- •1. Мета і задачі курсового проекту
- •2. Вихідні дані та графік виконання курсового проекту
- •Графік виконання курсового проекту
- •3. Зміст курсового проекту Вступ
- •3.1. Розрахунок матриці найкоротших відстаней
- •Розширена матриця найкоротших відстаней
- •3.2. Розрахунок матриці міжрайонних кореспонденцій
- •3.5. Формування маршрутної мережі
- •3.3. Розрахунок мінімально можливої транспортної роботи
- •3.4. Побудова епюри пасажиропотоків на транспортній мережі
- •3.6. Побудова епюр пасажиропотоків на сформованих маршрутах й розрахунок коефіцієнтів ефективності
- •3.7. Вибір рухомого складу
- •Залежність місткості автобуса від потужності пасажиропотоку
- •3.8. Розрахунок основних теп роботи автобусів
- •Техніко-експлуатаційні показники роботи автобусів
- •3.9. Розрахунок режимів роботи автобусів на маршруті
- •Значення коефіцієнта нерівномірності по годинах доби
- •Необхідна кількість виходів автобусів різної змінності
- •3.10. Розробка графіку руху автобусів
- •Інтервал руху автобусів по годинах доби
- •Час виїзду (заїзду) автобусів з (у) атп
- •Характеристика роботи автобусів на маршруті
- •Висновки
- •4. Вимоги до оформлення роботи
- •Заголовки граф
- •5. Оцінювання виконання курсового проекту
- •6. Оформлення графічної частини
- •Графічна частина до курсового проекту
- •Перелік використаних джерел
3.6. Побудова епюр пасажиропотоків на сформованих маршрутах й розрахунок коефіцієнтів ефективності
Для кожного з отриманих маршрутів необхідно розрахувати коефіцієнт ефективності на основі епюри пасажиропотоків:
|
(3.18) |
де
– пасажиропотік між i-м
та j-м
транспортними районами на маршруті,
пас.;
– відстань між i-м
та j-м
транспортними районами, км;
–
пасажиропотік на найбільш завантаженому
перегоні маршруту( у прямому чи зворотному
напрямку), пас;
– довжина маршруту, км.
Перерозподіл міжрайонних кореспонденцій між i-м та j-м транспортними районами, через які проходить даний маршрут визначається за залежністю:
|
(3.19) |
де
– відповідний елемент матриці міжрайонних
кореспонденцій;
– кількість маршрутів сформованої
маршрутної мережі, що з’єднують i-й та
j-й ТР (для полегшення подальших розрахунків
слід побудувати таблицю в якій вказується
кількість маршрутів, що забезпечують
переміщення між районами).
За
отриманими значеннями
формується
матриця кореспонденцій між транспортними
районами для кожного маршруту. На основі
отриманої матриці розраховуються
пасажиропотоки між перегонами маршруту:
|
(3.20) |
де , – шлях прямування маршруту між ТР.
Далі будується епюра пасажиропотоків, на якій значення пасажиропотоків в прямому напрямку зображуються знизу, а в зворотному – зверху. Якщо сформований маршрут проходить через транспортні вузли, які мають нульове значення пасажиропотоків (оскільки вони не є проміжними зупинками), то при побудові епюри пасажиропотоків їх не враховують.
Для остаточного призначення маршруту коефіцієнт ефективності повинен бути не менше 0,45. В іншому разі слід переглянути даний маршрут або маршрутну мережу в цілому.
3.7. Вибір рухомого складу
Місткість автобусу слід обирати в залежності від розмірів пасажиропотоків на маршруті (табл. 3.2), тому що від цього безпосередньо залежить забезпечення населення у перевезеннях з необхідними вимогами комфорту та витрати часу на пересування, а також собівартість перевезень.
Відповідно до значення пасажиропотоку на найбільш завантаженому перегоні маршруту (у прямому чи зворотному напрямку) вибирається рухомий склад, місткість якого задовольняє потреби перевезень.
Місткість автобуса обирається відповідно до значення максимального пасажиропотоку (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Залежність місткості автобуса від потужності пасажиропотоку
Максимальний пасажиропотік у годину «пік» в одному напрямку, пас. |
Місткість автобусу, пас. |
до 300 |
18…30 |
300…500 |
30…50 |
500…1000 |
50…80 |
1000…1800 |
80…100 |
1800…2600 |
100..120 |
2600…3800 |
120…160 |
Також раціональну номінальну автобусу можна розрахувати виходячи з доцільного інтервалу руху у годину «пік» за залежністю:
|
(3.21) |
де
– доцільний інтервалу руху у годину
«пік» (
=3…5
хв.).
Для роботи на кожному з маршрутів обирається рухомий склад та надається його коротка технічна характеристика.

,