2.2. Підбір шин для автомобіля

Підбір шин для автомобіля здійснюють за максимальним навантаженням на його колеса і заданою максимальною швидкістю руху.

Сумарне навантаження коліс заднього моста (чи мостів) автомобіля , що рухається в умовах, визначених у завданні на дану роботу, визначають за співвідношенням, кН:

(2.4)

де значення прийнято у п. 1.13.

Якщо автомобіль матиме задніх коліс (див. п.1.10), то навантаження на кожне окреме заднє колесо складатиме, кН:

. (2.5)

А навантаження на одне переднє колесо дорівнює, кН:

, (2.6)

де – кількість передніх коліс (у дво- і тривісних автомобілів вона дорівнює 2, а у чотиривісних – 2 або 4).

Підбір шин для автомобіля, що проектується, здійснюють за тим із навантажень (2.5) і (2.6), яке є більшим:

,

де функція „max” означає вибір того значення із значень , яке є більшим.

Значення співставляють з даними по вантажопідйомності (допустимому навантаженню) існуючих шин, розміщеними у додатку 8. Для автомобіля обирають такі шини, вантажопідйомність яких (з врахуванням установки коліс – одинарної чи здвоєної) дорівнює або дещо більша, ніж навантаження . Це обумовлено тим, що розрахункові навантаження та є істотно заниженим − вони не враховують випадкових динамічних перенавантажень, яких шини неминуче зазнають у реальних умовах експлуатації під час ударів об нерівності дороги, перешкоди тощо.

Запас вантажопідйомності Z обраних шин визначають за співвідношенням:

.

Вибравши з додатка 8 шину, яка задовольняє обом вище-наведеним вимогам (вантажопідйомність і швидкість), слід поцікавитись і типорозміром шин, застосованих на прототипові чи аналогові, але ні в якому випадку не слід тупо запозичувати застосовані на них шини.

Якщо немає можливості підібрати шину з вантажопідйомністю, більшою ніж розрахункове навантаження , то можна прийняти і шину з дещо меншою, ніж , вантажопідйомністю. Це допуска-ється за умови, що шина буде експлуатуватись зі швидкістю, меншою, ніж максимально допустима для неї швидкість.

Опис процедури підбору шин завершують такими записами у пояснювальній записці:

а) який типорозмір шин обрано;

б) яка їх вантажопідйомність при одинарній чи здвоєній установці – відповідно до установки, прийнятої для розроблюваного автомобіля у п. 1.10, і який запас вантажопідйомності вони матимуть;

в) яка допустима швидкість руху шин;

г) чому дорівнює зовнішній діаметр шин , мм.

Якщо була обрана шина з меншою вантажопідйомністю, то на це слід вказати окремим рядком.

2.3. Визначення радіуса кочення коліс

Радіус кочення коліс, м, визначають за формулою [13]:

, (2.7)

де 0,48 … 0,49 – коефіцієнт, який визначає співвідношення між радіусом кочення і зовнішнім діаметром шин для вантажівок.

Порада. Обчислення за формулою (2.7) і за іншими анало-гічними формулами (у яких шуканим є одне значення із деякого числового інтервалу) рекомендується виконувати таким чином: а) визначити крайні точки числового інтервалу, у якому знаходиться радіус кочення коліс з обраними шинами. Наприклад, при зовнішньому діаметрі шини D0 =1060 мм: м; (2.7 а) б) обрати одне з найбільш „круглих” числових значень, яке знаходиться всередині інтервалу, у нашому випадку це 0,51м. в) обране значення прийняти як радіус кочення колеса, про що у пояснювальній записці після формули (2.7 а) зробити запис: „Приймаємо радіус кочення колеса рівним 0,51 м.” Виконуючи на арифметичному (не на інженерному!) калькуляторі навіть такі прості дії, як за формулою (2.7), слід використовувати спрощені прийоми обчислень, які дозволяють економити час. Наприклад: а) на більшості калькуляторів можна не набирати нуль, який стоїть перед комою, тобто можна набирати «,47» замість «0,47»; б) якщо потрібно послідовно зробити кілька перемножувань двох чисел, одне з яких не змінюється, то при першому обчисленні це число слід ввести першим, потім ввести знак множення і друге число. При всіх наступних обчисленнях перше число і знак множення можна не вводити, а набір починати зразу з другого числа, після якого вводити знак „=” – див. другий рядок прикладу, наведеного у кінці даної поради; в) коефіцієнт «10–3», який являє собою число 0,001, у формулі (2.7) потрібен для переведення міліметрів у метри. Його можна не вводити, а результат, отриманий на калькуляторі у міліметрах, записувати у робочий зошит у метрах. Таким чином, спрощена процедура обчислення радіуса кочення колеса, виконана на калькуляторі за формулою (2.7 а), має вигляд: 1 0 6 0 х , 4 8 = 508,8 записуємо у зошит: 0,509 м, , 4 9 = 519,4 записуємо у зошит: 0,519 м Але окремі моделі калькуляторів можуть не підтримувати таку процедуру. Тому перш за все слід перевірити калькулятор – виконати на ньому обчислення за наведеним вище прикладом і пересвідчитись, що калькулятор дає правильні відповіді.