31. Особливості підготовки і проведення літературних екскурсій

Літературні екскурсії за змістом поділяються на:

• літературно-біографічні – проводяться місцями, що бережуть пам'ять про життя і творчість письменника, поета, драматурга (наприклад, "Іван Франко у Львові");

• історико-літературні, розкривають певні періоди розвитку української національної літератури (наприклад, "Літературний Львів у 1920 –1930-х роках");

• літературно-художні – це поетично-текстові екскурсії (наприклад, "Білі ночі в Санкт-Петербурзі") або екскурсії місцями, що знайшли відображення у творах того чи іншого письменника (наприклад, "Слідами бравого вояка Швейка – персонажу творів Ярослава Гашека");

• екскурсії у літературні музеї.

38. Особливості підготовки і проведення екскурсії в музеях

Музейна екскурсія, серед іншого, відрізняється тим, що проводиться в спеціально організованому музейному просторі. Музейні екскурсії достатньо різноманітні і розрізняються за місцем проведення і об’єктами показу, за характером тематики, за цільовою спрямованістю, за складом екскурсантів.

Особливості музейної екскурсії:

• розповідь екскурсовода підпорядкована музейному об’єкту чи експонату;

• тривалість екскурсії з конкретної теми не є сталою і може коливатися для різних груп залежно від багатьох чинників;

• під час екскурсії головним організатором і руху, і дозвілля групи стає екскурсовод.

Підготовка екскурсій – складний процес, який вимагає від автора не лише професійних знань в тій галузі, якої стосується тематика екскурсії, але й володіння методикою екскурсій. Робота починається з формулювання теми екскурсії, визначення її мети та завдань; потім укладається бібліографія, збирається матеріал за темою, опрацьовуються наукові джерела та література, робляться необхідні записи.

В подальшому вивчається музейна експозиція, відбираються об’єкти показу (основні та додаткові), розробляється структура й маршрут екскурсії, вивчаються відомості про предмети, що містяться в фондовій документації, продумуються оптимальні прийоми показу експонатів і логічні переходи від одного об’єкта до іншого. Виконана автором екскурсій робота фіксується в найбільш зручній для нього формі, зазвичай у вигляді індивідуального тексту екскурсії.

Існують визначені умови, що підвищують ефективність проведення екскурсій у музеях.

По-перше, від творців екскурсії і екскурсоводів залежить те, що саме запам'ятає людина після проходження екскурсії. Саме на це треба спрямувати дії розробників екскурсійного тексту та методичних прийомів демонстрації тих чи інших експонатів. Перед музейним працівником ставиться завдання допомогти відвідувачеві зрозуміти, запам'ятати і зберегти у своїй пам'яті те, що є головним в екскурсії. Тому визначені частини екскурсії підкріплюються відповідними методичними прийомами.

По-друге, ефективність конкретної екскурсії залежить від того, яка частина екскурсії може бути її учасниками представлена через зорове сприйняття. Іншими словами, словесний матеріал треба побудувати і подати таким чином, щоб він перетворився у зорові й уявно-"зорові" враження. Успіх справи забезпечує не тільки глибокий зміст (напр., деталізована аж до надмірності мистецтвознавча інформація), а й образна мова і методичні прийоми, що дають змогу донести екскурсійний матеріал до учасників екскурсії через зорове споглядання й емоційне відтворення зорового образу того чи іншого експоната.

По-третє, методика екскурсійного показу музейних стендів і окремих експонатів не повинна обмежувати показ цих об'єктів їхнім зоровим сприйняттям. Методику варто орієнтувати і на активну участь у сприйнятті інших органів чуття екскурсантів. Необхідно розширювати палітру експонатів (чи їх відтворень), до яких відвідувачі можуть доторкнутися, потримати в руках, покрутити перед очима й уважно придивитися, також необхідно розширювати використання в музейних експозиціях звукової наочності, наприклад, такі звуки, як звучання музичного інструмента, спів птахів чи крики звірів, звучання козацької думи чи народної пісні, шум історичної битви тощо.