- •Розділ I. Паливні матеріали.
- •1.1. Види палив, їх характеристика. Процес горіння.
- •Поняття палива. Класифікація, властивості та загальний склад палив
- •2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
- •3.Горюча і робоча суміші, коефіцієнт надлишку повітря
- •4.Заходи щодо зменшення токсичної дії продуктів згорання на навколишнє середовище.
- •1.2. Загальні відомості про отримання рідких палив і олив.
- •Елементний та груповий склад нафти
- •Поняття про сучасні способи отримання та очищення палив і олив
- •Стислі відомості про отримання палив і олив з ненафтової сировини
- •1.3 Основні фізико-хімічні та експлуатаційні властивості нафтопродуктів
- •1.4. Рідке паливо для двигунів з примусовим запалюванням.
- •Експлуатаційні вимоги до автомобільних бензинів.
- •2.Сумішоутворюючі властивості та методи їх визначення. Горіння робочої суміші
- •3.Детонаційна стійкість та методи її визначення
- •4. Асортимент вітчизняних автомобільних бензинів
- •5. Асортимент зарубіжних автомобільних бензинів
- •6. Основні види рідких альтернативних палив для двигунів з примусовим
- •1.5 Паливо для дизельних двигунів
- •Експлуатаційні вимоги до дизельного палива
- •2. Процес сумішоутворення й горіння робочої суміші в дизельному двигуні
- •3.Період затримки горіння, цетанове число
- •4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
- •5. Асортимент зарубіжних дизельних палив
- •6.Основні види рідких альтернативних палив для дизельних двигунів.
- •1.6 Газоподібне паливо для двигунів внутрішнього згорання
- •1.Види і характеристика газоподібного палива
- •Переваги та недоліки газоподібного палива при використанні в двз
- •3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
- •Розділ 2. Мастильні матеріали
- •2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
- •1. Поняття про тертя і зношування
- •2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів
- •3. Види присадок та, механізм їх дії
- •Основні експлуатаційні властивості олив
- •Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів
- •2.2. Моторні та трансмісійні оливи
- •Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив
- •Класифікація та маркування
- •3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни
- •4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність
- •2.3 Гідравлічні, індустріальні та енергетичні оливи
- •1. Умови роботи індустріальних олив, призначення та асортимент
- •2. Умови роботи гідравлічних олив, позначення та асортимент
- •3. Умови, роботи енергетичних олив, позначення та асортимент
- •4. Оливи технологічного призначення, їх марки та характеристика
- •2.4. Мастила.
- •1. Визначення мастил та вимоги до них
- •2. Поняття про одержання мастил
- •3. Класифікація, назва та позначення мастил
- •4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
- •Розділ 3. Експлуатаційні рідини
- •3.1. Холодильні рідини
- •1. Призначення холодильних рідин та вимоги до них
- •2. Вода як холодильна рідина, її переваги та недоліки
- •3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
- •4. Видалення накипу.
- •3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
- •1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
- •2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин
- •Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин
- •4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин
- •5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
- •3.3. Лакофарбові матеріали. Клеї, герметики та інші ремонтно - експлуатаційні матеріали.
- •1. Призначення, основні вимоги, класифікація та склад основних лакофарбових матеріалів
- •2. Основні види грунтовок, шпаклівок, лаків та емалей
- •3. Загальні відомості про гуму та гумові вироби
- •4. Широмонтні матеріали
- •5. Автокосметичні матеріали
- •6. Загальні відомості про інтерєрні, ущільнювальні та електроізоляційні матеріали, їх основні властивості та застосування
- •Розділ 4. Контроль якості та основи раціонального, економічного і безпечного використання пм і ем
- •4. 1. Контроль якості пм і ем.
- •1. Вимоги державних і міжнародних стандартів відносно якості пм і ем
- •2. Періодичність контролю та порядок відбору середньої проби мп і ем
- •4.1. Призначення, будова та правила користування приладами ручних та мобільних лабораторій
- •4.2. Основи раціонального, економного та безпечного використання пм і ем
- •Аналіз витрат пм і ем
- •2. Збір і регенерація спрацьованих нафтопродуктів
- •3. Вимоги тб, виробничої санітарії та пожежної безпеки під час роботи з пм і ем.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Профілактика отруєнь і долікарська допомога.
3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
Використовуючи газоподібне паливо, необхідно пам'ятати таке. Маючи високу теплоту і температуру згоряння і достатньо низьку температуру займання, всі вуглеводневі гази надзвичайно пожежонебезпечні при розгерметизації трубопроводів і ємкостей, в яких вони транспортуються і зберігаються. Навіть при незначних витіканнях в атмосфері погано провентильованих приміщень можуть утворюватися вибухонебезпечні газоповітряні суміші. Межі займання бутану 1,5-8,5 %, метану 5-15 %. Одним із засобів зниження вибухонебезпечності є змішування природних газів з деякими штучними (крекінговим, світильним), у яких менші межі вибуховості, тому часто до споживачів, як відзначалось раніше, надходить змішаний подвійний або потрійний газ.
Відсутність запаху і кольору у більшості газів (у всіх газоподібних вуглеводнів) створює труднощі для виявлення його при витіканні. Отож цьому газу надають специфічний запах, додаючи до складу речовини з гострим запахом, які називають одорантами. Як одоранти використовують меркаптан і його сполуки, найчастіше — метил- і етилмеркаптан. У певних концентраціях меркаптани нешкідливі для організму людини і не руйнують матеріали, що застосовуються в системі живлення.
Запах, наприклад, етилмеркаптану відчувається навіть при концентрації 0,19 г в 1000 м3 повітря.
Одоризацію природних газів здійснюють на газорозподільних станціях, а скраплених — на газонафтопереробних заводах. Наприклад, на 100 л скрапленого газу додають 2,5 г етилмеркаптану і при такій концентраціі можна визначити витікання 0,4-0,5 % газу в повітрі. Концентрація вибухобезпечна, оскільки складає всього 20 % нижньої межі займання. Разом з тим необхідно відмітити, що меркаптан має особливість нагромаджуватись у невеликій кількості в моторній оливі, системах живлення і пуску.
Природні гази легше за повітря і тому "збираються" у верхній частині приміщення, а пари скраплених газів за густиною перевищують повітря і нагромаджуються в низьких місцях, які погано провітрюються, наприклад, в оглядових ямах. При атмосферному тиску вуглеводневі гази не токсичні, але їх присутність в приміщенні понижує в ньому вміст кисню, що може викликати у людини кисневий голод і навіть смерть. Потрапивши на шкіру людини, рідка фаза пропан-бутанової суміші обумовлює обмороження, що нагадує опік. Санітарними нормами передбачається максимально допустима концентрація в повітрі приміщення насичених вуглеводнів — 300, а ненасичених — 100 мг/м3.
Розділ 2. Мастильні матеріали
2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
1. Поняття про тертя і зношування.
2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів.
3. Види присадок та, механізм їх дії.
4. Основні експлуатаційні властивості олив.
5. Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів.