1.2. Організація оподаткування

Організація як функція податкового менеджменту виражається, передусім, у виборі та формуванні органів податкового адміністрування і контролю, діяльність яких регламентується положеннями, інструкціями, правами, повноваженнями, обов’язками та іншими нормативними актами, а також забезпеченні їх необхідними кадровими, інформаційними та матеріальними ресурсами.

До числа таких органів податкового управління відносять передусім ДПАУ, Державне казначейство, Міністерство фінансів, Митну службу.

Державна податкова адміністрація України – головний адміністративний орган, що забезпечує управління в сфері оподаткування і представляє собою сукупність державних органів, які організують процес надходження податків і зборів та контроль за їх сплатою.

Управління в сфері оподаткування неможливе також без організації правового забезпечення процесу оподаткування та контролю. Його сутність полягає в розробці та прийнятті відповідних нормативних актів, що регулюють податкові відносини, сукупність яких становлять податкове право.

Правові відносини у сфері податкового менеджменту регулюються Конституцією України і прийнятими нормативно-правовими актами з питань оподаткування.

У податковому праві виділяють загальну (базову), спеціальну та міжнародну частини правового забезпечення.

До загальної частини законодавства з питань оподаткування слід віднести: Конституцію України, Податковий Кодекс, Закон України «Про державну податкову службу в Україні». Дані законодавчі акти визначають принципи побудови системи оподаткування в Україні, організаційно-правові основи діяльності податкової служби, її статус, функції тощо.

Спеціальна частина податкового законодавства сформована нормативно-правовими актами, що регламентують основні засади визначення податкових відносин, у т. ч. права та обов’язки сторін, порядок справляння та зарахування податків, надання податкових пільг, ведення податкового обліку, забезпечення виконання податкових зобов’язань та порядок і умови притягнення до відповідальності за податкові порушення.

Міжнародна частина податкового законодавства України охоплює міжнародні конвенції, договори України про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на дохід і капітал.

Дані нормативно-правові акти застосовуються як щодо доходів юридичних осіб, так і стосовно доходів фізичних осіб – резидентів та нерезидентів України.

При справлянні податків усі суб’єкти податкового права керуються правовим регламентуванням нормативних актів, тобто, керуються ієрархією податкового законодавства, яка схематично представлена на рис.1.3.

Рис. 13.1. Ієрархія податкового законодавства України

1.3. Податковий аналіз

Податковий аналіз призначений для дослідження економічних явищ і процесів, сутність якого в діалектичному розумінні базується на деталізації об’єкта оподаткування, податкових відносин на окремі частини (ознаки, властивості, риси, стадії, ступені тощо) та їх відокремленому вивченні, а відтак з’ясуванні окремих зв’язків між ними. В податковій практиці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, встановлення та оцінки основних факторів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності функціонування податкової системи. Основними формами податкового аналізу є:

 поділ цілісних системних явищ, що ствердились в практиці оподаткування, за певними критеріями та їх класифікація;

 пізнання розповсюджених тенденцій (позитивних чи негативних), або таких що проявляються з прогресуючою динамікою, і які є характерною ознакою часу;

 екстраполяція отриманих результатів досліджень, висновків на інші елементи податкової системи з подальшим їх узагальненням.

На макроекономічному рівні корисність податкового аналізу полягає у визначенні структури бюджету країни та частки в ньому податкових платежів, дослідження їх динаміки та загальних тенденцій впливу податкового навантаження на суб’єктів господарювання, виявленні негативних рис державної податкової політики.

На мікроекономічному рівні змістом податкового аналізу є визначення динаміки податкових платежів за звітний податковий період, дослідження рівня податкової дисципліни, тенденцій, що спричинюють ухилення від оподаткування, структури та складу податкових платежів, можливостей їх зміни з метою оптимізації податкового навантаження на реальний сектор економіки.

В практичній роботі органів ДПС податковий аналіз отримав поширення в наступних формах (рис. 1.4).

Рис. 13.2. Класифікація податкового аналізу

1. Ретроспективний аналіз. Здійснюється з метою дослідження в минулих періодах структури дохідної частини бюджету, загальних економічних тенденцій, динаміки податкових платежів та ін. Головним його завданням є конкретизація негативного впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на систему оподаткування і пошук ефективних механізмів протидії. Він забезпечує проведення аналітичних досліджень усієї сукупності податкових платежів. Для отримання остаточного висновку даний аналіз охоплює всю податкову систему.

2. Прогнозний аналіз. Проводиться на стадії розробки плану податкових надходжень і дозволяє визначити рівень впливу на доходи бюджетів різних варіантів запропонованих змін, як-то: ставок оподаткування, звітних податкових періодів, спеціальних і пільгових режимів оподаткування та ін. При цьому напрацьовуються економіко-математичні моделі цих зв’язків, які в подальшому застосовуються при розрахунку планових показників і визначенні економічної чи податкової стратегії.

3. Об’єктний аналіз. В залежності від вибору для дослідження окремих систем управління процесом оподаткування даний аналіз реалізується в наступних напрямах:

 дослідження податкових платежів з точки зору бюджетного забезпечення, а також в розрізі економічних галузей, регіонів, соціальних груп тощо;

 дослідження податкових надходжень за структурою прямих і непрямих податків;

 визначення рівня ефективності податкового законодавства та його відповідності вимогам реалізації обраної соціально-економічної доктрини;

 пошуку взаємозв’язку між чинної системою оподаткування та можливостями забезпечення високих соціальних стандартів;

 аналізу впливу системи оподаткування на динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості суб’єктів підприємництва та ін.

4. Факторний аналіз. Його зміст полягає у визначенні чинників, які прямо та опосередковано впливають на мобілізацію податкових надходжень. На макрорівні до числа таких взаємозалежних факторів відносять вплив інфляції, коливання валютних курсів, динаміку облікової ставки НБУ, рівень безробіття, рівень сукупного попиту, динаміку промислового виробництва та ін. Його сутність базується на пошуку причинно-наслідкового взаємозв’язку між зазначеними факторами та податковими надходженнями. В податковому менеджменті проведення факторного аналізу можна вважати початком бюджетного процесу на наступний бюджетний період.

5. Тематичний аналіз. Проводиться на підставі фінансової, статистичної або бухгалтерської звітності стосовно окремого податку або їх групи, тобто якоїсь частини податкових платежів (прямих і непрямих податків тощо). На рівні держави це може бути аналіз сплати податків юридичними та фізичними особами, а на рівні підприємства  аналіз податкових платежів, які зараховують у собівартість продукції або сплачуються з прибутку підприємства.

Податковий аналіз проводиться у певній послідовності в кілька етапів.

На першому етапі аналізують первинну інформацію, що надійшла до районних ДПІ. Предметом таких досліджень є стан податкової дисципліни, динаміка платників податків тощо. Співставлення поточного стану платежів з доведеними плановими завданнями виявляє недоліки податкової роботи і конкретизує напрями її вдосконалення. За кожний звітний податковий період з районної ДПІ до обласної ДПА надходить первинна аналітична інформація для подальшого опрацювання.

На другому етапі регіональні органи ДПС виявляють характерні тенденції в системі оподаткування та проблемні моменти у динаміці виконання доведених податкових завдань в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, соціальних груп, галузей економіки, окремих податків та зборів. На основі виявлених залежностей формуються прогнози на наступні податкові періоди.

На третьому, завершальному етапі, проводиться узагальнення на державному рівні, отриманої з регіональних джерел інформації. На її основі ДПАУ, інші органи державної влади та управління оцінюють перспективи виконання дохідної частини державного бюджету, досліджують рівень продуктивності того чи іншого податку, здійснюють висновки про діяльність органів ДПС на місцях, розробляють концепції реформування чинної податкової системи для покращення її ефективності та ін.

При цьому податкові фахівці здійснюють розрахунок різних економіко-математичних залежностей, які характеризують взаємозв’язок між податковими показниками та факторами, що впливають на загальний стан податкової дисципліни. В результаті напрацьовуються відповідні економіко-математичні моделі, які застосовуються в подальшій податковій практиці.

Визначена етапність аналітичної роботи органів ДПС забезпечує не тільки ієрархічний взаємозв’язок і послідовність податкового менеджменту в реалізації головного завдання державних органів фінансового управління  забезпечення балансу доходів та видатків державного бюджету, а закладає інструменти оптимізації оподаткування через застосування регулюючих та контролюючих важелів.