- •Розділ I. Паливні матеріали.
- •1.1. Види палив, їх характеристика. Процес горіння.
- •Поняття палива. Класифікація, властивості та загальний склад палив
- •2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
- •3.Горюча і робоча суміші, коефіцієнт надлишку повітря
- •4.Заходи щодо зменшення токсичної дії продуктів згорання на навколишнє середовище.
- •1.2. Загальні відомості про отримання рідких палив і олив.
- •Елементний та груповий склад нафти
- •Поняття про сучасні способи отримання та очищення палив і олив
- •Стислі відомості про отримання палив і олив з ненафтової сировини
- •1.3 Основні фізико-хімічні та експлуатаційні властивості нафтопродуктів
- •1.4. Рідке паливо для двигунів з примусовим запалюванням.
- •Експлуатаційні вимоги до автомобільних бензинів.
- •2.Сумішоутворюючі властивості та методи їх визначення. Горіння робочої суміші
- •3.Детонаційна стійкість та методи її визначення
- •4. Асортимент вітчизняних автомобільних бензинів
- •5. Асортимент зарубіжних автомобільних бензинів
- •6. Основні види рідких альтернативних палив для двигунів з примусовим
- •1.5 Паливо для дизельних двигунів
- •Експлуатаційні вимоги до дизельного палива
- •2. Процес сумішоутворення й горіння робочої суміші в дизельному двигуні
- •3.Період затримки горіння, цетанове число
- •4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
- •5. Асортимент зарубіжних дизельних палив
- •6.Основні види рідких альтернативних палив для дизельних двигунів.
- •1.6 Газоподібне паливо для двигунів внутрішнього згорання
- •1.Види і характеристика газоподібного палива
- •Переваги та недоліки газоподібного палива при використанні в двз
- •3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
- •Розділ 2. Мастильні матеріали
- •2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
- •1. Поняття про тертя і зношування
- •2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів
- •3. Види присадок та, механізм їх дії
- •Основні експлуатаційні властивості олив
- •Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів
- •2.2. Моторні та трансмісійні оливи
- •Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив
- •Класифікація та маркування
- •3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни
- •4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність
- •2.3 Гідравлічні, індустріальні та енергетичні оливи
- •1. Умови роботи індустріальних олив, призначення та асортимент
- •2. Умови роботи гідравлічних олив, позначення та асортимент
- •3. Умови, роботи енергетичних олив, позначення та асортимент
- •4. Оливи технологічного призначення, їх марки та характеристика
- •2.4. Мастила.
- •1. Визначення мастил та вимоги до них
- •2. Поняття про одержання мастил
- •3. Класифікація, назва та позначення мастил
- •4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
- •Розділ 3. Експлуатаційні рідини
- •3.1. Холодильні рідини
- •1. Призначення холодильних рідин та вимоги до них
- •2. Вода як холодильна рідина, її переваги та недоліки
- •3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
- •4. Видалення накипу.
- •3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
- •1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
- •2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин
- •Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин
- •4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин
- •5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
- •3.3. Лакофарбові матеріали. Клеї, герметики та інші ремонтно - експлуатаційні матеріали.
- •1. Призначення, основні вимоги, класифікація та склад основних лакофарбових матеріалів
- •2. Основні види грунтовок, шпаклівок, лаків та емалей
- •3. Загальні відомості про гуму та гумові вироби
- •4. Широмонтні матеріали
- •5. Автокосметичні матеріали
- •6. Загальні відомості про інтерєрні, ущільнювальні та електроізоляційні матеріали, їх основні властивості та застосування
- •Розділ 4. Контроль якості та основи раціонального, економічного і безпечного використання пм і ем
- •4. 1. Контроль якості пм і ем.
- •1. Вимоги державних і міжнародних стандартів відносно якості пм і ем
- •2. Періодичність контролю та порядок відбору середньої проби мп і ем
- •4.1. Призначення, будова та правила користування приладами ручних та мобільних лабораторій
- •4.2. Основи раціонального, економного та безпечного використання пм і ем
- •Аналіз витрат пм і ем
- •2. Збір і регенерація спрацьованих нафтопродуктів
- •3. Вимоги тб, виробничої санітарії та пожежної безпеки під час роботи з пм і ем.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Профілактика отруєнь і долікарська допомога.
2.4. Мастила.
1. Визначення мастил та вимоги до них.
2. Поняття про одержання мастил.
3. Класифікація, назва та позначення мастил.
4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
1. Визначення мастил та вимоги до них
Раніше їх називали тавотами, до недавнього часу — консистентними мастилами, тепер пластичними мастильними матеріалами або просто мастилами.
За зовнішнім виглядом це густі мазеподібні продукти.
Загальне призначення їх дуже широке. Вони застосовуються для змащення механізмів і вузлів тертя, де з тих чи інших причин неможливо використати рідкі оливи; для консервації машин і робочих поверхонь, герметизації рухомих з'єднань.
Характерною властивістю мастил є їх здатність зберігати форму, не витікати з вузлів змащування. Тобто вони мають відповідну міцність, яка характерна для твердих тіл. Разом з тим, у вузлах тертя при відносно невеликих зусиллях вони "поводяться" як дуже в'язкі рідини.
Суперечливі властивості мастил закладені в їхній складній структурі. Як правило — це трикомпонентні колоїдні системи, які містять: дисперсійне середовище (рідку основу) на 70-90 %, дисперсну фазу (загусник) на 10-25 % і добавки (присадки, наповнювачі, стабілізатори) на 1-15 %.
Якщо подивитись у спектральний мікроскоп, то частинки загусника утворюють структуру, що нагадує губку. А основа, тобто олива, неначе просочує її. При руйнуванні структури виникає дуже цінна властивість мастила — текучість.
Розглянемо детальніше кожну складову частину мастила.
За основу найчастіше використовують мінеральну оливу. Для цієї мети беруть, як правило, індустріальні оливи з в'язкістю 22-68 мм2/с при 40 °С.
Для виготовлення мастил, що експлуатуються при високих і низьких температурах, використовують синтетичні оливи. Іноді основою спеціальних мастил можуть бути й більш в'язкі оливи (трансмісійні, авіаційні тощо).
Загусник складає 10-25 % маси, але його вигляд і концентрація дуже впливають на основні якості мастила: теплостійкість, водостійкість, міцність. Тому класифікують мастильні матеріали за видом загусника: мастила, загущені мильними загусниками (милами) і мастила, загущені немильними загусниками.
Як мильні загусники використовують мила жирних і смоляних кислот. Мило — це солі жирних кислот, іншими словами, продукт нейтралізації кислот лугами. Довідка: рослинні і тваринні жири — це вищі кислоти і гліцерини. Тому коли для нейтралізації застосовують луг NaOH, то мило називають натрієвим, якщо Са(ОН)2 — кальцієвим, а відповідно й мастила — натрієвим, кальцієвим і т.д. Таким чином, можна одержати літієві, алюмінієві, цинкові та інші мастила.
Немильні загусники — це тверді вуглеводні (парафін, церезин, бетонітова глина тощо). Мастила, загущені немильними загусниками, відрізняються високою колоїдною і хімічною стабільністю, тому часто їх використовують для консервації машин
і вузлів.
З метою покращення експлуатаційних властивостей мастил до них додають присадки, а також тверді мастильні матеріали — наповнювачі (добавки), якими служать графіт, дисульфід молібдену і вольфраму.
Для одержання стабільної системи "основа-загусник" і запобігання її розшаруванню, велике значення мають стабілізатори. Наприклад, для кальцієвих мастил (солідолів) таким стабілізатором є вода (4-5 %). Вона попереджає злипання і збільшення частинок мила, і тим самим — їх випадання з рідкої основи.