- •Масова позакласна робота
- •Біологічні кампанії
- •Біологічні вечори та свята
- •Орiєнтовний план проведення усного журналу з бiологiї.
- •План проведення
- •Свято квiтiв
- •План проведення свята
- •Програма проведення свята
- •Птахи й iсторiя
- •Птахи I географiя
- •Птахи I суспiльство
- •Птахи й образотворче мистецтво
- •Птахи I музика
- •Птахи I праця
- •Вікторина Птахи I лiтература
- •Бiологiчнi конференцiї, диспути, лекторії
- •Бiологiчнi iгри та змагання
- •Вiдбiрковий тур
- •1 Тур (8 гравцiв)
- •Іі тур (7 гравців)
- •III тур (6 гравцiв)
- •IV Тур (5 гравцiв)
- •V Тур (4 гравцi)
- •V і Тур (3 гравцi)
- •Фiнал (2 гравцi)
- •План проведення гри
- •4. Гейм 3. “Ти - менi, я - тобi”.
- •7. Гейм 6. «Однодумцi»
- •8. Гейм 7. “Гонка за лiдером “.
- •Iнтелект-шоу “Еврика”
- •План проведення гри
- •Тема 1. Iсторiя науки
- •Тема 2. Царство Рослини
- •Тема 3. Царство Тварини
- •Всеукраїнські біологічні турніри
- •Тижні біології у школі
- •Організація біологічних виставок та музеїв
- •Література
Свято квiтiв
Кожний навчальний рiк починається Святом квiтiв, яке проводять у першiй декадi вересня.
У серпнi складається детальний план проведення свята, розробляється сценарiй, підбираються запитання до вiкторини.
План проведення свята
1. Пiдготувати декоративно-квiтковий вiддiл шкiльної навчально-дослiдної земельної дiлянки до проведення екскурсiї.
2. Пiдготувати текст i форму запрошення на свято.
3. Запросити на свято агронома-квiтникаря з сільського зеленого господарства, квітникаря -аматора, батькiв учнів.
4. Святково оформити актовий зал, де буде проходити свято, розвiшати плакати з прислiв’ями i загадками про квiти, малюнки квiтiв; організувати виставку лiтнiх робiт учнiв; виставку букетiв; випустити газету “Квiти iз саду” i монтаж “Квiти” (iз кольорових листiвок, iлюстрацiй).
5. Оголосити конкурс на найкращий карнавальний костюм.
6. Пiдiбрати запитання до вiкторини.
7. Залучити учнiв до виготовлення емблеми свята для учнів та гостей, до оформлення примiщення.
Програма проведення свята
1. Зустрiч учасникiв свята, запрошених гостей i батькiв.
2. Колективна екскурсiя на шкільний квiтник.
3. Огляд у залi виставки лiтнiх робiт учнiв i виставки букетiв.
4. Урочисте вiдкриття свята; вступне слово вчителя; виступ запрошених квiтникарiв; художня частина.
5. Проведення вiкторини про квiти, ігор, танцiв.
6. Пiдбиття пiдсумкiв по всiх видах конкурсiв, нагородження переможцiв.
7. Закриття свята.
Вже з перших днів приходу до школи починається пiдготовча робота: розподіляються ролі в сценарії, учні починають вчити слова, готують костюми, виконують необхідну оздоблювальну роботу.
І ось настає очiкуваний день свята! Починають сходидитися гостi. Бiля входу в зал їх зустрiчають 4 дівчинки, однаково вдягнутi (бiла блузка, кольоровий сарафан або спiдниця, фартух, на головi - вiнок, в руках – кошик із квiтами). Вони вiтають гостей i кожному приколюють емблему свята (наприклад, квітку ромашки, зроблену iз цупкого паперу i розмальовану). У залі гостей зустрічають юннати i знайомлять їх з літніми роботами: це переважно вироби з природного матерiалу, гербарiй рослин, виставка букетiв.
Потім гостей запрошують на шкільний квiтник, де юні квiтникарі демонструють плоди своєї праці, розповідають про деякi квіти, вирощені своїми руками, про свою роботу влiтку на квітниках, про результати дослідів і спостережень у природі.
Знову актова зала.
Виступ учителя: Ось i вiдшумiло лiто. Сьогоднi ми зiбрались, щоб сказати любому лiту “До побачення! До побачення, до наступного року!”.
Звучить музика П.І. Чайковського “Вальс квiтiв “. Кружляють дiвчатка й хлопчики у костюмах квiтiв.
Перший ведучий: Велика й прекрасна наша Україна. Ми дуже любимо її. Кожна будiвля, дорiжка, дерево, колосок, квiтка, травинка - невiд’ємнi частини її природи, багатства й краси, без чого людинi не прожити.
Другий ведучий: Квiти, як i музика, створюють пiднесений настрiй, надихають на творчiсть. Багато художникiв, композиторiв, письменникiв присвятили квiтам свої твори, вклавши в них багато любовi, тепла й уваги.
Третiй ведучий: Сьогоднi у нас свято наших барвистих друзiв-квiтiв. Згадаймо, що нам вiдомо про квiти наших лукiв, лiсiв, полiв, клумб. Ми допоможемо вам краше пiзнати їх, щоб ще бiльше любити квiти, сприяти бережливому ставленню до рослин.
Флора: Свято квiтiв! Свято! Свято! Всi на свято! Всi до нас!
Троянда: Чуєте пахощi в нашiм дворi?
Квiти розквiтли в ранковiй порi!
Тут на свiтанку сам дощик ходив.
Бiлу Лiлею вiд сну розбудив.
Мак: Чисто помилися Мальви в росi –
Личенька круглi, рожевi усi,
Нижче, пiд ними, Красольки-вогнi,
Дуже вони до вподоби менi.
Шипшина: Ви Чорнобривцям загубите й лiк,
Гордi Майори стоять віддалік.
Нiжна Петунiя з ними в гуртi,
В повнiм цвiту Повняки золотi.
Ромашка: Синій Павич покрутився на тин
І поглядає вiдтiль на Жоржин.
Знаю, вiн кличе Жоржини в танок:
Свято сьогоднi у наших квiток.
Нагiдка: Бджiлка на скрипцi заграє в цей час,
Джміль пролетить. Принесе ковтрабас.
Знову Красольку вiдхопить Повняк,
Щоб танцювати удвох краков’як.
Чорнобривець: А Чорнобривець бровою моргне,
Нiжно тупне - гопак нам утне.
Флора: Бiла Лiлея з Майором для нас
У квiтнику танцюватимуть вальс.
Звучить музика, у танцi кружляють квiти.
Перший ведучий: Квiти - нашi друзi та чудовi супутники вдома й на вулицi, на роботi й пiд час вiдпочинку. Вони - мов звучання музики, створюють пiднесений настрiй, кличуть до краси. Квiти супроводжують нас протягом усього життя:
зустрiчають при народженнi, прикрашають юнiсть, радують на iменинах, при одруженнi, вiдзначеннi свят.
З давнiх-давен людина була небайдужою до квiтiв. Вона збирала їх, заквiтчувала волосся, прикрашала свiй одяг та житло. Квiти були символом почуттiв.
Другий ведучий: У кожного роду, як i в кожної людини, були й тепер є свої улюблені квiти. Наприклад, у Стародавньому Римi троянда була квiткою суворої моральності, пiзнiше - квiткою розваг. У стародавнiх єгиптян лотос вважався священною квiткою. У Японiї найпопулярніша квiтка - хризантема, щоо символiзує сонце. У Франції влаштовують свято конвалiй. У Римi нарцис символiзує IIеремогу.
Україський народ також має улюбленi квiти й оспiвує їх у своїх пiснях, вiршах, леген-дах. З давнiх-давен ніяке свято не обходилось без квiтiв. Палахкотять бiля вiкон українських осель мальви, чорнобривці, маки, буяють нагiдки, ромашки, калина, любисток, м’ята.
Виконання українських народних пiсень про квіти (конкурс).
Третiй ведучий: Деякi квiти можна називати живими барометрами, бо вони допомагають передбачувати погоду. Так, перед негодою квiти гвоздики, кульбаби, нагiдок закриваються. Коли починає цвiсти черемха - чекай приморозкiв. За квiтами визначають час. Шипшина розкривається о 4-5 годинi ранку, мак - о 5 годинi, нагiдки - о 9.
Багато квiтiв є хорошими медоносами (за сезон бджоли можуть зiбрати 121 кг меду з 1 га чебрецю).
Деякi рослини сприяють ззбереженню сільськогосподарських культур. Так, герань запашна оберiгає вiд шкiдникiв кiмнатнi рослини, коли їх поставити на підвіконні. М’яту не переносять метелики-вогники. Вони навіть не наближаються до свого улюбленого агрусу та смородини, якщо поруч посадити м’яту. Гвоздики оберiгають iншi рослини вiд пошкодження шкiдником вовчком (капустянкою).
Садiвник: Мабуть, жодній квітці не присвячено стiльки легенд, поем, вiршiв, прозових творів, як трояндi. Нині вiдомо понад 10 тис. сортiв троянд.
Шипшини кущ у мене пiд вiконцем
Цвiте блiдо-рожевим цвітом…
А друзi кажуть: нащо він тобi.
Цей кущ-дикун? Ти викорчуй його
І посади троянди тут культурнi,
Як он на клумбi у тебе.
Я ж на те відповідаю:
Всi оті культурнi,
Французькі, фоліантові та чайні,
Гiбриднi з назвами складними,
Все бiльше iноземними, — усi
Праматiр’ю своєю називають
Оцю звичайну, просту, польову шипшину.
Троянда: В однiй із легенд розповідається, що коли з морської піни бiля берегів Кіпру виникла прекрасна богиня Афродіта, Земля дуже розсердилася i вирiшила створити щось не менш прекрасне.
Флора: Так виникла квiтка троянда, яка своєї красою покликана змагатися із самою богинею краси. У багатьох країнах, зокрема в Болгарії. Франції, Туреччинi, Iранi, вирощують на плантаціях спеціальні сорти троянд, з яких добувають дуже цінну трояндову олію.
Троянда: З тисячi кілограмiв трояндового цвiту після складної переробки одержують кілька грамiв такої олiї. Вона є складовою частиною всіх високоякісних парфумiв. На мiжнародному ринку трояндова олiя цiнується дорожче за золото й платину.
Садiвник: Зацвiла на скелi крем’янiй
Скромна квiтка i непоказна,
З рiчки промiнь вiдбивавсь iскристий,
Ним живилась ранками вона.
А внизу троянда красувалась
В сукнi з оксамиту i парчi,
В сонечку веселому купалась,
Омивалась росами вночi.
І смiялась:
Троянда: Ой, мала шипшино,
Краще тобi зовсiм не цвiсти.
Цвiт мiй зiрве радiсно людина,
Ну а ти, кому потрiбна ти?
Ти зросла донизу головою
На камiннi дикому в травi...
Садiвник: А шипшина з брили кам’яної
Важко брала соки життєвi.
Силу сонця й скелi, де зростала,
У червону кульку на стеблинi
Щедро вона всю перелила,
Щоб у дар її вiддать людинi.
IIIипшина: І настiй з червоних тих жарин
Дав людині крем’яної сили,
Врятував вiд темної могили
І повiв до свiтлих верховин.
Садiвник: За вмiстом вiтамну С шипшина є справжнiм чемпiоном у царствi рослин. Досить з’їти 2-3 плоди, i ви забезпеченi на добу цiєю речовиною. Зауважимо, що вiтамiн С тут у комплексi з іншими вiтамiнами.
Звучить музика.
Флора: Розцвiли червонi маки
Вранцi по росi.
Я пiду i назбираю
Макiв для краси.
А тодi найкращу квiтку
В коси заплету.
І сама посеред поля
Маком зацвiту.
Хоровод виконують учасники вистави.
Мак: Мак - давня рослина. Його яскравi червонi квiтки завжди привертали увагу людей. Про це свiдчить насiння маку, знайдене на мiсцях стоянки первiсної людини. Важко сказати, з якої країни вiн почав поширюватись планетою.
Далі учні по черзі читають вірш.
Все ближче, ближче вороги,
Зло успiхiв рве їм чуби:
Отак i мучить землю згуба,
Жадiбна, дика, навiсна
В краплинах кровi i багна.
Козак на них поглянув строго,
І розлiгся крик посеред поля,
На стременi ногами завис,
І кiнь його понiс, як бiс.
Бере ординцiв переляк:
То це шайтан! Це не козак.
Козак всмiхнувся в довгi вуса,
З шайтанами не вперше б’юся.
Узнали, що таке козак,
Якого люди кличуть “Мак”.
Озвався пострiл над рiкою,
І на коня схиливсь козак.
Пропав козак! Загинув Мак!
Ординцi кинулись до нього.
Козак на них поглянув строго.
Нi, не загину я, кати.
Помiж людьми менв цвiсти.
Кати вiдводять вгору зброю:
Твiй цвiт, життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скришимо на мак.
Ординцi воїна скрутили,
На землю впало бiле тiло,
І наче зерно проросло,
А влiтку маком зацвiло.
Флора: У легендi розповiдається, що римляни присвятили цю квiтку богу снів Морфею. Торкнувшись людини квiткою маку, Морфей їй приносив спокiйнi сни. Вiдомо багато видiв маку. Кожна макiвка мiстить близько 30 тис. насiнин. Мак має лiкувальнi властивостi. З його насiння виготовляють олiю. Олійнi сорти цiєї рослини культивують в Українi. Макова олiя використовується як харчовий продукт, а також для виготовлення фарб, лакiв, мила. Насiння маку дуже корисне: 100 г його мiстить близько 500 калорiй.
Садiвник: На стрункiй високiй нiжцi
Бiля рiчки, на лужку,
У хустинцi бiлоснiжнiй
Стрiв я квiточку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усмiхнулася менi.
Я хотiв її зiрвати,
А бджола сказала: “Нi!”
Флора: На цю квiтку з бiлоснiжним віночком-хустиною i яскраво-жовтим очком серцевини можна натрапити i в лузi, i в полi, i бiля дороги.
Вiд сонечка жовтого
Йдуть бiлi пелюстки,
Царiвною помiж травами
Цвiтеш все лiто ти.
Красуєшся до осени.
На сонцi розiмліла.
На золоте волосся
Вдягла вiночок бiлий.
Люди давно переконалися в лiкувальних властивостях ромашки. Ранiше лiкарськi рослини використовувалися зрiдка. А зараз створено всi умови для глибокого вивчення і широкого використання лiкарських рослин.
Кульбаба: Як припустить теплий дощик,
Я згорнусь в зелений кошик.
Подивись!
А коли години гожа,
Я на сонце в небi схожа.
Усмiхнись!
Одцвiту я жовтим цвiтом,
Одягну на себе лiтом капелюх.
Набiжить вiтрець, повiє,
Капелюшок мiй розвiє,
Наче пух!
Флора: Навеснi пiд теплом i ласкою сонячних променiв однією iз перших починає зеленiти кульбаба. А мине тиждень-два – і суцiльний килим із яскраво-жовтих квітів кульбаби вистилає довколишнi простори. Згодом палахкотіння це затухає, а натомiсть серед свiжої зеленi трав з’являються голівки сивої бiлизни. Досить легенького подиху вітру – і маленькi “парашутики” з мiнiатюрним вантажем-насіниною закружляють у повiтрi.
Перший ведучий: Найпоширенiшою є кульбаба лiкарська. Вона з тих рослин, про які в народi кажуть: “Де не посiй, а вродить!” Одним словом, усюдисущий бур’ян!
Другий ведучий: У листках кульбаби чимало вiтамiнiв С, Е, А, є в них солi залiза, кальцію, фосфору. Корiнь квiтки мiстить цукор, смолу, вiск, каучук. У Захiднiй Європi кульбаба культивується як овоч. З нiжних весняних листочкiв цiєї рослини готують салати.
Флора: Хто не знає чудової запашної окраси наших клумб – гвоздики. Приваблива квiтка давно привертала увагу людини, а введена вона була в культуру за досить цiкавих iсторичних обставин.
Садiвник: У ХIII ст. французький король Людовiк IХ вирушив у похiд. Але трапилась бiда: серед його воїнiв почалася епiдемiя чуми. Король звелiв назбирати криваво-червових гвоздик i лiкувати ними вiйсько. Бiльшiсть воїнiв видужала, але сам король помер. Рицарі привезли червовi гвоздики додому, де вони невдовзi стали улюбленими квiтами. І досi Францiя славиться гвоздиками.
У Нiмеччинi теж полюбили гвоздику. Будь-якi свята не обходились без неї. Цi рубiновi квiти стали символом боротьби за свободу i щастя всiх пригноблених.
Третiй ведучий: В Українi вiдомо чимало її сортiв, один з них – гвоздика Коцюбинського. Славетний письменник, будучи в гостях у М. Горького на островi Капрi 1910 року, звернув увагу на дуже гарнi яскравi великi квiтки. Вiн привiз їх в Україну i посадив у Чернiговi. Вiдтодi цi квiти стали справжньою окрасою наших клумб.
М. Рильський написав вiрш “Гвоздики Коцюбинського”:
Гарячi, повнi, запашнi гвоздики,
Мов променистi зорi на землi,
У Горького на Капрi Коцюбинський
Прийняв цей дар братерської руки.
Гостинно грунт прийняв їх український,
І по-новому зацвiли квiтки.
(На сцені пролiски.)
1 пролiсок: Я перша квiточка весни,
2 пролiсок: Я пролiсковий цвiт.
3 пролiсок: Я пережив зимовi сни,
4 пролiсок: І знов родивсь на свiт.
1 пролiсок: У мене очi голубi,
Такi, як неба синь.
2 пролiсок: Росту мiж кленiв, мiж дубiв,
Люблю i сонце, й тiнь.
3 пролiсок: Зеленi рученьки мої
Листочками зовуть.
4 пролiсок: Я полюбив лiси й гаї,
Живу я здавна тут.
1 пролiсок: І вiрю: люблять всi мене,
Як весну золоту.
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвiту.
(Усi разом танцюють.)
Садiвник: Про масове цвiтiння цiєї рослини видатний вiтчизняний ботанiк В. Альохін образно писав, що в дубовому лiсi навеснi є два неба: одне над головою, а друге - пiд ногами. На земнiй кулi близько 90 видiв рослин цього роду, серед них є з лiкувальними властивостями.
Звучить пiсня «Пiдснiжник»
1 пiдснiжник: Ми - пiдснiжники - раннi посланцi зеленокосої весни.
Нашi квiточки рано навеснi, як бiлоснiжнi дзвiночки, звеселяють усе довкола.
2 пiдснiжник: Та не поспiшайте нас зривати. Пам’ятайте, що ми потребуємо охорони.
Вибiгають конвалії.
Перший ведучий: Із зеленої сорочки,
Що зiткав весною гай,
Бiлi дивляться дзвiночки.
1 конвалiя: Як же звуть їх - угадай?
2 конвалiя: Це конвалiї у гаї
На Галявинi цвiтуть,
І нiде, нiде немає
Кращих квiточок, мабуть.
1 конвалія: Велике значення маємо ми в медицинi. Але збирати нас iз лiкувальною метою треба обережно, бо конвалiя рослина отруйна.
Знову в танцi кружляють квiти. На сцену вибiгають дзвоники і дзвонять у маленькi дзвіночки.
1 дзвоник: Дзвоник веселий рiс,
У полi на роздоллi,
2 дзвоник: А чарiвник побачив, -
Школярикам однiс.
3 дзвоник: Тихенько чарiвничi
Слова промовив вiн,-
4 дзвоник: І став дзвiночком мiдним
Розсипав чистий дзвiн.
(На сцені школярка з дзвоником у руках дзвонить.)
1 дзвоник: І кожен учень в школу
На клич дзвiночка бiг.
Звучить “Вальс квiтiв”.
Другий ведучий: Квiти чудовий дар природи. Вони приносять нам радiсть, прикрашають житло, дарують нам здоров’я. Схiдна мудрiсть говорить: “Свято без квiтiв - що день без сонця”. Бажаємо Вам таких сонячних днiв, як сьогоднi.
Запитання до вікторини
1. На яких тропічних і субтропічних рослинах одночасно можна побачити пуп’янки, квітки й плоди? (На цитрусових, какао-деревах.)
2. Чому квiтки, якi розпускаються вночi, мають бiле забарвлення? (Бiлi квiтки краще видно комахам-запилювачам.)
З. Назвiть по 5 видiв одно- i багаторiчних квiтiв. (Однорiчнi: айстра, гвоздика, мак, нагiдки, запашний горошок; багаторiчнi: пiвонiя, жоржина, флокс, люпин, дельфiнiум.)
4. Якi квiти широко використовують у медицинi з лiкувальною метою? (Конвалію, наперстянку, стокротки, мальви.)
5. Назвiть квiти, якi цвiтуть на другий рiк пiсля висiвання. (Дзвоники, братки, турецька гвоздика, стокротки, мальва.)
6. Як розмножуються жоржини? (Живцями, насiнням, подiлом кореневих бульб.)
7. Назвiть рослини, квiтки яких мають сильний i приємний запах. (Троянда, матiола, левкой, запашний горошок.)
8. 3 яких квiтiв можна скласти букет взимку? (3 деревiю, фiалок, сухоцвiту, цмину.)
9. Квiтки яких рослин мають рiзнє забарвлення вiночка? (Братки.)
10. Назвiть кiлька витких i чiпких рослин. (Виноград, запашний горошок, бiб, березка, хмiль.)
11. Квiтки яких рослин цвiтуть лише один день? (Квасеницi, тигридiї.)
12. Суцвiття яких рослин називають кошиком? (Ромашки, айстри, соняшника.)
13. Назвiть першi веснянi квiти. (Пiдснiжник, первоцвiт, фiалка, медунка, печiночниця.)
14. Чи є квiти, що пахнуть медом? (Є. Це алiсіум.)
15. 3 яких квiток виготовляють ефiрну олiю? (3 троянди, жасмину. конвалiї, фiалок, лаванди.)
16. Яка рослина має листок до 2 м, а квiтку до 50 см у дiаметрi? (Вiкторiя амазонська.)
17. Скiльки кiлограмiв пелюсток троянди потрiбно, щоб отримати 1 кг ефiрної олiї? (500 кг. пелюсток.)
18. Якi бордюрні рослини ви знаєте? (Алiсiум.)
