2. Розвантаження зимівників

Зимівля риби закінчується розвантаженням ставків та реалізацією рибопосадкового матеріалу. Паралельно з цією роботою або раніше, що залежить від кліматичних умов, проводяться заходи для пропуску весняної повені. Ця робота починається ще в лютому. На стави підвозять аварійні матеріали: хворост, солому, кілки, дошки, пісок, гній тощо, необхідні інструменти та інвентар, які складуються у відповідних місцях. Греблі та водоскиди добре освітлюються, а перед таненням снігу встановлюється круглодобове чергування членів аварійних бригад або ланок.

Після пропуску повені стави наповнюють водою до нормаль-ного підпірного горизонту (НПГ) та ремонтують пошкодження гідроспоруд.

3. Підготовка ставків

Одночасно з розвантаженням зимувальних ставків ведуть підготовчі роботи на інших категоріях ставів у риборозплідниках: на нерестових і малькових,Ставках видаляють і спалюють суху торішню рослинність, очищають водозбірні канави та рибну яму, ремонтують лотки та труби для водопостачання, стояки та лежаки донних водоспусків тощо. Для стимулювання розвитку м'якої лучної рослинності, особливо на нерестових ставках, вносять мінеральні та органічні добрива, вапнують мокрі та заболочені місця тощо.

4. Підготовка плідників до нересту

При настанні теплої погоди розвантажують зимувальні маточні ставки та пересаджують плідників в окремі ставки — самок і самців, підгодовують їх пророщеним зерном пшениці або спеціальними комбікормами залежно від температури води корми становлять приблизно від 1 до 3 % від маси плідників. Кількість кормомісць у ставках розраховують із норми на 20 плідників одне місце.

Ремонтний молодняк пересаджують у літні ремонтні ставки, виходячи із прийнятих у рибництві норм.

5. Організація нересту

У травні, коли температура води підвищується до + 15—16°С, наповнюють нерестові ставки теплою водою і готують плідників до нересту. Плідників боштують дещо раніше і формують гнізда до посадки на нерест. При бонітуванні плідників вимірюють показники їх довжини та висоти тіла, обхват, масу, визначають готовність до нересту, стан здоров'я тощо.

У наповнені нерестові ставки при температурі води + 17—18°С найчастіше ввечері саджають гнізда плідників із розрахунку одно гніздо (самка і два самці) на 500 м: площі ставу.

Слід відзначити, що наповнення нерестових ставків повинно проводитись тільки через фільтри, щоб не потрапили в ставки хижі риби (окунь, щука), смітна риба (вівсянка або верхівка), водяні жуки, блощиці та їх личинки і т.п.

6. Контроль за нерестом

Наступним етапом у розведенні риби має бути контроль та спостереження за ходом нересту плідників та його результатом.

Нерест звичайно починається ранком і закінчується опівдні.

Характер його буйний і його легко побачити. Ефективність запліднення ікри можна визначити, вирвавши пучок трави в місцях проходження нересту. Якщо ікринки жовтого кольору і прозорі, то вони запліднені, а якщо білі, то незапліднені і на них розвивається грибоксапролегнія.

Після закінчення нересту, що буває в кінці дня, плідників бажано видалити в маточні літні ставки, а ставки залити на 10—15 см вище рівня, що був при нересті. Це робиться для того, щоб ікра не була пошкоджена при похолоданнях та не висохла внаслідок росту рослин. Розвиток ікри коропа, наприклад, проходить 4— 5 днів і з неї виходить личинка розщіром 10—15 мм. Личинка спочатку малорухлива, висить на рослині, а потім протягом 4—5 днів розвивається у малька, який активно рухається і споживає мікроскопічний корм (коловерток, інфузорії та інших). Кількість личинок з одного гнізда залежно від умов середовища може бути досить значна — від кількох десятків тисяч до сотень тисяч штук. Тому в невеликих нерестових ставках кормів для них стає дуже мало, і воли можуть гинути від голоду. Щоб цього не допустити, необхідно організувати підгодівлю мальків та виловити їх і пересадити у малькові або вирощувальні стави, де корму значно більше.

У цей же період важливо забезпечувати проточність ставів, слідкувати за кисневим режимом, температурою води та іншими показниками.