- •1. Мета і задачі курсового проекту
- •2. Вихідні дані та графік виконання курсового проекту
- •Графік виконання курсового проекту
- •3. Зміст курсового проекту Вступ
- •3.1. Розрахунок матриці найкоротших відстаней
- •Розширена матриця найкоротших відстаней
- •3.2. Розрахунок матриці міжрайонних кореспонденцій
- •3.5. Формування маршрутної мережі
- •3.3. Розрахунок мінімально можливої транспортної роботи
- •3.4. Побудова епюри пасажиропотоків на транспортній мережі
- •3.6. Побудова епюр пасажиропотоків на сформованих маршрутах й розрахунок коефіцієнтів ефективності
- •3.7. Вибір рухомого складу
- •Залежність місткості автобуса від потужності пасажиропотоку
- •3.8. Розрахунок основних теп роботи автобусів
- •Техніко-експлуатаційні показники роботи автобусів
- •3.9. Розрахунок режимів роботи автобусів на маршруті
- •Значення коефіцієнта нерівномірності по годинах доби
- •Необхідна кількість виходів автобусів різної змінності
- •3.10. Розробка графіку руху автобусів
- •Інтервал руху автобусів по годинах доби
- •Час виїзду (заїзду) автобусів з (у) атп
- •Характеристика роботи автобусів на маршруті
- •Висновки
- •4. Вимоги до оформлення роботи
- •Заголовки граф
- •5. Оцінювання виконання курсового проекту
- •6. Оформлення графічної частини
- •Графічна частина до курсового проекту
- •Перелік використаних джерел
3. Зміст курсового проекту Вступ
Охарактеризувати сучасні проблеми організації пасажирських перевезень та напрями їх вирішення. Висвітлити актуальність удосконалення панування та організації процесу перевезень пасажирів. Визначити мету та задачі даного проекту, а також методи їх вирішення.
3.1. Розрахунок матриці найкоротших відстаней
За заданою схемою транспортної мережі необхідно визначити найкоротші відстані пересування між ТР. Найкоротші відстані між центрами транспортних районів можуть бути знайдені як вручну, так і за допомогою ПЕОМ.
Одним із методів розрахунку найкоротших відстаней є метод потенціалів, суть якого полягає у наступному:
початковій вершині мережі, за яку може бути прийнята будь-яка вершина, присвоюється потенціал, який дорівнює нулю;
визначаються потенціали сусідніх вершин за наступною залежністю:
|
(3.1) |
де
– потенціал вершини j,
що визначається відносно вершини i;
– потенціал, присвоєний вершині i;
– відстань між вершинами i
та j.
обирається найменший із розрахованих потенціалів і присвоюється відповідній вершині, на графі дана ланка позначається стрілкою;
розраховуються потенціали вершин, сусідніх з обраною і знову обирається найменший потенціал і присвоюється відповідній вершині і т.д.
Повне вирішення задачі включає в себе стільки етапів, скільки вершин має транспортна мережа, так як на кожному етапі визначаються потенціали від початкової точки до кожної з вершин мережі.
Результати розрахунків кожного етапу слід зобразити на графах транспортної мережі (рис. 3.1) та привести у Додатках до курсового проекту.
Рис. 3.1. Орієнтований граф транспортної мережі для вершини №1
Результати виконаних розрахунків слід звести до розширеної матриці найкоротших відстаней, де, окрім отриманих значень відстаней, необхідно вказати найкоротший шлях прямування між транспортними районами (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Розширена матриця найкоротших відстаней
№ ТР |
1 |
2 |
… |
9 |
10 |
1 |
0 |
2,4 |
… |
3,3 |
1,9 |
1→2 |
… |
1→10→9 |
1→10 |
||
2 |
2,4 |
0 |
… |
5,7 |
4,3 |
2→1 |
… |
2→1→10→9 |
2→1→10 |
||
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
9 |
3,3 |
5,7 |
… |
0 |
1,4 |
9→10→1 |
9→10→1→2 |
… |
9→10 |
||
10 |
1,9 |
4,3 |
… |
1,4 |
0 |
10→1 |
10→1→2 |
… |
10→9 |
