- •6.040106 «Екологія навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної та заочної форм навчання
- •Київ нухт 2013
- •Передмова
- •1. Предмет органічної хімії
- •2. Електронна будова атому Карбону
- •2.1. Поняття про гібридизацію атомів Карбону.
- •3. Типи хімічних зв’язків в органічних сполуках
- •3.4. Типи утворення і види ковалентних зв’язків
- •4. Класифікація органічних сполук
- •3.1. Характеристики ковалентного зв’язку
- •3.2. Електронні впливи (електронні ефекти в молекулах)
- •5.1. Номенклатура і загальні принципи сучасної хімічної термінології
- •5.2. Ізомерія алканів та їх одновалентних залишків (алкілів)
- •5.3. Поняття про первинні, вторинні, третинні атоми Карбону
- •5.4. Правила номенклатури iupac
- •5.5. Методи добування алканів
- •5.6. Хімічні властивості алканів
- •5.7. Окремі представники
- •6. Алкени
- •6.1. Ізомерія алкенів
- •6.2. Номенклатура
- •6.3. Методи добування
- •6.4. Хімічні властивості
- •IV. Ізомеризація.
- •6.5. Просторова будова (стереохімія) алкенів (гомологів етену)
- •6.6. Окремі представники
- •7.1. Методи добування
- •7.2. Хімічні властивості
- •IV. Реакції заміщення атома Гідрогену біля потрійного зв’язку.
- •7.3. Окремі представники
- •8. Алкадієни
- •8.1. Ізомерія алкадієнів
- •8.2. Класифікація
- •8.3. Методи добування
- •8.4. Хімічні властивості
- •8.5. Окремі представники
- •9. Циклоалкани
- •9.1. Номенклатура. Ізомерія
- •9.2. Будова циклоалканів
- •9.3. Сучасні уявлення про будову малих циклів
- •9.4. Стереохімія циклоалканів
- •9.5. Окремі представники
- •10. Арени (Ароматичні вуглеводні)
- •10. 1. Класифікація ароматичних сполук
- •10.2. Ароматичні вуглеводні з одним бензеновим ядром
- •10.2.1. Будова молекули бензену
- •10.2.2. Гомологи бензену
- •10.2.3. Ізомерія та номенклатура.
- •10.2.4. Методи добування бензену та його гомологів.
- •10.2.5. Хімічні властивості
- •10.2.6. Окремі представники
- •10.3. Багатоядерні ароматичні вуглеводні
- •10.3.1. Багатоядерні ароматичні вуглеводні з неконденсованими бензеновими ядрами
- •1. Група дифенілу.
- •2. Дифенілметан.
- •3. Група трифенілметану.
- •10.3.2. Багатоядерні ароматичні сполуки з конденсованими ядрами
- •11. Галогеновуглеводні
- •11.1. Класифікація
- •11.2. Номенклатура
- •11.3. Ізомерія
- •11.3. Методи добування
- •11.4. Хімічні властивості
- •11.5. Окремі представники
- •12. Гідроксисполуки (спирти)
- •12.1. Класифікація
- •12.2. Номенклатура
- •12.3. Ізомерія
- •12.4. Фізичні властивості
- •12.5. Методи добування одноатомних спиртів
- •12.6. Хімічні властивості спиртів
- •Третинні спирти окиснюються важко з розривом карбонового ланцюга.
- •12.7. Окремі представники
- •13. Багатоатомні спирти
- •13.1. Хімічні властивості
- •13.2. Окремі представники
- •14.Феноли
- •14.1. Номенклатура
- •14.2. Методи добування
- •14.3. Фізичні властивості
- •14.4. Хімічні властивості.
- •14.5. Окремі представники
- •15. Етери
- •15.6. Хімічні властивості
- •15.7. Окремі представники
- •16. Оксосполуки ( альдегіди і кетони)
- •16.1. Класифікація
- •16.2. Ізомерія
- •16.3. Номенклатура
- •16.4. Методи добування
- •16.5. Фізичні властивості
- •16.6. Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання.
- •III. Реакції заміщення.
- •IV. Реакції полімеризації.
- •16.7. Окремі представники
- •17. Карбонові кислоти
- •17.1. Одноосновні карбонові кислоти
- •Назви деяких карбонових кислот
- •17.1.2. Ізомерія
- •17.1.3. Методи добування
- •17.1.4. Фізичні властивості
- •17.1.1. Номенклатура
- •17.1.5. Хімічні властивості
- •17.1.6. Окремі представники
- •17.2. Дикарбонові кислоти
- •Назви деяких дикарбонових кислот
- •17.2.1. Методи добування
- •17.2.2. Фізичні властивості
- •17.2.3. Хімічні властивості
- •17.2.4. Окремі представники
- •17.3. Ненасичені монокарбонові кислоти
- •Назви деяких ненасичених монокарбонових кислот
- •18. Жири
- •18.1. Фізичні властивості
- •18.2. Методи добування
- •18.3. Хімічні властивості
- •1. Гідроліз, або омилення:
- •2. Гідрогенізація жирів
- •3. Згіркнення жирів
- •18.4. Застосування жирів
- •19. Гідроксикарбонові кислоти. Гідроксикислоти
- •19.1. Ізомерія
- •19.2. Методи добування
- •19.3. Фізичні властивості
- •19.4. Хімічні властивості
- •20. Оптична ізомерія гідроксикислот
- •21. Вуглеводи
- •21.1. Класифікація вуглеводів
- •21.2. Моносахариди
- •21.2.1. Будова моносахаридів
- •21.2.2. Стереохімія моноз
- •21.2.3. Циклічна структура моносахаридів
- •21.2.4. Характер окисних кілець
- •21.2.5. Таутомерна рівновага моносахаридів. Явище мутаротації
- •21.2.6. Поняття про конформаційну ізомерію
- •21.2.7. Методи добування
- •21.2.8. Фізичні властивості
- •21.2.9. Хімічні властивості
- •1. Реакції окиснення моносахаридів:
- •7. Дія мінеральних кислот.
- •8. Реакція алкілювання.
- •9. Реакція ацилювання.
- •10. Утворення сахаратів.
- •11. Бродіння моносахаридів.
- •21.2.10. Окремі представники
- •21.3. Полісахариди
- •21.3.1. Олігосахариди (сахароподібні полісахариди)
- •21.3.1.1. Дисахариди (біози)
- •21.3.1.2. Глікозил-глікози (відновлювальні дисахариди)
- •21.3.1.3. Глікозил-глікозиди, або невідновлювальні дисахариди
- •21.3.2. Вищі полісахариди (поліози, несахароподібні складні вуглеводи)
- •22. Нітрогеновмісні органічні сполуки
- •22.1. Нітросполуки жирного й ароматичного рядів
- •22.1.1. Класифікація
- •22.1.2. Номенклатура
- •22.1.3. Ізомерія
- •22.1.4. Методи добування
- •22.1.5. Фізичні властивості
- •22.1.6. Хімічні властивості нітросполук
- •22.1.7. Окремі представники
- •22.2.1. Класифікація
- •22.2.2. Номенклатура
- •22.2.3. Ізомерія
- •22.2.4. Методи добування
- •22.2.5. Фізичні властивості
- •22.2.6. Хімічні властивості
- •22.2.7. Окремі представники
- •22.3. Ароматичні діазо- та азосполуки
- •22.3.1. Номенклатура
- •22.3.2. Методи добування
- •22.3.3. Фізичні властивості
- •22.3.4. Хімічні властивості
- •22.4. Амінокислоти
- •22.4.1. Класифікація
- •22.4.2. Номенклатура
- •22.4.3. Ізомерія
- •22.4.4. Методи добування
- •22.4.5. Будова молекул
- •22.4.6. Фізичні властивості
- •22.4.7. Хімічні властивості
- •22.4.8. Окремі представники
- •Література
- •6.051301. «Хімічна технологія», 6.051401 «Біотехнологія»
- •6.040106 «Екологія навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної та заочної форм навчання
21.2.8. Фізичні властивості
Моносахариди – тверді, безбарвні речовини, здатні кристалізуватися. Усі моносахариди – це гігроскопічні речовини, дуже добре розчиняються у воді, легко утворюють сиропи, з яких вони важко кристалізуються. Розчини моносахаридів нейтральні, солодкі на смак (деякі з них не мають смаку і навіть гіркі). Розчини моносахаридів оптично активні речовини. Для них характерне явище мутаротації.
21.2.9. Хімічні властивості
Хімічні властивості моносахаридів визначаються наявністю в їх молекулах карбонільної та гідроксильних груп. Оскільки у водних розчинах моносахариди є сумішшю відкритих і циклічних форм, то вони можуть виявляти властивості альдегідів або кетонів, напівацеталей, багатоатомних спиртів. Рівновага, при цьому, безперервно буде зміщуватися в бік утворення тієї форми, яка вступає в реакцію. Таким чином, хоч у розчині присутня гідроксикарбонільна форма в невеликій кількості, однак в багатьох реакціях моносахариди реагують в цій формі і дають реакції характерні для альдоз та кетоз.
1. Реакції окиснення моносахаридів:
а) окиснення в кислому або нейтральному середовищі.
Моносахариди легко окиснюються. Залежно від умов реакції утворюються різні продукти. Так, при окисненні слабким окисником (Cl2, Br2, розбавленою HNO3) в кислому або нейтральному середовищі утворюються одноосновні багатоатомні альдонові гідроксикислоти:
б) при енергійному окисненні концентрованою HNO3 утворюються двоосновні багатоатомні гідроксикислоти, так звані сахарні кислоти.
Назва цих кислот має закінчення -арова кислота.
в) продуктами окиснення альдоз є так звані уронові кислоти – у випадку коли окиснюється первинна спиртова група, альдегідну групу при цьому захищають (наприклад, перетворивши альдози в гікозид), далі вона знову стає вільною при гідролізі.
При окисненні кетоз відбувається розрив карбонового ланцюга з утворенням суміші двоосновних гідроксикислот.
2. Окиснення моносахаридів в лужному середовищі:
а) реакція срібного дзеркала:
В результаті цієї реакції утворюється суміш продуктів окиснення, тому неправомірно писати — з утворенням альдонових кислот.
б) відновлення гідроксиду міді:
в) реакція з фелінговою рідиною:
3. Реакції відновлення.
Обережне відновлення моносахаридів (Гідрогеном в присутності нікелю або хроміту купруму, амальгами натрію та ін.) приводить до утворення відповідних багатоатомних спиртів (тетритів, пентитів, гекситів, – гліцитів), глюкоза – сорбіт; маноза – маніт; галактоза – дульцит.
4. Реакція з синильною кислотою.
Це метод нарощування карбонового ланцюга (розглядали в розділі методи добування моносахаридів).
5. Дія фенілгідразину.
Альдози і кетози взаємодіють з фенілгідразином утворюючи забарвлені в жовтий колір кристалічні, важко розчинні у воді речовини, які називаються озазонами.
Реакція проходить y декілька стадій. Спочатку утворюється фенілгідразон D-глюкози:
який перегруповується через стадію утворення таутомерного енгідразону в моноімін 1,2-дикарбонільної сполуки, який в подальшому утворює озазон :
При
гідролізі озазону утворюється озон,
при відновленні якого утворюється
фруктоза:
Таким чином, за допомогою озазонів можна перейти від альдоз до кетоз. Три моносахариди: D-глюкоза, D-фруктоза і D-маноза утворюють озазон однієї і тієї ж будови. Це доводить їх схожість у будові.
Моносахариди, які утворюють однакові озазони, називають епімерними сполуками або епімерами, вони відрізняються конформацією біля другого атома Карбону.
6. Дія розведених лугів на холоді приводить до ізомеризації моноз у суміш сахарів, які відрізняються конформацією –Н і –ОН біля першого або другого атома Карбону. Так, із глюкози, манози, фруктози утворюється рівноважна суміш трьох моносахаридів.
Перегрупування Лобрі-де-Брюіна ван-Екенштейна:
Процеси, які при цьому відбуваються, і приводять до зміни конформації біля другого атома Карбону називаються епімеризацією.
При дії сильних лугів моносахариди розкладаються з утворенням молочної та інших кислот, розчин при цьому буріє.
