Тема 2. Проведення технологічного аудиту та формування “портфеля” інтелектуальної власності

 

2.1. Сутність технологічного аудиту

2.2. Формування “портфеля” інтелектуальної власності

2.3. Ідентифікація об’єкту трансферу, забезпечення його правового захисту та визначення правовласників.

2.4. Прогнозування розвитку технологій.

 

2.1. Сутність технологічного аудиту

Технологічний аудит – операція оцінки потенціалу інновації як об'єкту комерціалізації. Комерціалізація технології – процес тривалий та коштовний. Перед тим, як витрачати значні часові та фінансові ресурси, необхідно оцінити реальність продажу ідеї або розробки.

Основними задачами технологічного аудиту є наступні:

- ознайомлення з компанією, як майбутнім партнером інноваційно-технологічного бізнес-центру,

- виявлення технологічних потреб і пропозицій компанії, пропозиція послуг з пошуку партнерів,

- оцінка здатності компанії працювати з технологічними партнерами.

Основною метою технологічного аудиту є виявлення тих технологій, що мають потенціал комерціалізації. Інша мета – визначення шляхів і способів виведення цих технологій на ринок. Найчастіше така процедура проводиться представниками потенційних інвесторів і передбачає наступні етапи: попереднє вивчення організації (групи осіб), щодо яких буде проводитися аудит (виокремлюються пріоритетні напрями діяльності цієї організації / групи; обирається форма проведення аудиту); інтерв’ю (у ході якого виявляється більш точна та детальна інформація за найбільш важливими аспектами); підготовка звіту (відображаються конкретні можливості із комерціалізації, а також надаються конкретні пропозиції із здійснення комерціалізації).

Одним із ключових моментів у комерціалізації виявлених технологій є вибір стратегічного партнера. Без його наявності жодні ідеї практично неможливо реалізувати. Найчастіше саме стратегічний партнер стає другою ключовою ланкою, завдяки чому з'являється можливість або взяти участь у спільному виробництві, або використати канали реалізації тощо. Цими та подібними питаннями, зазвичай, займаються менеджери інноваційного бізнесу. Саме вони повинні знаходити спільну мову між винахідником та інвестором. На сьогодні подібних спеціалістів в Україні практично немає.

Структура технологічного аудиту передбачає після збору інформації та її аналізу розробку рекомендацій та складання звіту. Інформація, що збирається з метою проведення аудиту, вибір критеріїв для оцінки напряму залежать від задач аудиту и можуть вар’їруватися в залежності від степені готовності технології, обставин в діловий сфері та умов зовнішнього соціально-економічного середовища.

Технологічна стратегія дуже схожа на будь-яку іншу стратегію. Вона ефективна настільки, наскільки ефективно проведено аналіз, на якому вона заснована. Важливим та ефективним методом оцінки поточного стану організації, її технологічного здоров’я і перспектив інноваційного розвитку є технологічний аудит, який є різновидом операційного аудиту.

Технологічний аудит організації є перевіркою технологічних методів, прийомів і процедур, що використовуються в організації з метою оцінки їх продуктивності і ефективності. Тому буде доцільним почати саме з розгляду цього аналізу, який називають технологічним аудитом. Технологічний аудит – це не вправа, яку зробили раз і назавжди. Він є як одноразовою акцією, так і безперервним процесом оцінки. Перший технологічний аудит може бути виконаний консультантом із сторони на прохання фірми, яка відчула, що вона стоїть перед лицем технологічної кризи того чи іншого роду. Для інших фірм перший аудит може стати початком процесу змін в її методах розробки стратегії. Наприклад, рішення фірми “Tracor Inc.” про проведення широкого аудиту стало першою стадією досягнення нових темпів змін технологій в різних областях діяльності фірми. Подібний аналіз темпів змін може потім бути використаний при ухваленні рішень про інвестиції.