Хід роботи

Завдання 1. Визначення кількості мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ) в кремі.

Для визначення МАФАМ проводиться посів мікроорганізмів на поживне середовище агар з дріжджовим екстрактом і глюкозою. Всі посіви проводять з додержання правил асептики. Тобто стерильними інструментами в стерильний посуд, стерильне поживне середовище. Для цього посуд, інструменти і матеріали, що використовуються для підбору проб, стерилізуються в автоклаві 30 хвилин при температурі 170⁰С.Готують основне розведення. Маса (об’єм) дослідного продукту складає 102 і 90 см³ пептонно-сольового розчину. При дослідженні крему на патогенну мікрофлору об’єм проби дорівнює – 50 г.

Шпателем відбирають 10 г крему, якщо він застиглий в скляний бюкс, або колбу, закриту ватним тампоном, підігрівають його на водяній бані з температурою 40 ⁰С, ретельно струшують (гомогенізують) до одержання однорідної суспензії.

Потім в колбу додають 90 см³ пептонно-сольового розчину, одержали основне розведення (10^-1) . Розведення 10^-2 і 10^-3 отримають аналогічно методиці, описаній в лабораторній роботі № 3.

Із розведень 10^-1, 10^-2, 10^-3 відбирають по 1 см³ і висівають в агар з дріжджовим екстрактом і глюкозою.

Термостатують при температурі 30(±1) ⁰С протягом 72 годин. Після цього підраховують кількість вирослих колоній по формулі :

X

де а – число колоній;

10ⁿ – ступінь розведення;

q – об’єм посіяного матеріалу.

Завдання 2. Визначення бактерій кишечної групи (колі формних) в кремі Грам.

Бактерії групи кишечної палички грам негативні, неспороутворуючі, зброджують лактозу на середовище Кесслер з утворенням кислоти і газу. До них відносяться бактерії роду Етерихіа, Клебенелли, Ептеробактерії, Циробактерії і ін.

Із розведення 10^-2 проводиться висів 1 см³/0,01 г продукта в пробірку, яка містить 9 см³ середовища Кесслера з поплавком.

Посіви інкубують в термостаті при температурі 37 (±1) ⁰С протягом 48 годин, обов’язково дивляться через 24 години. Потім проводиться висів на середовищі Ендо, інкубують при температурі 37 ⁰С протягом 18-24 годин. При наявності колоній ( червоних, червоних з металевим блиском,рожево-червоних, блідно-рожевих) проводять мікроскопію і роблять висновок про виявлення БГКП в певній масі продукту.

При проведенні досліду на підприємстві, в разі виявлення БГКП, проводять мікроскопію і ідентифікацію бактерій. Цю роботу проводить мікробіолог фабрики, або санепідемстанції.

Завдання 3. Визначення коагулазопозитивних стафілококів(золотистого Грам⁺ білого).

Метод оснований на визначенні наявності стафілококів в певному об’ємі продукту.

Коагулазопозитивні стафілококи – грам позитивні коки, що мають під мікроскопом вид виноградних грон. На дефференціально-діагностичному середовищі (жовточно-сольовий агар) створюють білі, лимонно-жовті, жовті,кремові круглі колонії з рівним краєм, що ледь підвищуються над поверхнею агару, з наявністю радужного кінчика або без нього. Вони визивають коагулювання плазми.

Для посіву використовують розведення 10^-1 для білкового крему і фруктових оздоблюючи напівфабрикатів і 10^-2 для масляного крему.

По 1 см³ відповідних розведень засівають пробірки з 9 см³ сольового бульйону, розміщують в термостаті і інкубують при температурі 37 (±1) ⁰С протягом 24 годин, після чого проводять висів на тверде поживне середовище ЖСА (жовтково-сольовий агар) для одержання ізольованих колоній.

Для посіву беруть1 см³ інкубованих мікроорганізмів в сольовому бульйоні і 10-15 см³ ЖСА. Потім посіви інкубують при температурі 37(±1) ⁰С протягом 48 годин.

Якщо на ЖСА характерних колоній не виросло, то роблять висновок про відсутність стафілокока в даній масі продукту, що відповідає медико-біологічним вимогам.

При виявленні підозрілих колоній мікробіолог фабрики направляє чашку Петрі в санепідемстанцію для подальшого дослідження і ідентифікації стафілокока.

Завдання 4. Визначити вид вирослих мікроорганізмів за допомогою забарвлення по Граму.

1. Приготувати фіксований мазок.

Для цього на чисте предметне скло петлею нанести краплю стерильної води. Залити спиртівку і в її полум’ї накалити петлею. Потім петлею захватити невелику кількість дослідного матеріалу і внести в краплю води. Круговими рухами розтерти мазок до однорідної консистенції таким чином, щоб діаметр його склав приблизно 2 см. Потім мазок зафіксувати. Мазки повинні бути тонкими , з рівномірно розподіленими по поверхні скла клітками, без скучені.

2.На фіксований мазок крізь фільтрований папір налити карболовий розчин ген ціанового фіолетового, витримати 2 хвилини. Барвник змити, зняти папір, але водою не промивати.

3.На мазок нанести розчин Люголя, витримати 1 хвилину до повного почорніння мазка. Розчин Люголя змити, але водою не промивати.

4.На мазок налити 1-2 краплі 96% етилового спирту, витримати 30 секунд. Змити спирт і промити препарат лекгою струєю води.

5.На мазок нанести водний розчин фуксину, витримати 1-2 хвилини. Барвник змити, препарати промити водою. Висушити мазок, промокаючи фільтрованим папером. Нанести імерсійне масло і мікроскопувати з об’єктивом 90^х . В полі зору мікроскопа Г⁺ бактерії – синє-фіолетового кольору; Г ^– бактерії – червоно-малинового.

Оформити протокол лабораторної роботи по встановленій формі.