3.3. Закладання ікри в апарати

Ікру розкладають по інкубаційних апаратах кухлем або шлангом. Перед цим воду з апаратів зливають на 1/3 об'єму води, щоб вона не переливалась через край під час завантаження ікри. Ікру обережно виливають у апарат. У журнал записують номер апаратів, самки, дату і час закладання ікри та її кількість. В один стандартний апарат Вейса можна закласти до 50 г ікри, тобто близько 30 тис. ікринок строкатого товстолобика, 40 тис. білого амура і 50 тис. білого товстолобика. В апараті об'ємом 50 л вміщується 300—350 тис. ікринок, в 100-літровому— 700—750 тис. і в 200-літровому — до 1,5 млн. ікринок Після закладання ікри в апарат водоподачу регулюють так, щоб ікра ледве перемішувалась слабкою течією води. При повно¬му набряканні ікри збільшується її об'єм. Тому подача води в апарати підвищується до 0,7—0,8 л/хв. у стандартних апаратах, а для апарата 50 л витрати води становлять близько 3 л/хв.

3.4. Контроль за розвитком ікри

Важливим показником якості одержаних статевих продуктів є процент запліднення ікри. Визначають його у кожній партії ікри у перші чотири години після штучного осіменіння. У цей час незапліднена ікра відрізняється від заплідненої. Якщо вона була до осіменіння перезрілою, то у воді швидко гине і стає білого кольору. Високоякісна незапліднена ікра у воді може активізуватись і нагадувати запліднену, тобто може ділитись. Але справжнього поділу не відбувається, і клітини, що утворюються, мають різні розміри і розташовуються несиметрично. Через 10—12 годин після осіменіння вона гине.

Для визначення процента запліднення з апарата відбирають 100 ікринок, підраховують кількість ікринок, які діляться нормально, і кількість ікринок, які загинули, та ікринки, які мають несправжній поділ клітин.

Пробу ікри проглядають під бінокуляром у бактеріологічній чашці. Заплідненість високоякісної ікри становить не менше 90 %. Іноді і недоброякісна ікра має високий процент запліднення, проте розвивається вона неправильно. Тому необхідно спостерігати за подальшим розвитком ікри під бінокуляром. Подібні відхилення у розвитку ікри можуть бути під впливом несприятливих факторів, зокрема високої або низької температури, низького рівня вмісту у воді кисню. Найчастіше зустрічаються такі аномалії, як нерівномірний поділ і відривання клітин на етапі дроблення плазмового бугорка, нерівномірне набрякання ікри, водянка навколосерцевої порожнини і жовткового мішка та деформація тіла зародка.

Успіх роботи зі штучного розведення рослиноїдних риб зале-жить від умов, у яких ікра знаходиться в період ембріонального розвитку. Особливо важливо, щоб оптимальна температура води була + 22—25°С і мала досить кисню. При температурі + 30°С і + 17°С майже вся ікра гине. Тому необхідно мати підігрівач води типу ЄПВ-2А. Для нормального розвитку ікри має бути не менше 5 мг/л кисню. Це залежить від проточності води і циркуляції її в апараті. Тому слідкують за тим, щоб не було застоювання води.

3.5. Інкубація і вилуплення ембріонів

Інкубація і вилуплення ембріонів відбувається швидко, що залежить від температури води. Так, при температурі від + 21 до

+ 25°С період інкубації триває 22—32 години, при + 27 28°С

17—20 годин, при + 19—20°С — 42—45 годин

При низьких температурах період вилуплення ембріонів ускладнює роботу по розведенню риб.

Вихід ембріонів відбувається протягом 7—20 хв. Після закінчення вилуплювання слід негайно відновити нормальну подачу води в апарати, щоб ембріони не загинули від нестачі кисню та великої концентрації ферменту вилуплювання.

Для визначення виходу ембріонів звільняють апарат від загиблої ікри, яка знаходиться у верхніх шарах. Потім за 1—2 години до вилуплювання ембріонів припиняють на декілька секунд подання води в апарат, поки вся ікра осяде, і визначають об'єм, який вона займає. Одночасно піпеткою в різних місцях апарата беруть три проби ікри об'ємом 50 см3 кожна, в яких підраховують кількість нормальних ембріонів, аномальної і загиблої ікри. Визначивши середню кількість нормальних ембріонів у 50 см3, легко встановити очікувану їх кількість на весь апарат.