- •1. Походження та взаємозв’язок понять „етика”, „мораль”, „моральність”.
- •2. Етико-педагогічні ідеї в історії зарубіжної соціальної та педагогічної думки.
- •3. Етико-педагогічні ідеї в історії вітчизняної соціальної та педагогічної думки.
- •4. Загальні функції педагогічної моралі.
- •5. Функції моральних відношень в системі „соціальний педагог – учень”, „соціальний педагог – педагогічний колектив”, соціальний педагог – батьки”.
- •6. Специфіка протиріч педагогічного колективу, турбота про психологічний клімат у ньому.
- •7. Смодулювати бесіду соціального педагога з батьками підлітків на тему: „Індивідуальні особливості дітей в процесі морального виховання”.
- •8. Готуючись до проведення диспуту з старшокласниками з моральної проблеми:
- •9. Зробіть розробку бесіди на етичну тему для учнів будь-якого віку. Фрагмент її.
- •10. Охарактеризуйте єдність та різноманітність у поглядах на педагогічну мораль а.С. Макаренка та в.О. Сухомлинського.
- •11. Моральні аспекти взаємовідношень соціального педагога з батьками: необхідність співробітництва, причини протиріч, педагогічні контакти.
- •12. Зробіть соціальне та педагогічне обґрунтування будь-яких принципів педагогічної моралі.
- •13. Моральна освіта вихованців та їх батьків (цілі, задачі, форми, засоби, методи).
- •14. Керівництво соціального педагога моральних розвитком колектива учнів.
- •15. Організація морального досвіду старшокласників.
- •16. Запропонуйте можливі варіанти моральних позицій підлітка в сім’ї, школі.
- •17. Запропонуйте варіант записки-характеристики відносин в сім’ї.
- •18. Запропонуйте план індивідуальної бесіди з учнями з питань про взаємовідносини у колективі, в сім’ї; про захоплення, дозвілля.
- •19 . Складіть план самовдосконалення соціального педагога в галузі моральності.
- •20. Моральні відносини соціального педагога з категорією „важких” підлітків (причини, попередження).
14. Керівництво соціального педагога моральних розвитком колектива учнів.
У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи).
На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками:
• він лише починає створюватись;
• члени колективу недостатньо знають один одного;
• вихованці неповною мірою усвідомлюють завдання;
• відсутня ініціатива в конкретній діяльності;
• відсутній актив.
Провідною тактичною лінією діяльності вчителя є забезпечення системи вимог і організація діяльності на засадах єдиноначального керівництва і педагогічного авторитаризму.
Виходячи з ознак колективу на цій стадії і тактичної лінії діяльності вихователя, можна визначити такі напрями його роботи:
• вивчення членів колективу;
• забезпечення знайомства вихованців між собою;
• висунення конкретних завдань перед вихованцями;
• організація спільної діяльності, спрямованої на виконання означених завдань;
• сприяння формуванню активу.
На цій стадії розвитку колективу взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу як на колектив загалом, так і на кожного члена колективу зокрема. Вихователь у своїх діях не має змоги спиратися на помічників (актив) з числа вихованців. Тому доводиться виявляти авторитаризм і діяти за принципом єдиноначальства. Вихователь одноосібно визначає конкретні завдання кожному вихованцеві колективу, керує виконанням цих завдань і перевіряє та оцінює результати. З цього приводу А.С. Макаренко в одній зі своїх лекцій про виховання говорив: "Така вимога, висловлена у формі, що не припускає заперечень, необхідна на початку в кожному колективі. Я не уявляю собі, щоб можна було дисциплінувати розладнаний, знервований колектив без такого холодного тону вимоги окремого організатора. А потім це йде значно легше"1. Як довго колектив може перебувати на першій стадії залежить від багатьох чинників: від віку членів колективу; від обізнаності вихователя з теорією та технологією формування і розвитку колективу; від рівня соціально-психологічного розвитку членів колективу; від уміння педагога правильно визначити перспективну мету діяльності колективу. У процесі життєдіяльності колективу на першій стадії в ньому визрівають ознаки (соціальні, психологічні), які піднімають його на вищий щабель.
Колективу на другій стадії розвитку властиві такі ознаки:
• сформувався актив;
• більшість вихованців підпорядковується меншості;
• члени колективу усвідомлюють свої завдання;
• актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань та організації колективної діяльності.
Провідна тактична лінія керівника: здійснювати керівництво колективом на демократичних засадах з опорою на актив. Тут діє принцип: "Ми вирішили разом з активом".
Далі настає період, коли колектив набуває ознак третьої стадії:
• більшість вихованців перейшла на бік активу, усвідомлює вимоги керівника;
• більшість підпорядковує собі меншість;
• колектив усвідомлює свої завдання;
• вихованці в змозі самі формувати нові завдання;
• органи самоврядування спроможності організувати колектив на виконання означених завдань.
Тактична лінія діяльності керівника такого колективу: здійснювати управління через загальні збори з дотриманням демократичних основ.
Основні напрями роботи педагога з колективом на третій стадії:
• продовжує вивчати вихованців;
• включає активістів почергово у виконання керівних функцій;
• спільно з усім колективом визначає перспективні лінії діяльності.
На успішність розвитку і становлення колективу впливає низка соціально-педагогічних чинників. Зокрема:
• глибокі знання вихователями психолого-педагогічних основ теорії і практики формування та розвитку колективу;
• забезпечення наступності і єдності дій педагогів у роботі з колективом;
• володіння технікою створення перспективних ліній;
• забезпечення педагогічно доцільної роботи з активом і органами самоврядування;
• дотримання належного тону і стилю діяльності колективу;
• наявність традицій у життєдіяльності колективу;
• створення соціально-педагогічних умов для ефективної діяльності членів колективу.
