- •Глобальна економіка (для студентів спеціальностей галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»)
- •Тема 1: часові межі феномену глобалізації
- •1.1 Глобалізація та її суть
- •1.1 Глобалізація та її суть
- •1.2 Історичні рамки глобалізації
- •2.3 Становлення теоретичної бази глобалістики
- •2.1 Становлення глобалістики як науки
- •1.3 Форми прояву глобалізації на сучасному етапі
- •Тема 2: сучасна методологія глобалістики
- •2.1 Становлення глобалістики як науки
- •2.2 Основні школи сучасної глобалістики
- •2.2 Основні школи сучасної глобалістики
- •2.3 Становлення теоретичної бази глобалістики
- •Тема 3: глобалізація світового ринку
- •3.1 Світовий ринок у системі міжнародних економічних відносин
- •3.2 Глобалізація ринків, глобалізація виробництва, міжнародна спеціалізація
- •3.3 Глобалізація міжнародного фінансового ринку
- •3.1 Світовий ринок у системі міжнародних економічних відносин
- •3.2 Глобалізація ринків, глобалізація виробництва, міжнародна спеціалізація
- •3.3 Глобалізація міжнародного фінансового ринку
- •Тема 4: міжнародна торгівля
- •4.1 Тенденції розвитку світової торгівлі
- •4.2 Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •4.3 Міжнародна торгівля послугами
- •4.4 Платіжний баланс
- •Тема 5: міжнародні економічні інтеґраційні процеси та вільні економічні зони
- •5.1 Міжнародна економічна інтеграція
- •5.2 Вільні економічні зони
- •5.1 Міжнародна економічна інтеграція
- •5.2 Вільні економічні зони
- •Тема 6: світова валютна система
- •6.1 Основи світової валютної системи
- •6.2 Європейська валютна система
- •6.3 Ринок іноземних валют
- •6.4 Міжнародні кредитні відносини
- •Тема 7: україна та євроатлантичні спільноти
- •7.1 Можливості стійкого розвитку України
- •7.2 Україна і сот
- •7.3 Інтеграція України в нато та єс
- •7.1 Можливості стійкого розвитку України
- •7.2 Україна і сот
- •7.3 Інтеграція України в нато та єс
- •Тема 8: транскордонна єврорегіоналізація
- •8.1 Проблеми транскордонної єврорегіоналізації
- •8.2 Транскордонне співробітництво України і Польщі
- •8.1 Проблеми транскордонної єврорегіоналізації
- •8.2 Транскордонне співробітництво України і Польщі
Тема 6: світова валютна система
План
6.1 Основи світової валютної системи
6.2 Європейська валютна система
6.3 Ринок іноземних валют
6.4 Міжнародні кредитні відносини
6.1 Основи світової валютної системи
Світова валютна система – це форма організації валютних відносин. Вона сприяє міжнародному валютному співробітництву та зростанню міжнародної торгівлі, стабілізації валютно-обмінних операцій, створенню системи багатосторонніх розрахунків та усуненню валютних перешкод у народній торгівлі. У цьому процесі особлива роль належить міжнародним банкам.
Глобалізація міжнародного фінансового ринку призвела до посилення транснаціональних фінансових груп. На сучасному світовому фінансовому ринку домінують потужні транснаціональні фінансові конгломерати та холдинги Китаю та США (таблиця 6.1), які значно випередили інших учасників цього ринку за обсягами капіталу й активів.
Таблиця 6.1 – Найбільші банки світу на початок 2015 p.
Рейтинг |
Назва банку |
Країна |
1 |
Industrial and Commercial Bank of China |
Китай |
2 |
JPMorgan Chase |
США |
3 |
Bank of America |
США |
4 |
HSBC Holdings |
Велика Британія |
5 |
China Construction Bank |
Китай |
6 |
Citigroup |
США |
7 |
Mitsubishi UFJ Financial Group |
Японія |
8 |
Wells Fargo |
США |
9 |
Bank of China |
Китай |
10 |
Agricultural Bank of China |
Китай |
Головними формами участі банків у зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних угод.
Пошук відповіді на виклики глобалізації у валютно-курсовому сегменті монетарної політики центральних банків переміщується в площину двох радикальних альтернатив: повне плавання валютного курсу або доларизація. Проте, у світлі того, що регіоналізація розглядається як спосіб збереження позитивних вигод від глобалізації за одночасної мінімізації її негативних наслідків, дедалі актуальнішими стають питання аналізу й обґрунтування формування валютних союзів. Адже за певних умов деяким країнам вигідніше мати фіксовані між собою курси або спільну валюту, що створює передумови для поглиблення економічних зв'язків між ними та підвищує макроекономічну стабільність, пов'язану з усуненням курсових коливань.
6.2 Європейська валютна система
Європейська валютна система (ЄВС) базується на трьох головних елементах: спеціальній європейській валютній одиниці; механізмі валютних курсів та інтервенції; механізмі кредитування.
До 1 січня 1999 р. спеціальною європейською розрахунковою одиницею було визнано ЕКЮ – спеціальний запис на рахунках Європейського фонду валютного співробітництва.
З 1 січня 2000 p. Міжнародний валютний фонд у своєму кошику резервних валют замінив німецьку марку та французький франк на євро.
У таблиці 6.2 наведено курси валют країн Євросоюзу щодо євро під час переходу.
Таблиця 6.2– Країни Євросоюзу та курси їхніх національних валют щодо євро
Країни єврозони, які запровадили євро |
Постійні курси перерахунку 1 євро дорівнюють |
Австрія |
13,7603 австрійського шилінга |
Бельгія |
40,3399 бельгійського франка |
Фінляндія |
5,94573 фінської марки |
Франція |
6,55957 французького франка |
Німеччина |
1,95583 німецької марки |
Ірландія |
0,787564 ірландського фунта |
Італія |
1936,27 італійської ліри |
Нідерланди |
2,20371 голландського гульдена |
Португалія |
200,482 португальського ескудо |
Іспанія |
166, 386 іспанської песети |
Люксембург |
40,3399 люксембурзького франка |
Греція |
Дані відсутні |
Країни Євросоюзу, які не запровадили євро:
– Данія;
– Швеція;
– Велика Британія.
Доступ позичальників на євроринок обмежений. Головними позичальниками тут є транснаціональні корпорації, уряди, міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації. Більше половини операцій на єврофінансових ринках євровалют здійснюється на міжбанківському ринку, решта – з небанківськими клієнтами. Забезпечення не використовується, гарантією угоди є авторитет банку або не фінансового клієнта з найвищим рейтингом. Терміни євродепозитів становлять від 1 дня до 1 року, а іноді й до 2 років. Звичайна сума міжбанківських депозитів – 10 млн. дол., але укладаються угоди і на більші суми.
Проте введення єдиної валюти має свої плюси та мінуси. У таблиці 6.3 наведено деякі аргументи «за» і «проти» впровадження єдиної європейської валюти.
Таблиця 6.3 – Аргументи «за» і «проти» введення єдиної європейської валюти
«За» |
«Проти» |
Економіка об'єднаної Європи за розмірами є серйозним конкурентом найбільш індустріально розвинутих держав – США та Японії. Завдяки цьому євро стає однією з найсильніших валют світу
Відбувається інтеграція ринків капіталу, що зумовлює ефективніший розподіл капіталу на території Європи
Відсутність валютного курсу між країнами унеможливлює ризик його зміни, а де, своєю чергою, сприяє активнішому залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій. Крім того, зменшуються ви трати на конвертації однієї валюти в іншу, що є досить вигідним для бізнес-сектора й індустрії туризму
Одна країна позбавлена можливості завдати шкоди іншій девальвацією валютного курсу, а, отже, підвищити в такий спосіб конкурентоспроможність експортно-орієнтованих галузей своєї економіки
ЄЦБ більш незалежний від впливу уряду окремої країни, ніж її центральний банк. Тому за інших рівних умов політика ЄЦБ має більше шансів на успіх |
Створення Європейського центрального банку (ЄЦБ) фактично позбавляє країни можливості проводити незалежну монетарну політику. Таким чином, за допомогою монетарних важелів країни не в змозі пом'якшити негативні ефекти рецесії
Сувора фіскальна дисципліна обмежує сферу використання податкових і бюджетних стимулів у випадку зниження темпів економічного зростання
Недостатня синхронність ділових циклів і низька мобільність трудових ресурсів дуже ускладнюють проведення єдиної економічної політики. Наприклад, зниження відсоткової ставки може стимулювати виробництво в країні, що перебуває в стані економічного спаду, але може призвести до значного підвищення цін у країні,яка знаходиться вже на піку економічного зростання
Під час економічного спаду девальвація валютного курсу використовується як стимулюючий засіб для підйому виробництва, насамперед, експортних галузей. Відсутність валютного курсу означає неможливість скористатися такою нагодою
ЄЦБ не довів свою незалежність від впливу політичних сил Європи |
Проте, в цілому, як роблять висновки дослідники цієї проблеми, позитивні моменти євро переважають і стають дедалі численнішими. Навіть в Україні на нинішній день відчувається зміцнення євровалюти. Євро, по суті, витісняє долар, стає сильнішим і надійнішим, завойовує дедалі більшу довіру українських громадян. Завдяки такій позиції євро у нашій країні спостерігається поглиблення економічних відносин з європейськими державами, а це, своєю чергою, обов'язково позитивно вплине на політичні взаємини України та Європейського Союзу.
