Тема 2. «розвиток науки управління»

16. Ключові положення школи кількісного підходу:

+ методи моделювання процесів управління;

- вивчення виробничих і управлінських процесів;

- розробка методології стратегічного управління;

- використання прийомів психології та соціології.

17. Засновником школи наукового управління вважається:

– А. Файоль;

– Е. Мейо;

+ Ф. Тейлор;

– М. Фоллет.

18. Основні постулати школи наукового управління, які послужили вихідними принципами для розвитку менеджменту, – це:

– раціональна організація праці.

– розробка формальної структури організації.

– визначення заходів зі співробітництва керуючого і робітника;

+всі відповіді правильні.

19. Головним елементом системи Ф. Тейлора є:

– високий рівень відповідальності за доручену справу;

– можливості для творчого та ділового зростання;

+ наукова організація праці;

– просування по службі.

20. Внесок школи наукового управління у практику менеджменту полягає у:

– створенні універсальних принципів управління;

– перенесенні центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;

+ систематичному використанні засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналу у підвищенні продуктивності праці;

– застосуванні в управлінні математики, статистики, економетрики.

21. Ключові положення адміністративної школи А.Файоля, Г. Емерсона:

– вивчення трудового процесу працівника;

+ вивчення управлінського процесу, моделювання організаційних структур;

– вивчення виробничого та управлінського процесів;

– вивчення виробництва в мікро- та макросередовищі.

22. Найвідомішим представником адміністративної (класичної) школи управління є:

– Ф. Тейлор;

+ А. Файоль;

– Е. Мейо;

– М. Фоллет.

23. Мета адміністративної (класичної) школи:

+ створення універсальних принципів управління, реалізація яких обов'язково приведе до успіху;

– створення чіткого розподілу праці, що веде до появи висококваліфікованих фахівців на кожній посаді;

– створення ієрархія управління, за якою кожен нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому;

– створення системи узагальнених правил і стандартів, що забезпечують координацію виконання різних завдань;

24. Твердження, що відповідає одному з принципів менеджменту за А. Файолем:

– пріоритетом є домінування короткострокових цілей над довгостроковими;

– необхідно підпорядковувати суспільні інтереси інтересам особистості;

+ де надаються повноваження – там виникає відповідальність;

– мета діяльності компанії – максимізація прибутку.

25. Ключові положення ситуаційного підходу в менеджменті:

– методи моделювання процесів управління;

– використання прийомів психології та соціології в управлінні;

– моделювання організаційних структур;

+ вивчення конкретних ситуацій функціонування об’єкта в мікро- та макросередовищі.

26. Засновником школи людських стосунків вважається:

– А.Файоль;

– Г. Гант;

+ Е. Мейо;

– Ф. Тейлор.

27. Важливим внеском школи людських стосунків у практику управління було:

+ перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;

– створення універсальних принципів управління;

– систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення працівників у збільшенні продуктивності і обсягів виробництва;

– застосування в управлінні математики, статистики, економетрики.

28. Ключові положення школи людських відносин:

+ використовування прийомів психології та соціології в управлінні людськими ресурсами;

– застосування методів моделювання процесів управління, розробки управлінських рішень;

– вивчення виробничого та управлінського процесів;

– розроблення методології стратегічного управління.

29. Характерна особливість науки управління (кількісного підходу):

+ використання спеціальних моделей, методів кількісного аналізу;

– створення універсальних принципів управління;

– перенесення центру уваги в управлінні на стосунки між людьми;

– підпорядкування суспільних інтересів особистим.

30. Операційний менеджмент є пріоритетною сферою:

+ школи наукового управління;

– школи науки управління;

– школи кількісних методів;

– адміністративної школи.

31. Внеску неокласичної школи у розвиток менеджменту відповідає:

+ врахування керівниками неекономічних факторів впливу на поведінку працівників;

– відбір працівників, які володіють здібностями для виконання конкретних завдань;

– розробка стандартних методів виконання робочих завдань;

– нормування праці та створення системи винагород.

32. До третього етапу розвитку менеджменту відносять:

– адміністративну школу;

– школу кількісних методів;

– школу наукового управління;

+ школу людських стосунків.

33. Удосконалення системи управління – це пріоритетна сфера:

– школи наукового управління;

+ класичної школи;

– школи кількісних методів;

– школи соціально-психологічних методів.