- •Розділ 5. Вступ до математичного аналізу
- •§1. Множини
- •1.1. Поняття множини
- •1.2. Числові множини
- •1.3. Числові проміжки. Окіл точки
- •§ 2. Функція
- •2.2. Поняття функції
- •2.3. Способи задання функції
- •2.4. Парність, непарність і періодичність функцій
- •2.5. Основні елементарні функції та їх графіки
- •2.6. Складені, явно і неявно задані функції
- •2.7. Монотонні, обернені й обмежені функції
- •§ 3. Границя функції
- •3.1. Числова послідовність
- •3.2. Границя змінної величини
- •3.3. Границя функції в точці
- •3.4. Границя функції на нескінченності. Нескінченно велика функція
- •Нерівність еквівалентна подвійній нерівності .
- •3.5. Нескінченно малі величини та їх властивості
- •3.8. Розкриття деяких невизначеностей
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •3.9. Дві важливі (чудові) границі Перша важлива границя: .
- •§ 4. Неперервність функції
- •4.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
- •4.2. Розрив функції. Класифікація точок розриву
- •4.3. Властивості неперервних функцій
- •Питання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
2.5. Основні елементарні функції та їх графіки
Основними елементарними функціями називаються такі функції:
1.
Степенева
функція
.
Приклади графіків степеневих функцій,
що відповідають різним показникам
степеня
,
наведено на рис. 5.4.
Рис. 5.4
2.
Показникова функція
(рис. 5.5).
Рис. 5.5 Рис. 5.6
3.
Логарифмічна
функція
(рис. 5.6).
4
,
,
,
(рис. 5.7, а-г).
5.
О
бернені
тригонометричні функції
,
,
,
(рис. 5.8, а-г).
Рис. 5.8
За
допомогою чотирьох арифметичних операцій
(додавання, віднімання,
множення та ділення) з основних
елементарних функцій можна утворити
нові функції. Наприклад,
.
2.6. Складені, явно і неявно задані функції
Означення 9.
Нехай функція
визначена на множині
,
а функція
визначена на множині
,
причому для кожного значення
відповідне значення
належить множині
.
Тоді на множині
визначена функція
,
яку називають складеною
функцією
від
.
Наприклад,
функція
є складена. Вона утворюється як
суперпозиція
,
,
та
,
.
Проте функція
визначена тільки для тих значень
,
для яких
,
тобто
або
.
Означення 10. Якщо функція задана рівнянням , розв’язаним відносно залежної змінної , то кажуть, що функція задана у явній формі або явно.
Означення 11.
Якщо функція задана рівнянням
,
тобто рівнянням не розв’язаним відносно
залежної змінної
,
то кажуть, що функція задана у неявній
формі
або неявно.
Це
рівняння задає функцію лише тоді, коли
множина впорядкованих пар чисел
,
які є розв’язками рівняння, така, що
будь-якому числу
у цій множині відповідає не більше
однієї пари
з першим елементом
.
Так, рівняння
,
задає функцію, а рівняння
не задає, оскільки значенню
відповідають дві пари чисел:
і
.
2.7. Монотонні, обернені й обмежені функції
Означення
12.
Функція
називається неспадною
(незростаючою)
на проміжку
,
якщо для будь-яких значень
таких, що
справедлива нерівність
(відповідно,
).
Означення
13.
Функція
називається зростаючою
(спадною)
на проміжку
,
якщо для будь-яких значень
таких, що
справедлива нерівність
(відповідно,
).
Зростаючі,
незростаючі, спадні й неспадні функції
на множині
називаються монотонними
на цій множині, а зростаючі й спадні ―
строго
монотонними.
Наприклад,
функція
,
не є монотонною на всій числовій осі,
але має два проміжки монотонності:
і
;
на першому з них функція спадає, а на
другому ― зростає.
Нехай задана функція з областю визначення і областю значень .
Означення
14.
Якщо кожному значенню
відповідає єдине значення
,
для якого
,
то кажуть, що існує функція
― обернена до функції
.
Позначають
обернену функцію
.
Щоб
знайти функцію
,
обернену до функції
,
достатньо розв’язати рівняння
відносно змінної
(якщо це можливо).
Наприклад,
функції
та
― взаємно обернені.
Можна довести, що для будь-якої строго монотонної функції існує обернена.
Рис. 5.9
Зауважимо,
що функція
і обернена до неї функція
задаються однією і тією ж кривою, тобто
графіки їх співпадають. Якщо ж додатково
домовитись, щоб, як звичайно, незалежну
змінну позначати через
,
а залежну ― через
,
то замість функції
матимемо функцію
.
Це означає, що точка
кривої
стане точкою
кривої
.
Але точки
і
є симетричними відносно прямої
(рис. 5.9). Тому графіки взаємно обернених
функцій
і
симетричні відносно бісектриси першого
і третього координатних кутів.
Означення
15. Функція
називається обмеженою
зверху
(знизу)
на множині
,
якщо існує таке число
,
що
(
)
для всіх
.
Означення
16. Функція
називається обмеженою
на
множині
,
якщо існує таке число
,
що
для всіх
.
Наприклад,
функція
на інтервалі
обмежена знизу прямою
,
але не обмежена зверху; функція
обмежена зверху прямою
,
але не обмежена знизу; функція
― обмежена функція, оскільки
;
функція
― необмежена.
