- •Розділ I. Паливні матеріали.
- •1.1. Види палив, їх характеристика. Процес горіння.
- •Поняття палива. Класифікація, властивості та загальний склад палив
- •2. Теплота згорання палива, методи її визначення.
- •3.Горюча і робоча суміші, коефіцієнт надлишку повітря
- •4.Заходи щодо зменшення токсичної дії продуктів згорання на навколишнє середовище.
- •1.2. Загальні відомості про отримання рідких палив і олив.
- •Елементний та груповий склад нафти
- •Поняття про сучасні способи отримання та очищення палив і олив
- •Стислі відомості про отримання палив і олив з ненафтової сировини
- •1.3 Основні фізико-хімічні та експлуатаційні властивості нафтопродуктів
- •1.4. Рідке паливо для двигунів з примусовим запалюванням.
- •Експлуатаційні вимоги до автомобільних бензинів.
- •2.Сумішоутворюючі властивості та методи їх визначення. Горіння робочої суміші
- •3.Детонаційна стійкість та методи її визначення
- •4. Асортимент вітчизняних автомобільних бензинів
- •5. Асортимент зарубіжних автомобільних бензинів
- •6. Основні види рідких альтернативних палив для двигунів з примусовим
- •1.5 Паливо для дизельних двигунів
- •Експлуатаційні вимоги до дизельного палива
- •2. Процес сумішоутворення й горіння робочої суміші в дизельному двигуні
- •3.Період затримки горіння, цетанове число
- •4. Асортимент вітчизняних дизельних палив
- •5. Асортимент зарубіжних дизельних палив
- •6.Основні види рідких альтернативних палив для дизельних двигунів.
- •1.6 Газоподібне паливо для двигунів внутрішнього згорання
- •1.Види і характеристика газоподібного палива
- •Переваги та недоліки газоподібного палива при використанні в двз
- •3. Асортимент та особливості застосування газоподібного палива
- •Розділ 2. Мастильні матеріали
- •2.1. Призначення та класифікація мастильних матеріалів. Експлуатаційні властивості олив, їх визначення
- •1. Поняття про тертя і зношування
- •2. Призначення та класифікація мастильних матеріалів
- •3. Види присадок та, механізм їх дії
- •Основні експлуатаційні властивості олив
- •Способи поліпшення експлуатаційних властивостей мастильних матеріалів
- •2.2. Моторні та трансмісійні оливи
- •Умови роботи та експлуатаційні вимоги до олив
- •Класифікація та маркування
- •3. Закономірність зміни фізико—хімічних і експлуатаційних показників моторних олив під час роботи двз, строки заміни
- •4. Трансмісійні оливи, їх асортимент і взаємозамінність
- •2.3 Гідравлічні, індустріальні та енергетичні оливи
- •1. Умови роботи індустріальних олив, призначення та асортимент
- •2. Умови роботи гідравлічних олив, позначення та асортимент
- •3. Умови, роботи енергетичних олив, позначення та асортимент
- •4. Оливи технологічного призначення, їх марки та характеристика
- •2.4. Мастила.
- •1. Визначення мастил та вимоги до них
- •2. Поняття про одержання мастил
- •3. Класифікація, назва та позначення мастил
- •4. Асортимент основних мастил що використовуються у с/г техніці
- •Розділ 3. Експлуатаційні рідини
- •3.1. Холодильні рідини
- •1. Призначення холодильних рідин та вимоги до них
- •2. Вода як холодильна рідина, її переваги та недоліки
- •3. Низькозамерзаючі холодильні рідини, маркування та коротка характеристика
- •4. Видалення накипу.
- •3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
- •1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
- •2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин
- •Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин
- •4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин
- •5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин
- •3.3. Лакофарбові матеріали. Клеї, герметики та інші ремонтно - експлуатаційні матеріали.
- •1. Призначення, основні вимоги, класифікація та склад основних лакофарбових матеріалів
- •2. Основні види грунтовок, шпаклівок, лаків та емалей
- •3. Загальні відомості про гуму та гумові вироби
- •4. Широмонтні матеріали
- •5. Автокосметичні матеріали
- •6. Загальні відомості про інтерєрні, ущільнювальні та електроізоляційні матеріали, їх основні властивості та застосування
- •Розділ 4. Контроль якості та основи раціонального, економічного і безпечного використання пм і ем
- •4. 1. Контроль якості пм і ем.
- •1. Вимоги державних і міжнародних стандартів відносно якості пм і ем
- •2. Періодичність контролю та порядок відбору середньої проби мп і ем
- •4.1. Призначення, будова та правила користування приладами ручних та мобільних лабораторій
- •4.2. Основи раціонального, економного та безпечного використання пм і ем
- •Аналіз витрат пм і ем
- •2. Збір і регенерація спрацьованих нафтопродуктів
- •3. Вимоги тб, виробничої санітарії та пожежної безпеки під час роботи з пм і ем.
- •4. Засоби пожежогасіння.
- •5. Профілактика отруєнь і долікарська допомога.
4. Видалення накипу.
3.2. Гальмівні та інші спеціальні технічні рідини.
1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин.
2. Призначення, класифікація та вимоги до амортизаційних рідин.
3. Призначення, класифікація та вимоги до консерваційних рідин.
4. Призначення, класифікація та вимоги до пускових рідин.
5. Призначення, класифікація та вимоги до мийних рідин.
1. Призначення, класифікація та вимоги до гальмівних рідин
Гальмівні рідини є особливою групою рідких робочих середовищ для гідравлічних систем транспортних засобів. Від їх якості залежать не лише довговічність та надійність гідропривода гальм, а й безпека експлуатації машин. Фізико-хімічні та експлуатаційні властивості рідин повинні відповідати умовам роботи гальмівних систем.
Перш за все, такі рідини мають бути здатними при зусиллі, що докладає водій транспортного засобу, прокачуватися зі швидкістю (в екстренних умовах — долі секунд), що забезпечує необхідну інтенсивність гальмування. Для цього речовина повинна мати добрі в'язкісно-температурні властивості.
Важливою експлуатаційною характеристикою, що визначає граничнодопустиму робочу температуру гідропривода гальм, є температура кипіння гальмівної рідини. Для більшої частини сучасних рідин цей показник в процесі експлуатації знижується через високу їх гігроскопічність. Обводнення рідин відбувається, головним чином, внаслідок конденсації води з повітря. Закипання та утворення парових пробок у системі недопустимо, тому що при цьому порушується найперша умова надійної роботи привода — нестискання гальмівної рідини. Тому поряд з температурою "сухої" гальмівної рідини визначають температуру кипіння "зволоженої", яка містить 3,5 % води.
Згідно з вимогами міжнародних стандартів, температура кипіння "сухої" і "зволоженої" гальмівної рідини повинна бути відповідно не менш 205 °С і 140 °С для автомобілів, що експлуатуються в звичайних умовах; і не менше 230 °С та 155 °С в умовах підвищених швидкостей або з частими й інтенсивними гальмуваннями.
Зростаючий вміст вологи збільшує також "агресивність" впливу рідини на металеві поверхні. Тому сучасні гальмівні рідини повинні характеризуватися високими протикорозійними властивостями щодо чорних і кольорових металів.
Для забезпечення надійної герметичності гідропривода гальмівної системи рідини мають бути інертними по відношенню до гумових та інших ущільнювальних матеріалів. З цією метою стандартами й технічними умовами для оцінки якості гальмівних рідин передбачені випробування на набухання гуми.
Підібрати рідину, яка б ідеально задовольняла потреби, дуже важко. Тому гальмівні рідини, як правило, підбираються з компонентів, щоб забезпечити указаний комплекс вимог.
В основному гальмівні рідини одержують на базі рослинних олій (найчастіше — рицинової) або гліколей (двоатомних спиртів). При використанні рослинних олій неодмінною складовою гальмівної рідини є один із жирових спиртів, як правило, бутанол. З метою економії натуральних жирів у деяких рецептурах гальмівних рідин замість рицинової олії для забезпечення необхідного рівня в'язкості, вводять в'язкісні присадки.
Рідина БСК (ТУ 6-10-1533-75) — суміш бутилового спирту і рицинової олії, має хороші мастильні, але невисокі в'язкісно-температурні властивості. Добре експлуатується в межах температур від мінус 20 до 115 °С, застосовується, в основному, на старих моделях автомобілів.
Рідина "Нева" (ТУ 6-01-1163-78) — це композиція з 51-59 % етилкарболіту, 31-34 % діолів, 5 % ефірів карболіту і 13,5 % суміші гліколів. Містить загусник та антикорозійні присадки. Роботоздатна при температурах від 190 °С до мінус 40-45 °С. Застосовується в гідроприводі гальм і зчеплень вантажних і легкових автомобілів (крім ГЛЗ-24 випуску до 1985 року із-за несумісності з гумовими ущільненнями).
Рідина ГТЖ-22М (ТУ 6-01-787-86) виготовлена на гліколевій основі. Містить 65 % діетиленгліколю, 32 % етилкарбітолю і 3 % етилцелозольву з антикорозійними присадками. За основними показниками наближена до "Неви", але має гірші антикорозійні і в'язкісно-температурні властивості, тому непридатна для гальмівних систем з дисковими гальмами. Рекомендується для застосування на автомобілях ЛуАЗ і вантажних автомобілях ГАЗ.
Рідина "Томь" (ТУ 6-01-1276-82) розроблена замість рідини "Нева". Основні компоненти — концентрований гліколевий ефір, поліефір, борати; містить антикорозійні присадки. Має кращі експлуатаційні властивості ніж у "Неви", більш високу температуру кипіння (205°С). Сумісна з "Невою" при змішуванні в будь-яких співвідношеннях.