- •Методичнi вказівки з мікробіологічної діагностики кашлюку та паракашлюку
- •1. Загальні положення
- •2. Характеристика мікробів роду Bordetella
- •3. Показання до лабораторного обстеження
- •4. Лабораторна діагностика
- •5. Доставка матеріалу й оформлення направлення
- •6. Бактеріологічний метод дослідження
- •7. Вивчення ферментативної активності
- •8. Дослідження атипових штамів бордетел
- •9. Терміни видачі і формулювання відповідей
- •10. Серологічна діагностика
- •10.4. Реакція аглютинації
- •11. Перспективні методи лабораторної діагностики*
- •12.Форми первинної облікової звітності
- •13. Збереження культур бордетел
- •13.1. Способи тривалого збереження (без пересівання) культур бордетел
- •13. 2. Збереження культур бордетел в напіврідкому ква (із кров'ю і без крові)
- •14 Вимоги безпеки
- •Характеристика мікробів роду Bordetella
- •Методи приготування поживних середовищ
- •1. Гідролізат казеїну
- •3. Екстракт дріжджів
- •4. Казеїново-вугільний агар
- •5. Середовище із сухого казеїново-вугільного агару (ква)
- •6. Картопляно-гліцериновий агар (середовище Борде-Жангу), (розрахунок на 4дм3 середовища)
- •7. Молочно-кров'яний агар
- •8. Поживний агар з тирозином
- •9.Середовище Сімонса
- •10. Бульйон Хоттінгера із сечовиною
- •11.Реактиви для визначення уреази (метод Закса)
- •12.Розчин для змочування тампонів
- •13. Приготування і стерилізація тампонів
- •14. Порядок використання антибіотиків
- •Контроль якості поживних середовищ
- •1.Методика кількісного визначення азоту
- •2. Підготовка культур збудника кашлюку для перевірки якості поживних середовищ
- •3.Контроль ростових якостей середовища із сухого казеїново-вугільного агару (ква)
2. Підготовка культур збудника кашлюку для перевірки якості поживних середовищ
В. pertussis, висушена з замороженого стану під вакуумом, може зберігатися дуже довгий час в ампулі при температурі не вище 10°С. Ампулу з висушеним штамом розкривають стерильно над лотком. Верхній кінець ампули нагрівають на полум’ї пальника і знімають парафін, потім шматочком стерильної вати, змоченим у стерильній воді, обережно торкаються до відтягнутого кінця ампули так, щоб утворилась невелика тріщина, і також мокрою ватою обводять навколо носика ампули. Після утворення кругової (або не повністю кругової) тріщини, легким ударом пінцета видаляють кінець ампули.
Після розкриття ампули в неї асептично вносять 0,2-0,3 см3 стерильного фізіологічного розчину. Після розчинення сухого вмісту ампули його переносять пастерівською піпеткою на чашку з поживним середовищем і 48-72 години вирощують при температурі 35-37°С.
У перших пересівах мікроби мають дещо знижену життєздатність. Для відновлення повної життєздатності потрібно 2-3-пасажи на оптимальних поживних середовищах. Рекомендується для роботи користуватися культурою після другого або третього пересівання. Надалі культури В. pertussis зберігають на середовищі Борде-Жангу або КВА з 10% крові, пересіваючи 1 раз на 3-4 тижні. Дозволяється користуватися культурою не більше 10-го пасажу.
3.Контроль ростових якостей середовища із сухого казеїново-вугільного агару (ква)
У зв’язку з досить складним прописом казеїново-вугільного середовища і великою чутливістю його до режиму стерилізації, варто періодично перевіряти якість готового середовища. З цією метою необхідно використовувати щойно виділені культури В. pertussis.
У стерильних пробірках роблять 8 різних розведень суспензії 2-3-х добової культури. Густина суспензії в 1 пробірці повинна відповідати 5 млрд. мікробних тіл у 1см3 за стандартом мутності. В 2-6 пробірки наливають по 4,5 см3 стерильного фізіологічного розчину, у 7-у наливають 2 см3 і в 8-у - 1 см3. Поверхню однієї з двох чашок Петрі з досліджуваним середовищем ділять на 2-4 або 8 секторів (у залежності від поживного середовища): 0,5 см3 суспензії з 1 пробірки переносять стерильною піпеткою в 2 пробірку і цією ж піпеткою наносять 0,1 см3 суспензії на сектор 1. Іншою стерильною піпеткою перемішують вміст другої пробірки, переносять із неї 0,5 см3 у 3-ю пробірку і 0,1 см3 наносять на сектор 2 і т.д. Для кожного розведення слід вживати окрему стерильну піпетку, перемішуючи нею вміст пробірки. У 8-у пробірку переносять із 7-ї 1см3 суспензії, також перемішуючи стерильною піпеткою і наносять 0,1 см3 на сектор 8.
Чашку Петрі обережно, кришкою догори (щоб краплі не злилися) ставлять у термостат і витримують протягом 3-5 діб. Якщо середовище приготоване правильно, то на перших трьох секторах ріст має вигляд суцільних бляшок, на секторах 4, 5 і 6 виростають близько розташовані колонії, а на секторах 7 і 8 - невелика кількість ізольованих колоній. Якщо немає росту на останніх двох секторах, то середовищем користуватися не можна.
При використанні поживних середовищ з додаванням крові, чашки Петрі поділяють на два сектори, а при використанні сухих середовищ КВА з додаванням дріжджового екстракту - на 4 сектори.
У лабораторіях районних СЕС перевірку якості поживного середовища можна проводити за полегшеним методом. Посів колоній В. pertussis роблять на 1/16 поверхні чашки із середовищем КВА, розлитим у чашки Петрі. Усього перевіряють 5-10 колоній. Облік росту культури проводять через 48 годин. У випадку росту культури по всьому сектору - середовище доброї якості, при рості на 1/2 сектора - уповільнений ріст В. pertussis; ріст тільки на посівній площі - середовище непридатне.
Схема приготування розведень В. pertussis для перевірки якості КВА
№ пробірок
|
Кількість фіз. р-ну (у см3 )
|
Об’єм внесеної суспензії (у см3)
|
Кількість мікробів у 1 см3
|
1
|
1,0
|
1,0 вихідної суспензії
|
5.000.000.000. (5х109)
|
2
|
4,5
|
0,5 з 1-ї пробірки
|
500.000.000. (5х108)
|
3
|
4,5
|
0,5 з 2-ї пробірки
|
50.000.000. (5х107)
|
4
|
4,5
|
0,5 з 3-ї пробірки
|
5.000.000. (5х106)
|
5
|
4,5
|
0,5 з 4-ї пробірки
|
500.000. (5х105)
|
6
|
4,5
|
0,5 з 5-ї пробірки
|
50.000.(5х104)
|
7
|
2,0
|
0,5 з 6-ї пробірки
|
10.000. (104)
|
8
|
1,0
|
1,0 з 7-ї пробірки
|
5.000. (5х103)
|
