9. Терміни видачі і формулювання відповідей

9.1. Відповідь при дослідженні на кашлюк та паракашлюк видається, як правило, на 3-5 добу.

Попередня позитивна відповідь може бути видана на третю добу з формулюванням: “Виявлені мікроби, підозрілі на бактерії роду Bordetella, дослідження продовжується”.

Остаточна позитивна відповідь може бути видана на 5-6 добу і формулюється так: “Виявлені В. pertussis (В. parapertussis, B.bronchiseptica)”.

Негативна відповідь видається на 5 добу при відсутності підозрілих колоній на бактерії роду Bordetella і формулюється так: “Бактерії роду Bordetella не виявлені”.

9.2. У випадку уповільненого росту мікробів або виділення нетипової культури попередня й остаточна відповіді можуть бути видані пізніше (6-7 доба).

10. Серологічна діагностика

10.1. Серологічна діагностика кашлюку та паракашлюку полягає у виявленні в досліджуваній сироватці специфічних антитіл. З цією метою використовують РА, РНГА, ІФА. Дослідження проводять на 2-3 тижні захворювання, коли в крові хворих з’являються специфічні антитіла. У зв’язку із широкою імунізацією проти кашлюку результати серологічних реакцій можуть мати діагностичне значення тільки при вивченні їх у динаміці, досліджуючи парні сироватки хворого не менше, ніж 2-3 рази з інтервалом 1-2 тижні. Серологічні реакції слід ставити паралельно з кашлюковим і паракашлюковим діагностикумами.

10.2. Кров для дослідження можна взяти з пальця (0,8-1,0 см³) з дотриманням звичайних правил асептики. Кров збирають, приклавши до місця уколу відтягнутий (не занадто тонко) кінець короткої пастерівської піпетки. Кров з піпетки видувають у центрифужну пробірку, яку потім поміщають на 10-15 хв. у термостат. Згусток, що утворився, відокремлюють від стінки пробірки і поміщають в холодильник до відділення сироватки. Сироватку відсмоктують пастерівською піпеткою, розводять фізіологічним розчином 1:5 або 1:10, щільно закривають пробкою і зберігають у холодильнику.

10.3. Коли вдається взяти кров у невеликій кількості, її набирають у кількості 0,2 або 0,5 см³ і вносять у пробірку, куди попередньо наливають 1,8 см³ стерильного фізіологічного розчину. Після центрифугування суміш сироватки з фізіологічним розчином (розведення сироватки відповідно 1:20 або 1:10) переносять у стерильну пробірку і з неї роблять наступні 2-кратні розведення (1:20, 1:40 і т.д.).

Класичним методом серологічної діагностики кашлюка, найбільш доступний в умовах практичної лабораторії є реакція аглютинації, яка дозволяє виявити антитіла індуковані аглютиногенами збудника.

10.4. Реакція аглютинації

Із досліджуваної сироватки готують 9-10 послідовних розведень: 1:5, 1:10 і т.п. до 1:1280 або 1:2560. Обов’язково ставлять контролі діагностикуму, сироватки та фізрозчину. Реакцію аглютинації ставлять у такий спосіб: до 0,25 см³ відповідного розведення сироватки додають 0,25 см³ діагностикуму. Пробірки поміщають у термостат при (37±1)°С на 2 години, а потім залишають при кімнатній температурі (20±2)°С. Результати враховують наступного дня за допомогою аглютиноскопа. В першу чергу проводять оцінку контролів. Діагностикум з розчином натрію хлористого (КД) повинний мати рівномірну каламуть без пластівців. Сироватка з розчином натрію хлористого (КС) та розчин натрію хлористого (КФЗР) повинні бути прозорими. Якщо контролі відповідають вимогам, враховують результати реакції аглютинації.

Кінцевим титром вважають розведення, при якому відзначається чітка аглютинація на два хрести (++), однак реакція враховується як позитивна лише при наявності в попередніх пробірках чіткої аглютинації на чотири або три хрести (++++ або +++).

С ироватка + фіз.р-н 1:5 або 1:10 зберігають у холодильнику

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1:5 1:10 1:20 1:40 1:80 1:160 1:320 1:640 1:1280 1:2560 КД КС КФЗР

0,25см3 відповідного розведення 0,25см3 діагностикуму

на 2 год. при 37°С, потім при кімнатній температурі до наступного дня

аглютиноскоп діагностичний титр (++), якщо попередні (+++).

Діагностичним титром реакції аглютинації у не щеплених і тих, що не хворіли дітей вважають розведення 1:80.

У імунізованих дітей і дорослих позитивні результати реакції враховують тільки при дослідженні парних сироваток крові, узятих з інтервалом 1-2 тижні при наростанні титру не менше, ніж у 4 рази.