- •Тести зрізу знань з економіки підприємства дисципліна
- •Тема 1. «поняття і сутність менеджменту»
- •1. Предметом менеджменту є:
- •Тема 2. «розвиток науки управління»
- •Тема 3. «основи теорії прийняття управлінських рішень»
- •Тема 4. «методи обгрунтування управлінських рішень»
- •Тема 5. «планування в організації»
- •73. У процесі управлінського дослідження сильних і слабких сторін організації здійснюється:
- •Тема 6. «організація як функція управління»
- •71. Економічний аналіз діючого стану організації є складовою функції:
- •72. Під стратегією організації розуміють:
- •108. Характеристика, яка відповідає проектній структурі організації:
- •109. Функціональною департаменталізацією у менеджменті називають:
- •110. Організації, у яких повноваження розподілені на нижчих рівнях управління, називають:
- •Тема 7. «мотивація»
- •Тема 8. «управлінський контроль»
- •Тема 9. «лідерство»
- •165. Примусова влада ґрунтується на використанні:
- •Тема 10. «комунікації в управлінні»
- •Тема 11. «ефективність управління»
- •200.Синергізм – це:
165. Примусова влада ґрунтується на використанні:
– впливу через ірраціональні переконання;
+ впливу через страх та погрози;
– впливу через поєднання винагороди та погрози;
– впливу через силу негативного прикладу.
166. Керівника, який робить акцент на взаємодопомозі, дозволяє працівникам максимально брати участь у прийнятті рішень, установлює для підрозділу високий рівень продуктивності праці, називають:
– прихильним автократом;
– харизматичним лідером;
– керівником, зосередженим на роботі;
+ керівником, зосередженим на людині.
Тема 10. «комунікації в управлінні»
167. Комунікація – це:
+ обмін інформацією між двома і декількома людьми;
– обмін інформацією між декількома підрозділами;
– обмін інформацією між керівниками та їх підлеглими;
– обмін будь-якою інформацією.
168. Інформація – це:
– нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) як результат сприйняття і переробки певних відомостей.
– сукупність різних повідомлень про зміни, які проходять у системі й навколишньому середовищі,
– документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються;
+ всі відповіді правильні.
169. Управління як інформаційний процес складається з:
+ обміну інформацією між органом управління, керованим об’єктом і зовнішнім середовищем;
– обміну інформацією між двома і декількома людьми;
– обміну інформацією між органом управління і зовнішнім середовищем;
– обміну інформацією між органом управління і керованим об’єктом.
170. Елементами комунікаційного процесу є :
+ відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв`язок;
– зародження ідеї, кодування та вибір каналу, передача, декодування;
– збори, наради, ділові бесіди та переговори, телефонні розмови;
– жодна з відповідей неправильна.
171. Релевантна інформація – це:
– недостатня інформація, необхідна для прийняття рішень;
– зайва інформація під час прийняття рішень;
+ інформація, що стосується розгляду певного питання, прийняття рішення;
– відсутня частина інформації для прийняття й уточнення рішень.
172. Перепони в комунікаціях створюють:
+ недоліки в організаційній структурі управління;
– помилки в розрахунках;
– регулювання;
– планування.
173. Перевагами письмових комунікацій над усними є:
+ краще збереження інформації;
– складність поновлення;
– економія часу;
– більші витрати на оформлення.
174. Перевагами усних комунікацій над письмовими є:
– можливість доведення до багатьох працівників;
– об’ємність інформації;
+ забезпечення глибшого взаєморозуміння;
– швидкість формулювання повідомлення.
175. За формою передача інформація є:
– візуальна;
– усна;
– письмова;
+ письмова, усна, візуальна.
176. Нарада – це:
+ форма обміну інформацією між керуючою і керованою підсистемами для досягнення певних цілей;
– вид управлінської діяльності;
– форма обміну інформацією між керівниками та спеціалістами;
– метод обміну інформацією.
177. Розпорядчі дії реалізуються шляхом:
– діагностики;
– аналізу;
– заохочень;
+ наказами, розпорядженнями та вказівками.
178. Зворотний зв’язок у комунікаційному процесі – це:
– інформаційні перенавантаження в системі комунікацій;
– процес декодування отриманої інформації;
+ реакція на отримане повідомлення;
– реакція відправника інформації.
179. Вертикальні комунікації ґрунтуються на принципі:
+ субординації;
– координації;
– мотивації та субординації;
– зворотного зв’язку.
180. Для вивчення думки підлеглих найефективніше використовувати канали:
– формальних комунікацій;
– неформальних комунікацій;
+ формальних і неформальних комунікацій;
– жодного з них.
181. Сприйняття в теорії комунікації є:
– зв’язуючим процесом під час спілкування;
– елементом комунікації за взаємодії;
– етапом комунікацій між людьми;
+ потенційним комунікаційним бар’єром.
182. Структура організації може впливати в комунікаціях на:
– зворотний зв’язок;
+ викривлення повідомлень;
– емпатію керівництва;
– інтенсивність комунікації.
183. Доставка листа за адресою є:
– організаційною комунікацією;
– елементом комунікаційного процесу;
+ етапом комунікаційного процесу;
– безпосереднім прикладом комунікації.
184. Сутність невербальних бар’єрів полягає у:
– неякісній передачі повідомлення під час спілкування;
– специфіці зародження і формулювання ідей у людини під час спілкування;
+ специфіці сприйняття і кодування людиною інформації під час спілкування;
– відсутності кодування інформації під час формулювання ідей.
185. Правильне визначення поняття «комунікаційний процес»:
– спілкування між людьми в процесі виконання службових обов’язків;
– передання інформації від однієї людини іншій;
– передання наказів та розпоряджень, а також контроль їх виконання;
+ обмін інформацією між двома та більше людьми.
186. Метою комунікаційного процесу є:
– аналіз інформації, що є предметом обміну;
– поширення інформації, що є предметом обміну;
+ забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну;
– передання інформації, що є предметом обміну.
