- •Масова позакласна робота
- •Біологічні кампанії
- •Біологічні вечори та свята
- •Орiєнтовний план проведення усного журналу з бiологiї.
- •План проведення
- •Свято квiтiв
- •План проведення свята
- •Програма проведення свята
- •Птахи й iсторiя
- •Птахи I географiя
- •Птахи I суспiльство
- •Птахи й образотворче мистецтво
- •Птахи I музика
- •Птахи I праця
- •Вікторина Птахи I лiтература
- •Бiологiчнi конференцiї, диспути, лекторії
- •Бiологiчнi iгри та змагання
- •Вiдбiрковий тур
- •1 Тур (8 гравцiв)
- •Іі тур (7 гравців)
- •III тур (6 гравцiв)
- •IV Тур (5 гравцiв)
- •V Тур (4 гравцi)
- •V і Тур (3 гравцi)
- •Фiнал (2 гравцi)
- •План проведення гри
- •4. Гейм 3. “Ти - менi, я - тобi”.
- •7. Гейм 6. «Однодумцi»
- •8. Гейм 7. “Гонка за лiдером “.
- •Iнтелект-шоу “Еврика”
- •План проведення гри
- •Тема 1. Iсторiя науки
- •Тема 2. Царство Рослини
- •Тема 3. Царство Тварини
- •Всеукраїнські біологічні турніри
- •Тижні біології у школі
- •Організація біологічних виставок та музеїв
- •Література
Організація біологічних виставок та музеїв
Велике значення у розвитку інтересу до позакласної роботи з бiологiї мають виставки найкращих робiт учнiв. Їхню органiзацiю найдоцiльнiше пристосовувати до проведення якого-небудь бiологiчного вечора або свята, до пiдсумкового заняття гуртка тощо.
Виставки - це цiкава, корисна, суспiльна форма фiксацiї роботи. Вони є не тiльки привабливою для дiтей формою самозвiту про виконану роботу, що сприяє кращому i проведенню та фiксуванню, а й переслiдує суспiльно-корисну мету - пропаганду бiологiчних знань.
Хоч органiзацiя шкiльних бiологiчних виставок практикується дуже рiдко, але в пiдготовцi до них бере активну участь велика кiлькiсть учнiв. Як правило, на виставцi висвiтлюється широке коло питань, i це дає змогу її органiзаторам i екскурсантам пiзнати багато нового й цiкавого, повторити ранiше вивчений матерiал, систематизувати знання. Виставка вiдiграє велику роль не тiльки в пiзнавальному вiдношеннi, а й в естетичному вихованнi пiдростаючого поколiння.
Виставки знайомлять з рiзноманiттям i красою живої природи, вчать розумiти прекрасне.
Виставки присвячують досягненням учнiв у гуртковiй роботi та на уроках бiологiї, результатам експедицiй, походiв та вауково-дослiдної роботи тощо. Тут можуть бути представленi щоденники спостережень учнів, колекцiї i гербарiї, рослини, вирощенi на навчально-дослiднiй земельнiй дiлянцi та iн. Виставляються також малюнки учнiв, схеми, таблицi, дiаграми, фотографії.
Наприклад, органiзовуючи виставку до “Свята врожаю”, спочатку вчителi бiології та трудового навчання склалають проект виставки i затверджують директором школи (зазначають, якi натуральнi експонати, результати яких дослiдiв демонструватимуть на виставцi).
Натуральнi експонати можуть бути поданi у свiжому й законсервованому виглядi (овочi, фрукти), у виглядi снопiв i снопикiв (зерновi, бобовi, техвiчнi рослини). Квiти виставляють у вазонах (живi) або в букетних композицiях (зрiзанi). Крiм того, на виставцi демонструють наочнi посiбники, виготовленi учнями i юннатами (муляжi, макети, вологi препарати, колекцiї - гербарiї рослин та опудала тварин тощо). Кожен експонат повинен мати правильно оформлену етикетку.
Форма етикетки
Культура.
Сорт.
Мета дослiду.
Розмiр дослiдної дiлянки.
Хто проводив дослiд (клас, гурток або ланка юннатiв).
Крiм натуральних експонатiв, на виставцi можуть бути стенди, на яких у дiаграмах, схемах, описах та фотографiях вiдображено найцiкавiшi дослiди, якi проводять учнi, юннати, результати суспiльно-корисної роботи на полях, дiяльностi “Зелених патрулiв”.
Бувають також фотовиставки, художнi та предметнi виставки, виставки художньої творчостi.
Тематика шкiльних виставок визначається основними завданнями навчально-виховної роботи школи, а отже, виставки повиннi мати чiтко поставлену мету, визначену тему, мають бути методично правильно органiзованими.
Орiєнтовна тематика виставок: “Виставка лiтнiх робiт учнiв”, “Робота юннатiв на навчально-дослiднiй земельнiй дiлянцi”, “Хлiб - усьому голова”, “Дари золотої осенi”, “Природа i творчiсть”, “Мої домашнi улюбленцi”, “Букет замiсть ялинки”, “Карвавал квiтiв”, “Букети композицiй з польових квiтiв”, “Кращий вирiб з лози”, “Хатинка для птаха” i т. iн.
Виставка передбачає виковання таких завдань:
- ознайомити вiдвiдувачiв з iсторiєю походження деяких квiткових рослин;
- продемонструвати рiзноманiтнiсть форм квiток i суцвiть на основi сучасної класифікації;
- дати деякi уявлення про рiзноманiття лiкарських рослин та їх використання;
- ознайомити з деякими елементами складання букета i композицiї;
- ознайомити з рослинами, якi охороняються в Україні.
Органiзовуючи виставку, необхiдно заздалегiдь обрати оргкомiтет, розподiлити обов’язки, визначити вiдповiдальних тощо.
Вiдiбранi на виставку експонати необхiдно забезпечити етикетками, де вказати назву роботи та її виконавця. Органiзатори виставки збирають i вивчають цi матерiали i на основi їх систематизують усi експонати за певними темами.
Виставка органiзовується в бiологiчному кабiнетiчи в актовiй залi, де на окремих столах оформляють експозицiї. Важливо подбати про стиль оформлення таких виставок, щоб вони привертали увагу всiх учнів школи.
Експозицiя - прерогатива iндивiдуальної творчості, тому унiверсального методичного рецепту щодо її створення бути не може. Однак iснують певнi вимоги до експозицiї:
- експонати необхiдно розставляти так, щоб до кожного з них був вiльний доступ для огляду;
- забрати все зайве, залишити тiльки головне;
- не слiд прагнути усе показати i про все розповiсти;
- найбiльш важливий матеріал завжди повинен бути на видному мiсцi; якщо такого мiсця немає, то цей матерiал необхідно видiлити свiтлом або кольором;
- уникати скупченості, накопичення i монотонностi в експозицiї.
Голова оргкомітету виставки бiля входу до зали зустрiчає учнiв, пояснює їм мету i завдання виставки i невеликими групами (7-10 осiб) запрошує в примiщення.
Щоб виставку одночасно змогла вiдвiдати значна кiлькiсть учнiв з дотриманням належного порядку, кожна група екскурсантiв має розпочинати огляд з різних експозицій. Виставка повинна бути вiдкрита для вiдвiдування всiма бажаючими.
За порядком у залi спостерiгають адмiнiстратори виставки.
Для озайомлення з роботами школярiв готують кiлька екскурсоводiв з числа кращих учнiв. Вони демонструють експонати виставки, розповiдають про їх авторiв, дають пояснення, відповiдають на запитання. Тому, хто поставив цiкавий дослiд, екскурсовод надає самостiйне слово для пояснень.
На виставку запрошують учнів своєї школи, їх батькiв, учнiв iнших шкiл. Пiсля закiнчення виставки журi (учителi бiологiї i комiтет виставки) преміюють учнiв, якi подали кращi експонати, грамотами, книгами, iнструментами, рослинами.
Корисно мати книгу вiдгукiв i пропозицiй, в якiй учнi записують свої враження i побажання.
Добре органiзована виставка дає можливiсть наочно продемонструвати досягнення колективу школи, окремих учнiв, показати все те, що зроблено силами вчителiв i учнiв.
Матерiали з виставки надходять потiм у кабiнет біології i використовуються в навчальнiй роботi, частина матерiалiв передається в методичний кабiнет школи, частина надходить в особисте розпорядження учнiв (щоденники, деякi малюнки, гербарiї й iн.). З матерiалiв, якi щорiчно збираються, що вiдбивають природу краю, може бути створений поступово шкiльний бiологiчний музей.
Органiзація шкiльного музею є одним iз цiкавих i творчих видiв масової позакласної роботи.
За профiлем музеї бувають краєзнавчi, iсторичнi, природничi, полiтехнiчнi, художнi, з iсторiї школи та iн.
Робота шкільних музеїв дає великi можливостi для розвитку в учнiв пiзнавальної активностi, iнiцiативи, органiзацiї самостiйної роботи школярiв, прищеплення їм навичок наукової працi та виховання учнiвського колективу.
Педагогiчне керiвництво музеєм здiйснює один iз учителiв.
Створення бiологiчного музею є дуже важливим у позакласнiй роботi з бiологiї. На базi музею можна проводити уроки, заняття гуртка чи товариства, екскурсії для школярiв, рiзнi конкурси, вiкторини та iншi масовi заходи. Беручи участь у створеннi музею, учнi залучаються до пошукової роботи.
Етапи створення музею:
1) органiзацiя iнiцiативної групи (до її складу можуть входити учні - старшокласники, представники учнiвських об’єднань, громадських організацiй, батькiвського комiтету, очолює вчитель бiології); пiзнiше ця група перетворюється в раду музею або бюро в складi 7-10 учнiв (голова, охоронець музею, секретар i члени ради, прикрiпленi до рiзних вiддiлiв експозицiї);
2) на першому засiданнi iнiцiативної групи визначається напрямок роботи, розподiляються обов’язки;
3) для розмiщення експозицiї шкiльним музеям зазвичай видiляється спеціальне примiщення, створюються в ньому вiдповiднi умови (бажано, щоб музей мав пiдсобне примiщення для зберiгання експонатiв, що не виставляються в основнiй експозицiї).
4) збiр експонатiв для музею та iнших матерiалiв, iнформацii про них (вiдбувається в результатi походiв, експедицiй, екскурсiй, фенологiчних спостережень, зустрiчей з фахівцями рiзних бiологiчних спецiальностей, опрацювання лiтератури);
5) створення експозицiй i розмiщення в них експонатiв;
6) пiдготовка iз середовища учнiв екскурсоводiв та лекторських груп.
Збiр експонатiв для шкiльного музею не є самоцiллю. Музей не може перетворюватися в сховище мертвих цiнностей. Матерiали музею повиннi бути добре вивченi усiма вчителями i використовуватися на уроках i в позакласнiй роботi.
У сiльських школах i невеликих мiстах шкiльнi музеї замiняють музеї державнi, а iнодi стають основою для створення останнiх.
