Розділ і. Платон і його діалог «бенкет»

1.1 Життєвий шлях Платона

Зважаючи на характер давніх переказів, що дійшли до наших днів у дуже розмитих контурах, життя Платона з повною достовірністю можна відновити лише у загальних рисах. Історична доба, в яку він розгортав свою діяльність, досить добре висвітлена і наближає нас до розуміння основних спонук філософа до розвитку своїх ідей.

Давньогрецька філософія до Сократа була загалом матеріалістична. Звісно, зародки ідеалізму можна прослідкувати практично в кожному філософові від Фалеса до софістів, проте він ще не представляв собою окремої системи поглядів. У суспільному житті цей період був характерний тим, що полісна система, яка досягла апогею свого розвитку, в той же час починає деградувати. Назріває криза рабовласницької системи, яка показала свою нежиттєздатність. В першій половині IV ст. до н.е. Афінська держава починає йди на спад.

Народження Платона, як і кожного давньогорецького філософа раннього часу, було овіяне легендами. Антична традиція єдинодушно вважає датою його народження 7 таргеліон (21 травня), день, в який згідно з переказами народився Аполон на остові Делос. Ще одна легенда, описана Олімпіодором, оповідає про те, як матері Платона перед його народженням явився Аполон. Згодом, коли хлопчика віднесли на гору Гіметт для того, щоб віддати в жертву божествам, бджоли відклали медові соти в його устах, що знаменувало майбутній надзвичайний словесний дар дитини.

Народився ж Платон в 428 (427) році до н.е. у родині, яка була тісно пов’язана з минулим і сучаним Афін. Тож, можна допустити, що він ріс усвідомлюючи свою причетність до найважливіших подій у житті рідного міста. Платон отримав всестороннє виховання, яке відповідало тогочасним уявленням калокагатії (поєдання бездоганної краси фізичної тілобудови і внутрішнього благородства духу). Він брав уроки у найкращих вчителів. Як оповідає Діоген Лаертський : «Грамоті він навчався у Діонісія, про якого згадує у своїх «Противниках», а гімнастикою займався у борця Арістона із Агроса – від нього він і одержав ім’я Платон («Широкий») за свою міцну статуру, а до того звався Арістоклом, по йменню діда (так пише Олександр у «Спадкоємтвах»)» ¹ Юнаком він займався живописом і складав комедії, що не завадило йому також отримати нагороду за боротьбу в Істмійських загальногрецьких іграх.

Найвагомішим етапом в біографії Платона є його дружба з Сократом. Як вона зав’язалася точно встановити неможливо, проте, як відомо, Сократ був явним противником демократії, що пов’язало його з молодіжним колом аристократії. На цьому шляху, певно, і зав’язалися глибокодушевні стосунки між Платоном і Сократом. Вони визначили Платона на все його життя. Він спочатку цілком піддається його впливу, про що свідчать перші діалоги з розвитком виключно сократівської тематики. Однак, Сократ, цей праведний мудрець, не був визнаний Афінами. Філософа стратили, побачивши в його обличчі ворога, що розбещує молодь та заперечує старих Богів. Ця подія вразила Платона до глибини душі. Втративши свого наставника та друга й зовсім розчарувавшись у політичній системі Греції, він вирушає з Афін. Саме після цієї події у житті філософа починається майже 10-літній період подорожей, за який він встиг відвідати Єгипет, Персію, Ассирію та Вавилон. Тричі він побував на Сицилії, маючи на меті запропонувати тирану Діонісію свої рекомендації з реформування державного устрою, за що одного разу ледь не був проданий у рабство.

В сорокарічному віці, 387 року до н.е. Платон повертається в Афіни, де в гаю Академа (вважалось, що саме там похований міфічний герой, який вказав Діоскурам, де знаходилась їхня сестра Єлена, викрадена Тесеєм) засновує свою школу, що отримує назву Академії. В ній навчались в більшості молодики із знатних родів, що готувалися до політичної діяльності. В результаті школа Платона стала осередком вивчення математики, в якій засновник вбачав основу для вивчення всіх наук та філософії.

Філософ після цього здійснив ще дві поїздки на Сицилію по запрошенню Діона – радника Діонісія. Він направився туди для того, щоб спробувати втілити в життя свій проект ідеального державного устрою. Через інтриги придворного кола правителя Платону це так і не вдалося зробити. Розчарований жорстокою реальністю, він повертається додому.

Решту життя філософ провів у Афінах. Помер він в 347 році до н.е.

Платон – перший видатний давньогрецький мислитель, чиї твори дійшли до нас у повному (або ж майже повному) обсязі. Це породжує проблему авторства деяких з них – 23 твори та 13 листів вважаються автентичними, проте постає питання про приналежність до руки Платона ще 11 трактатів.