Про Цивільну оборону України»: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 299. - 1994.

3. Положения «Про єдину державну систему запобігання та регулювання на НС техногенного та природного характе­ру»: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1198.-К., 1998.

4. Акимов Н.И Гражданская оборона на объектах сельскохо­зяйственного производства: Учебник. - М.:Колос, 1984. - С.80-127.

5. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборо­на: Навч. посібник. - Львів:Афіша, 2000. - С.19-22; С.39- 41; С.97-138.

6. Желібо С.П., Завірюха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності-: Навч. посібник. -К.:Каравела, 2004.

7. Николаев Н.С. Гражданская оборона на объектах АПК: Учебник. - М.:Агропромиздат, 1990. - С.112-162.

8. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Навч. посібник. - К.:Урожай, 1994. - С.231-269, 2007.-стр. 328-403