4. Правові категорії осіб залежно від громадянства

Римські громадяни. Римські громадяни володіли всією повнотою цивільних прав.

Латини. Правове становище латинів не було однаковим. За своїм станом до римських громадян наближалися так звані древні латини. Латини колоніальні володіли лише jus commercii, a jus connubii -тільки в тому випадку, якщо воно було спеціально надано окремим.

Перегрини посідали. найнижчу сходинку соціального становища в Стародавньому Римі серед вільних людей, проте не громадян Риму. У стародавні часи перегрини жодними правами не користувалися.

5. Правові категорії осіб залежно від стану сім’ї

Повністю самостійної цивільної правоздатністю (особою свого права - persona sui juris) у вимогах римського цивільного права міг бути тільки голова, або батько сімейства, Аналогічні вимоги висувалися і в щодо вільних осіб інших цивільних категорій. Домовладыка (paterfamilias) міг бути тільки один для кровнородственной сім'ї, що володіла сукупним і єдиним майном; його влада припинялася тільки із смертю домовладыки або з втратою (по тим чи іншим правовим причин) його сімейного, цивільного чи іншого статусу в праві. Правами домовладыки міг володіти тільки чоловік старшої в даній родині ступеня споріднення. Влада домовладыки щодо його підвладних обмежувалася лише звичаями і звичаями; закон та право втручалися в цю сферу в мінімальній мірі.

Залежність інших членів римського клану-від сім'ї домовладыки була троякого роду. Під владою перебували раби, діти, народжені в правильному шлюбі; в їх відношенні перевага цивільної правоздатності домовладыки було безперечно. Дружина (інші жінки-родички) вважалася знаходиться під рукою (внаслідок давності проживання, покупки дружини і т.п. визнаних правом обставин). Стан «під рукою» не в такій мірі обмежувало цивільну правоздатність, але на відміну від положення «під владою» воно не допускало вивільнення з-під влади з тим щоб стати повністю самостійною особою. У стані володіння (in mancipii) могли перебувати інші домочадці - вільновідпущеники, свободнорожденные, але не римські громадяни, клієнти та ін - які з приватноправовим обставин потрапили в залежність від домовладыки і, отже, самі не користувалися всіма або більшістю запропонованих правом правочинів цивільного права; вони могли бути відчужені нарівні з рабами.

6. Колонат

Внаслідок повстань рабів і масових страт, а також припинення притоку як військової здобичі їх кількість значно зменшуєть­ся, і володільці латифундій починають розуміти, що більш вигідно здавати свої землі дрібними ділянками вільним орендарям - так званим колонам. Римсь­кому праву відомі дві категорії колонів: орендарі за договором, серед яких були й крупні наймачі, які використовували працю рабів, та орендарі, які з покоління в покоління сиділи на землях великих власників.

Отже, на заміну рабству приходить інша форма експлуатації - колонат, якій судилося стати основною формою експлуатації у феодальному суспільстві.

7. Поняття юридичної особи. Ознаки.

Безперечно, вже давньоримському побуту відомі союзи й утворення, зовні подібні до юридичних осіб (спільне майно, внутрішня організація тощо), але зовнішні ознаки зовсім не свідчать про те, що ці союзні утворення розгляда­ються вже під кутом зору цивільних юридичних осіб. Ідея юридичної особи для примітивного правового мислення недосяжна. Старе римське квіритське право передбачало у ролі носіїв квіритських прав тільки окремих осіб, окре­мих квіритів.

Разом з тим уже в стародавні часи відомі в Римі різні приватні корпорації, зокрема союзи релігійного характеру, професійні союзи різних ремісників. Подібні приватні корпорації уже згадують Закони XII таблиць. Такі приватні корпорації створювалися без дозволу держави, аби їх діяльність не суперечи­ла діючому праву, і в період республіки їх вже було чимало, наприклад корпорації нижчих службовців при магістратах, корпорації взаємодопомоги (похоронні корпорації). Ці корпорації звичайно мали певну організацію, пев­не спільне майно - загальну касу, проте майно юридично розглядалося або як власність усіх окремих членів у певних долях, або як майно одного з них -того, хто був скарбником.