Запитання і завдання

1. Коли виникло угрупування «неокласики»? Поясніть назву «гроно п’ятірне»? Назвіть репрезентантів цього творчого об’єднання.

2. Чи можна вважати київських неокласиків літературною школою? Течією? Напрямом? Обґрунтуйте відповідь, використавши основні ідеї найважливіших праць про неокласиків (В.Брюховецького, В.Державина, І.Дзюби, Д.Наливайка, С.Павличко, Ю.Шереха та ін.).

3. Чи були київські неокласики класицистами? Які ознаки характеризують класицизм як тип художнього мислення, як естетико-художній феномен?

4. Що дало підстави С.Павличко ототожнити неокласицизм із «філософією консервативної модернізації»? Яким чином це стосується київських неокласиків?

5. Які естетичні пріоритети визначили кредо представників неокласичного угрупування? В яких сферах їхньої діяльності це виявилось найпослідовніше?

6. З якими художньо-філософськими традиціями органічно пов’язана творчість неокласиків? У чому полягає новаторство цих митців слова?

7. Чому «радянське» літературознавство вважало репрезентантів «грона» адептами теорії «чистого мистецтва»? Спростуйте це положення або ж доведіть його правомірність.

8. Чому проголошувані неокласиками естетичні канони вважались непробачливо крамольними з погляду войовничої соціалістичної естетики?

9. Які ознаки свідчать про спільне естетичне ядро, до якого тяжіли київські неокласики?

10. Що таке парнасизм? Які формальні особливості парнасизму властиві творчості київських неокласиків?

11. Що дало підстави М.Шудрі назвати неокласиків «божою ласкою поетами національного, а то й європейського засягу»?

12. Чи можна вести мову про синкретизм художнього стилю всіх представників «грона п’ятірного»? Обґрунтуйте свою відповідь.

13. Як Ви розумієте поняття «кларизм» стилю неокласиків? Поясніть його на прикладі їх художньої творчості.

14. Виявіть спільні атрибутивні ознаки поетики київських неокласиків, назвіть індивідуальні риси художньої парадигми кожного з них.

15. Встановіть улюблені теми та ключові образи лірики неокласиків. Проілюструйте відповідь художніми творами кожного з «грона п’ятірного».

16. Охарактеризуйте жанрово-строфічні особливості поезії неокласиків. Назвіть найуживаніші віршові форми, поясніть спонуки їх використання репрезентантами «грона п’ятірного».

17. Чому жанр сонета став для неокласиків «воістину універсальним» (Л.Таран)?

18. Що дає підстави говорити про інтертекстуальність як іманентну ознаку поетики представників неокласичного угрупування? Обґрунтуйте свою позицію прикладами з художніх текстів М.Зерова, М.Рильського, П.Филиповича, М.Драй-Хмари, Ю.Клена.

19. У чому полягає специфіка функціонування «вічних» тем і образів у неокласичних текстах? З’ясуйте шляхи їх художньої трансформації в авторський текст кожного з «грона».

20. Назвіть основні прикмети збірки «Камена» М.Зерова. Прокоментуйте її рецепцію в літературній критиці 20-х років.

21. Охарактеризуйте новаторство М.Зерова в жанрі сонета. Назвіть інші улюблені канонічні форми поета. Наведіть приклади.

22. Виявіть наскрізні мотиви художньої творчості М.Зерова. Подайте власну модель інтерпретації найдовершеніших текстів поета.

23. Прокоментуйте слова М.Неврлого: «З-під серпанку екзотичних сюжетів та античних і філософських ремінісценцій озивався в Зерова пульс сучасника й патріота».

24. Які риси мистецького стилю М.Рильського вказують на пов’язаність і типологічні співвідношення його поетичної творчості з європейською культурою? Доведіть належність неокласика до поезії культури.

25. Як виявились особливості світобачення М.Рильського крізь призму «вічних» образів? Простежте характер їх трансформації в його творчій практиці.

26. Проаналізуйте мовностилістичні особливості М.Рильського неокласичного періоду. Залучіть до своєї відповіді думки літературознавців (М.Зерова, О.Білецького, Є.Маланюка, Л.Новиченка та ін.).

27. Переконайте, що збірка «Синя далечінь» М.Рильського – це «далечінь культурно-історичних горизонтів» (Д.Наливайко).

28. Чи погоджуєтесь із думкою Ю.Лавріненка про те, що постійною рисою творчості М.Рильського є «інтимний зв’язок з природою»? Проаналізуйте один із пейзажних віршів поета.

29. У чому полягає «світлосила» (Л.Новиченко) любовної поезії М.Рильського? Назвіть і проаналізуйте кращі його інтимні вірші.

30. Чому Д.Донцов назвав М.Рильського поетом «ідилій і чорної лжи»? Чи погоджуєтесь із його категоричним твердженням? Якщо ні, то чому?

31. Що дало підстави Л.Новиченкові назвати М.Рильського поетом «міцного національного кореня і водночас загальнолюдських духовних обріїв»?

32. Назвіть ознаки індивідуального стилю П.Филиповича-поета. Чи можна його вважати «послідовним ідеологом і духовним паладином київського неокласицизму» (В.Державин)?

33. Доведіть, що гуманістичний зміст поезії П.Филиповича є найважливішим джерелом її художності.

34. Чому Н.Костенко назвала «ядром» поезії П.Филиповича його інтимну лірику? Проаналізуйте низку любовних поезій митця.

35. У чому полягають «естетичні розважання» (З.Геник-Березовська) П.Филиповича-поета? Проілюструйте відповідь його художніми текстами.

36. Доведіть, що М.Драй-Хмара у своїй творчій практиці синтезував чинники різних стильових моделей. Проілюструйте відповідь конкретним художнім матеріалом митця.

37. Як у поезії М.Драй-Хмари виявився пафос міфологізму? Проаналізуйте низку віршів під цим кутом зору.

38. Які естетичні категорії визначили ціннісні сфери художнього світу М.Драй-Хмари.

39. У яких віршах П.Филиповича та М.Драй-Хмари творчо реалізовано пасіонарну енергію слова та філософські ідеї Г.Сковороди? Подайте типологічне зіставлення структурно-функціональних рівнів відповідних текстів обох поетів.

40. У яких творах найпереконливіше відбилось трагічне світовідчуття М.Драй-Хмари та П.Филиповича? Проаналізуйте ці художні тексти.

41. Чому поему «Поворот» М.Драй-Хмари вважають твором трагічного оптимізму? Аргументуйте відповідь цитатним матеріалом.

42. Охарактеризуйте особливості індивідуальної поетики М.Драй-Хмари. Зосередьте увагу на особливостях художньої мови та фольклорної атрибутики.

43. Висвітліть характер естетичних пошуків О.Бургардта-поета, простежте еволюцію його художнього стилю.

44. Дайте характеристику збірки «Каравели» Ю.Клена як цілісної художньої структури. У чому полягає своєрідність романтичного пафосу поезії митця.

45. З’ясуйте специфіку й типи інтертексту Ю.Клена. Проаналізуйте кілька творів під цим кутом зору.

46. Яким був жанровий репертуар Ю.Клена? У чому полягає своєрідність його сонета? Проаналізуйте декілька його сонетів у контексті спадщини неокласиків.

47. Як у творчій практиці Ю.Клена поєдналась неокласична традиція з «вісниківською» світоглядно-стильовою парадигмою.

48. Чому Ю.Шерех стверджував, що за перипетіями сюжету новел Ю.Клена проглядає «духовна суть»?

49. Чи можна вважати поему «Прокляті роки» Ю.Клена текстом-пересторогою? Визначте основні змістово-формотворчі проявники твору, потвердіть відповідь цитатним матеріалом.

50. Виявіть жанрово-стильові особливості поеми «Попіл імперій» Ю.Клена. З’ясуйте символічність назви твору. Доведіть його актуальність для сьогодення.

51. Чому М.Наєнко вважає, що київські неокласики «найбільш талановито й обнадійливо представляли наймолодший «доріст» серед учених академічного типу в перші пореволюційні роки»?

52. Які «три речі» організовували літературно-критичну діяльність М.Зерова?

53. Доведіть, що М.Зеров «чи не першим серед молодої генерації виявив послідовність у трактуванні літератури як художнього феномена» (М.Наєнко).

54. Чи погоджуєтесь із думкою Т.Аврахова про те, що наукові праці М.Зерова «явили високу школу стильової майстерності літературознавчих студій»? Аргументуйте свою відповідь.

55. Назвіть визначальні методологічні принципи дослідницької манери П.Филиповича. Проілюструйте відповідь конкретними прикладами наукових праць ученого.

56. Які традиції «старої» порівняльно-історичної школи засвоїв і продовжив П.Филипович. Обґрунтуйте роль ученого в становленні й розвитку української компаративістики.

57. Чому праці П.Филиповича вважають новаторським кроком у шевченкознавстві. Проілюструйте відповідь прикладами його шевченкознавчих студій.

58. Виявіть масштабність наукових досліджень М.Драй-Хмари. Назвіть новаторські тенденції в його історико-літературних працях.

59. Що дало підстави І.Дзюбі стверджувати, що творчість Лесі Українки була для М.Драй-Хмари-вченого «щасливою темою»? Які сильні сторони дослідницької манери виявились у його лесезнавчих працях?

60. Які методологічні принципи та ідейно-естетичні акценти компаративних студій Ю.Клена корелюють із неокласичною науковою концепцією літературознавства?

61. У чому полягає новаторство лесезнавчих розвідок Ю.Клена? Назвіть основні ідеї праці «Леся Українка і Гейне».

62. Охарактеризуйте діяльність М.Рильського-критика неокласичного періоду.

63. Назвіть головні перекладацькі здобутки кожного з репрезентантів неокласичного «грона». Встановіть «реєстр» зарубіжних письменників, творчість яких вони перекладали.

64. У чому полягає новаторство М.Зерова – теоретика перекладу? Проаналізуйте працю «У справі віршованого перекладу».

65. Що дало підстави С.Єфремову назвати лідера неокласиків «озброєним солідною підготовкою перекладачем зі справжнім поетичним хистом»?

66. У чому полягає майстерність П.Филиповича-перекладача? Як оцінив перекладацтво неокласика Г.Кочур?

67. Охарактеризуйте взаємозв’язки оригінальної поетичної творчості П.Филиповича з його науковою працею та перекладацтвом.

68. Чому В.Іванисенко назвав перекладацтво М.Драй-Хмари його «другим покликанням»? Проілюструйте відповідь прикладами художніх версій поета.

69. Доведіть потужність таланту Ю.Клена-перекладача, встановіть його референтне коло, назвіть основних «співрозмовників» світової літератури.

70. Обґрунтуйте думку В.Ревуцького про те, що «Гамлет» у перекладі Ю.Клена є «синтезою жанрів, де перекладач виявляє свою майстерність як сатирик, як лірик, як філософ».

71. Охарактеризуйте головні здобутки М.Рильського в царині перекладу, що припадають на неокласичний період.

72. Окресліть ознаки перекладацького стилю М.Рильського пори «першого цвітіння».

73. Прокоментуйте слова Ю.Лавріненка: «Своєю многолітньою працею власним стилем Рильський підготовив себе до того, щоб одним революційним розмахом піднести в тих перекладах українську мову до нових для неї висот досконалого медіуму античних і європейських поетичних шедеврів».

74. Що дало підстави В.Іванисенку для висновку про те, що київські неокласики «створили школу українського поетичного перекладу, роль і значення якої не применшується з роками».

75. Чому репрезентантів «грона п’ятірного» вважають найпослідовнішими естетами XX століття?

76. Простежте мистецьку лінію київських неокласиків у національній та світовій культурі.