14. Методика формування понять «менше на», «більше на».

Учні порівнюють числа, збільшують на 1 і 2. Вони повинні усвідомити, що збільшити на… - це означає додати, а зменшити на… - це означає відняти. Протягом кількох уроків виконують практичні вправи. 1. Покласти 5 паличок, додати ше одну. Скількибуло спочатку? Скільки стало? Стало більше, чи менше? (більше), яку дію виконали? Отже щоб збільшити треба додати. До числа 5 додати 1 – це те саме, що 5 збільшити на 1. Тому приклад 5+1 можна читати двома способами.(Аналогічно розглядаються вправи на зменшення). Одержані знання потім учні використовують при розвязвнні задач на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць.

12. Методика навчання розв’язування складених задач.

У 2 кл. з’являються задачі, в яких є до однієї умови 2 запитання. Такі задачі вваж. підготовчими до введення задач на 2 дії (складених задач). При озн-ні з першою складеною задачею учні розв’язують та порівнюють 2 прості з., з умови яких перетворюється складена задача. При порівнянні задач учні повинні спочатку звернути увагу на все спільне, а потім зверт. увага на розбіжності. Робота із пр.зад. проводиться за стандартним алгоритмом: озвучується умова, запитання, здійсн. розбір задачі (вчитель підводить дітей до правильного розв’язання та перепитує, чому саме така дія, оформлюється роз-ня і відповідь. Після цього порівнюються задачі, а потім зявляється умова Склад.З. З 2-х Пр.З., які учні вже вміють розвязувати, складається одна Склад.З., яку в одну дію розвязати неможливо, оскільки є головне та проміжне запитання. Всі Склад.З. розбираються аналізом, синтезом або синтет. способом. Всі запит., що стосуються розбору задачі А,С задаються тільки після того, як складено короткий запис. Перед складанням короткого запису вчитель задає стандартні питання стосовно змісту задачі та того, як зрозуміли її умову учні. Типові складені задачі:1.Задачі на знаходження 4-го пропорційного (зведення до одиниці),напр. Ціна-кількість-вартість. 2.Задачі на час і рух. Підгот. етапом до введення задач на рух є введення у 2 кл. простих задач на час.Ці задачі повяз.з вивченням таких величин як година, хвилина, доба, тиждень. Крім цього, є задачі (прості і склад.) на визначення відстані, в яких не використовують поняття часу та швидкості. Задачі на знаходження часу та відстані є підгот. етапом до введення задач на рух у 3 кл. При роз-ні цих задач діти ознайомилися з поняттям часу, відстані, зустрічного руху та руху у протилеж.напрямках. Після цього вводяться задачі на рух, в яких присутні всі 3 пропорц.величини: швидкість, час, відстань. Всі випадки складених задач на рух можна класифікувати так: 1 група-Одночасний зустрічний рух тіл з різними швидкостями. 2 група-Одноч.рух у протилежн.напрямках із одного пункта. 3група-Одноч.рух в одному напрямку двох тіл з різними швидкостями. 4 група- Неодноч.рух двох тіл з різними швидкостями

13. Методика вивчення ділення з остачею

Ділення з остачею є підгонкою до письмового ділення. З ним часто доводиться зустрічатися і в практичній діяльності. Якщо дане число не ділиться без остачі, то треба знайти найбільше з усіх менших чисел, що ділиться без остачі, і поділити його. Здобутий результат і буде часткою. Різниця між даним і меншим числом, яке ділиться, становить остачу. Наприклад, 35 не ділиться на 4 без остачі. Найбільше з менших від 35 чисел, що ділиться на 4, є число 32. Поділимо 32 на 4, дістанемо 8. Число 8 - неповна частка. Остача дорівнює різниці чисел 35-32, тобто 3. На першому уроці перед поясненням ділення з остачею треба показати, що не завжди можна поділити ту чи іншу кількість предметів порівну. Учитель дає учню 6 паличок і пропонує поділити їх порівну між двома іншими учнями. Потім дає йому 7 паличок і знову пропонує поділити їх порівну між двома товаришами. Однак паличка залишається зайвою. Потім учитель розглядає з учнями практичну задачу. Задача. 20 кольорових олівців дівчинка розклала у склянки. По 6 олівців у кожну. Але 20 не поділилося без остачі на 6. Ще залишилося 2 олівці У цьому завданні виконали ділення з остачею. Його записують так: 20:6=3 (ост.2). Число 20 - ділене, 6 дільник, 2 - частка і 2 - остача. Запис читають так: 20 поділити на 6, в частці буде 3 і в остачі 2. На другому уроці треба домогтися, щоб учні усвідомили, що остача завжди менша від дільника. Всього різних остач на менше від числа, на яке ділимо. Наприклад, при діленні на 5 різних остач може бути 4, а саме: 1,2, 3 і 4. бесіду проводять за такими записами: 8:4=2 14:4=3 (ост.2) 9:4=2(ост.1) 13:4=3(ост.1) 19:4=4 (ост.3)

На третьому уроці розглядають спосіб ділення з остачею. Спочатку слід розв'язати кілька пар прикладів: 27:3 і 28:3; 15:5 і 17:5; 36:4; 38:4. Після цього необхідно пояснити, що для знаходження частки й остачі треба взяти найбільше з чисел, яке менше від діленого і ділиться без остачі на дільник.