Методи приготування поживних середовищ

Загальні вимоги до виготовлення поживних середовищ викладені в ГОСТ 10444.1 - 84.

З метою підвищення достовірності та якості досліджень перевагу слід віддавати поживним середовищам та діагностичним препаратам промислового виробництва.

У випадку відсутності готових комерційних поживних середовищ, середовища готуються за пропонованою рецептурою.

Згідно сучасних вимог для приготування поживних середовищ замість дистильованої води використовують воду очищену.

Дату приготування та результати контролю якості поживних середовищ реєструють в “Журналі приготування та контролю поживних середовищ” (Ф№256/0)

1. Гідролізат казеїну

Для приготування гідролізату казеїну рекомендується використовувати казеїн кислотний технічний першого сорту, ГОСТ 1211-41 і харчовий кислотний ТУ 153-54; активоване деревне вугілля освітлююче марки А, ГОСТ 4453-48 (може бути використане активоване вугілля й іншої марки); соляну кислоту хімічно чисту з питомою вагою 1,19.

Казеїн відмивають 0,2% розчином оцтової кислоти протягом 6-7 днів (25см³ 80% оцтової кислоти на 10дм³ води). Перший день розчин змінюють 3 рази, а наступні 5-6 днів по 1 разу на день. Потім казеїн промивають очищеною (дистильованою водою), добре відтискають і висушують при температурі від 60° до 70°С або при кімнатній температурі.

Гідролізат казеїну одержують під тиском за допомогою міцної соляної кислоти. Для цього в скляному посуді (колба або сулія ємністю 2 дм³) змішують 400 г казеїну, 400 см³ соляної кислоти і 200 см³ очищеної (дистильованої) води. Суміш автоклавують при 127°С протягом 3-4 годин. Після автоклавування гідролізат дворазово розводять очищеною (дистильованою) водою, фільтрують через полотнину або папір. Потім об’єм фільтрату доводять очищеною (дистильованою) водою до 3 дм³ і освітлюють активованим вугіллям. Для цього додають 50 г вугілля на 1дм³ фільтрату. Суміш кип’ятять протягом 10 хвилин і пропускають через паперовий фільтр. Із вказаної кількості казеїну виходить приблизно 3 дм³ гідролізату, що являє собою прозору рідину ледь жовтуватого кольору. Після фільтрації в готовому гідролізаті визначають кількість амінного азоту методом формольного титрування (методика кількісного визначення амінного азоту наводиться нижче). Гідролізат можна зберігати при кімнатній температурі при додаванні 0,5% хлороформу протягом декількох місяців.

2. Діалізат дріжджів

Свіжі хлібні дріжджі (пресовані) у кількості 1кг розмішують у 1дм³ очищеної (дистильованої) води до стану гомогенної маси, переливають у целофановий мішок, попередньо промитий очищеною (дистильованою) водою. Мішок зав’язують, обмивають під струменем водопровідної води, а потім очищеною (дистильованою) водою і занурюють в емальований посуд (каструля, бак), у яку попередньо налито 1,3 дм³ очищеної (дистильованої) води. Мішок повинен бути повністю занурений у воду. Діаліз ведуть при температурі 60 - 80°С протягом 6 годин (за цей час кількість води в каструлі повинна зменшитися приблизно в 2 рази). Потім рідину з каструлі переливають у стерильну сулію. Для підвищення виходу діалізату можна повторити діаліз цих же дріжджів у такий спосіб: мішок із дріжджами заливають другий раз такою ж кількістю очищеної (дистильованої) води, попередньо нагрітої до 70°С; посудину, у якій проводиться діаліз, з метою збереження тепла накривають ватником і залишають на ніч. Наступного дня рідину з каструлі змішують з першою порцією, додаючи хлороформ (0,5%), і зберігають при температурі 5 - 7°С до 3-х місяців.