Вибір, зберігання і транспортування води

Проби води відбирають в стерильні флакони місткістю не менше 0,5 л. Залишковий хлор,що міститься в хлорній воді, викликаючи загибель мікроорганізмів, може вплинути на результати досліджень. Тому воду відбирають в посуд з де хлоратором - сіркуватистокислим натрієм (Na₂S₂O³), внесеним до стерилізації із розрахунку, 10 мг на 0,5 води.

Проби води потрібно досліджувати не пізніше, ніж через 2 години після відбору, тому що результати можуть бути викривленні за рахунок розмноження мікроорганізмів.

Хід роботи

Завдання №1. Визначення загальної кількості бактерій

Такий показник характеризує санітарну якість води, оскільки чим вища загальна кількість бактерій, тим більша ймовірність присутності у воді патогенної мікрофлори. Таким чином, загальна кількість бактерій є непрямим показником безпеки води в епідемічному відношенні.

Суть методу полягає у визначенні в 1 см³ води загальної кількості мезофільних аеробів і факультативних анаеробів, здатних рости на живильному середовищі (агарі)при температурі 37±0,5 ⁰С на протязі 24±2

При дослідженні водопровідної води в кожну із двох чашок засівають по 1 см3 глибинним методом. Якщо передбачається забрудненість води мікроорганізмами, коли на чашках може виростити більше 300 колоній, висівають менші об^’єми води 0,1-0,01 см³ і нижче.

Після внесення в чашку Петрі засівного об^’єму води їх заливають 10-15 см³ охолодженого до 42-43 ⁰С (не вище 45 ⁰С) живильного агару. Воду швидко змішують з агаром, обережно нахиляючи або обертаючи чашку на поверхні стола. Після затвердіння агару чашки з посівами поміщають в термостат вверх дном. Посіви вирощують при 37±0,5⁰С на протязі 24±2 години.

Оцінюють тільки ті чашки, на яких виросло від 30 до 300 колоній. Якщо на чашці виросло менше 30 колоній або більше 300 колоній – дослідження потрібно повторити. Колонії, що виросли на чашці, підраховують за допомогою лупи, яка збільшує в 2-5 разів, або приладом для підрахунку колоній.

Загальна кількість бактерій в 1 см³ досліджуваної води :

Х=а ×10ⁿ ;

Де а – число колоній, що виросли на чашці ;

n- ступінь десятикратного розведення;

10 – коефіцієнт розведення.

Під час посівів без розведення:

Х = а;

За кінцеве число бактерій приймають середнє арифметичне результату підрахунку на двох паралельних чашках.

Завдання 2. Визначення наявності кишкової палички

Дані показники визначають кількість бактерій групи кишкової палички (колі формні бактерії) і ступінь фекального забруднення води. Це пояснюється тим, що бактерії групи кишкової палички ( Eshcerichia coli ) є нормальними мешканцями кишечнику людини, теплокровних тварин, птахів , риб, земноводних, комах та ін. Названо рід в честь німецького вченого бактеріолога Ешеріха , який відкрив кишкову паличку.

Кишкова паличка потрапляє у водоймища в основному з виділеннями організму людини – фекальними масами, які надходять у воду з каналізаційної мережі, особливо при відсутності або при поганій роботі споруд для очистки вод перед спуском їх у водоймища. В таких випадках можливе зараження води патогенними мікроорганізмами-збудниками шлунково-кишкових захворювань і холери, брючного тифу, паратифів А і В, дизентерії.

Кишкова паличка є також санітарно-показниковим мікроорганізмом під час дослідження обладнання і інвентарю, тари , рук робочих, харчових продуктів (молока, молочних і ковбасних виробів ), грунту та інших об^’єктів.