Введення

Ця дипломна робота присвячена виявленню особливостей перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць з англійської мови на російську.

У роботі аналізуються лінгвістичні концепції власних назв, викладаються підстави нового напряму в теорії перекладу - перекладознавчий ономастики, а також питання двомовної ономастичної лексикографії. Також розглядаються особливості різноманітних категорій імен і назв, труднощі їх міжмовної передачі. Формулюються принципи стратегії перекладача в передачі власних назв у складі фразеологічних одиниць.

Об'єктом дослідження є імена власні в складі фразеологічних одиниць.

Метою дослідження є аналіз перекладацьких закономірностей передачі власних назв на російську мову, що входять до складу фразеологічних одиниць.

Відповідно до зазначених цілями вирішувалися наступні завдання:

• огляд і аналіз основних праць вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених перекладу фразеологічних одиниць і власних назв;

• формування дослідницької бази методом суцільної вибірки фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним з англо-російського фразеологічного словника;

• семантична класифікація фразеологізмів з компонентом ім'ям власним;

• виявлення конотативних значень фразеологізмів з компонентом ім'ям власним;

• порівняльний аналіз закономірностей перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць в залежності від способу передачі фразеологізмів;

Для реалізації поставлених завдань в роботі застосовувалися такі методи дослідження: метод суцільної вибірки, метод порівняльного аналізу, словникових дефініцій, описовий метод, заснований на аналізі та класифікації досліджуваного пласта лексики.

Метод порівняльного аналізу застосовувався для виявлення способів перекладу власних назв з англійської на російську мову. При цьому при відборі фактичного матеріалу використовувався метод кількісного аналізу для підрахунку, як загального числа аналізованих фразеологічних одиниць, так і регулярності вживання тих чи інших способів перекладу власних назв, що входять до їх складу. Матеріалом для дослідження послужили 260 англійських фразеологічних одиниць, отримані методом суцільної вибірки. При проведенні дослідження було проаналізовано англо-російський фразеологічний словник загальним обсягом в 942 сторінки, до складу якого входять близько 20 000 фразеологічних одиниць.

Методологічною основою роботи є загальнотеоретичні і спеціальні праці вітчизняних і зарубіжних фахівців з теорії перекладу (перекладознавців): В.В. Виноградова, А.В. Куніна, М.М. Амосової, Д.І. Ермоловича, Ш. Баллі.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше аналізуються проблеми перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць, специфіка їх передачі з англійської мови на російську на матеріалі англо-російського фразеологічного словника.

Актуальність дослідження обумовлена ​​всебічним підходом до проблеми перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць.

Теоретична значущість роботи визначається комплексним підходом до вивчення перекладацьких трансформацій на прикладі фразеологічних одиниць, до складу яких входять власні імена. Робота сприяє подальшій розробці проблем перекладацької еквівалентності при передачі національно-культурної лексики з однієї мови на іншу.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що основні положення роботи можуть використовуватися на заняттях з практики перекладу, а також в інших курсах перекладознавчий циклу.

Структура роботи логічно зумовлена ​​поставленими в ній цілями і завданнями. Вона складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел прикладів. Загальний обсяг роботи становить 113 сторінок.

У вступі обгрунтовується вибір теми та актуальність дослідження, наукова новизна, теоретична і практична значущість отриманих результатів, ставиться мета і формулюються конкретні завдання вивчення способів перекладу власних назв, які є компонентом фразеологічних одиниць, перераховуються методи дослідження, використані в роботі, даються кількісні та якісні характеристики матеріалу дослідження.

Перший розділ «Фразеологія як лінгвістична дисципліна» складається з 7 пунктів викладу, в яких послідовно висвітлюються питання, пов'язані з науковим осмисленням фразеології як лінгвістичної науки.

Другий розділ «Особливості перекладу власних назв у складі фразеологічних одиниць» складається з 6 пунктів. У ній послідовно висвітлюються питання, пов'язані з науковим осмисленням фразеології як лінгвістичної дисципліни. Розгляду підлягають такі основні положення як: теорія фразеології, еквівалентність фразеологізму речі, обсяг фразеології в концепціях вітчизняних вчених, а саме різні класифікації фразеологічних зворотів, фразеологічна стійкість. фразеологічна семантика, а також походження фразеологічних одиниць.

У другому розділі ми більш докладно зупиняємося на проблемах перекладознавчий ономастики, розглядаємо особливості сигніфікації власних назв, принципи створення ономастичних відповідників, даємо аналіз власних назв у складі фразеологічних одиниць і безпосередньо звертаємося до практики передачі власних назв, які є компонентом фразеологічних одиниць

За основу опису принципів створення ономастичних відповідників взято основні способи їх перекладу: 1. транслітерація 2. транскрипція 3. транспозиція 4. калькування.

У висновку підводяться підсумки дослідження, і робиться висновок про те, що проблема передачі власних назв у міжмовної і міжкультурної комунікації стара, як і саме спілкування між народами. При перекладі фразеологічних одиниць з компонентом ім'ям власним було зазначено, що вибір варіанта передачі власної назви напряму залежить від тих способів перекладу, які використовуються для передачі всього фразеологізму на російську мову. Так, при використанні описового перекладу або аналога для передачі фразеологічної одиниці, власні імена, що входять до її складу, взагалі не передаються на російську мову. Це обумовлено тим, що добре знайомі англійської читачеві імена власні нічого не говорять російському читачеві, в результаті чого перекладачеві доводиться відмовитися від передачі власної назви на російську мову. При наявності фразеологічного еквівалента і калькований перекладі фразеологічних одиниць імена власні на російську мову передаються за допомогою транскрипції і транслітерації. При зіставленні різних способів перекладу національно забарвлених фразеологізмів необхідно враховувати, що дослівний переклад добре передає національний колорит оригіналу, хоча часом при цьому може знадобитися примітку в зв'язку з тим, що скалькованих образ може виявитися недостатньо зрозумілим. Добре знаючи достоїнства і недоліки кожного з можливих способів перекладу, перекладач в кожному конкретному випадку вибирає той з них, який найкраще відповідає умовам контексту.