Тема: Держава і політичні системи суспільства.

• сутність держави і її місце у політичній системі суспільства.

• форми державного правління і державного устрою. політичний (державний) режим.

• Україна на шляху побудови правової держави.

• основні концепції громадянського суспільства.

**1**

Держава – основний інститут політичної системи, форма організації суспільства, вона є головним знаряддям влади, носієм суверенітету, представляє все суспільство, його інтереси як в середині країни, так і в зовнішніх відносинах, захищає права і свободи людини.

Поняття держава як правило вживається у двох значеннях:

• у широкому сенсі – суспільство, країна, народ, що розташовані на певній території і представлені органами вищої влади.

• у вузькому значенні – система організацій, установ, інститутів, які володіють верховною владою на певній території і здійснюють управління суспільством.

Є три складові елементи держави: територія, населення та незалежна суверена політична влада.

Є у світі 194 держави, та близько 2 тисяч народу.

Соціальна, етнічна, політична і культурна інтегрованість населення дозволяє визначити його як народ.

Причини виникнення держави:

• Суспільний поділ праці, розвиток виробництва вимагали посилення управлінських функцій і створення спеціальних органів управління.

• Виникнення приватної власності, а також антоногістичних класів призвели до виникнення держави.

• Необхідність здійснення захисту суспільства від небезпеки і для підкорення інших народів.

Держава – суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально-неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління та примусу, а також здійснює управління загальносуспільними справами.

Ознаки держави:

• відокремлення влади від суспільства, поява професіоналів управлінців.

• суверенітет, політична незалежність держави, тобто верховна влада на певній території.

• держава має певну територію.

• держава володіє монопольним правом на законне застосування сили та фізичного примусу.

• держава має виключне право на видання законів і норм.

• державною прерогативою, є визначення грошової системи (стягнення податків та зборів).

• держава охоплює своїм впливом усе населення, ознакою є наявність громадянства.

Призначення держави:

• надає організованості суспільству.

• управляє його справами.

• забезпечує його цілісність.

• узгоджує багатоманітні соціальні інтереси.

Основна мета держави – забезпечення умов для гідного життя всіх людей.

Функції держави:

• внутрішні - економічна, соціальна, господарська, політична, виховна, правова, екологічна тощо. Є три головні функції держави: законодавча, виконавча та судова.

• зовнішні - реалізуються у стосунками з іншими державними і міжнародними організаціями. Головін зовнішні функції держави: оборонна, дипломатична, співробітництва, миротворча, інноваційна.

За часом функції є тимчасові та постійні.

Держава для виконання своїх функцій утворює інфраструктуру політико-правових інститутів (органів та установ). До головних інститутів держави відносять інститут глави держави, законодавчо-представницькі органи, виконавчо-розпорядчі органи, система юстиції та судова влада, інститути контрольної влади у державі).

Типи держави:

• формаційний підхід – рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична держави.

• цивілізаційний підхід – головним критерієм виступають культурні, релігійні, національні, психологічні ознаки. Західна, Мусульманська, Латиноамериканська цивілізація тощо.

• індустріальні і ті, що розвиваються.

• за політичними режимами: тоталітарний, авторитарний, демократичний тип держави.

• позитивний тип держави (США) – захищає власників від перерозподілу неімущими національного доходу.

• тип держави соціальної захищеності (Великобританія) – забезпечує прожитковий мінімум для кожного.

• держава соціального добробуту (Швеція) – намагається створювати рівні умови для усіх членів суспільства.

**2**

У політології є три основні категорії, які розкривають форми держави:форма державного правління; державного устрою; політичний режим.

Форми державного правління – спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів влади.

Є дві основні форми правління:

• монархія (типи абсолютна і конституційна). Конституційна монархія є у двох видах: дуалістична і парламентська. Дуалістична монархія характеризується наявністю двох політичних установ (монархії та парламенті). У парламентській монархії влада монарха істотно обмежена (він царює, але не править). Теократична монархія, спадкова, виборна тощо.

• республіка (справа суспільна) – всі вищі органи влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою.

Форма державного устрою – спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого і її територіальних складових.

Дві основних форми: унітарна та федеративна. Федерація – союзна держава, територія, якої складається з державних утворень, наділених певною політичною самостійністю. Конфедерація – форма союзу держав за якою держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі. Конфедерація в умовах монархічного правління називається унією.Імперія – велика держава, яка містила у своєму складі території інших народів та держав.

Політичний режим (управління) – система способів і методів управління суспільством , система способів та методів взаємодії суспільства та органів політичної влади. Політичний режим – сукупність засобів та методів здійснення політичної влади.

Тоталітаризм (весь, цілий) – політичний режим, який характеризується повним контролем держави над усіма сферами людського життя. Є два види: правий (національний критерій) та лівий (класовий критерій).

Авторитарний політичний режим (цілковита влада) – такий державний і політичний лад суспільства за якого вся влада належить одній особі, партії класу чи елітній групі на чолі з лідером.

Демократія буває: плебісцитарна, представницька і пряма.

Принцип конституціоналізму – підкорення влади і громадян Конституції.

Громадянське суспільство – сукупність поза державних суспільних відносин (економічних, духовних, моральних, родинно-побутових) та інститутів, що надають людині можливість реалізувати свої громадянські права, яке виражає різні потреби та цінності, інтереси суспільства.

Лекція №11 19.03.13