Тема: Проблеми людини і політики у вченнях мислителів нового часу.

• політичні вчення в Голландії.

• вчення мислителів нового часу в Англії.

• поширення політичних вчень у Франції.

• політичні вчення в Німеччині.

• політичні вчення в США в період боротьби за незалежність.

**1**

Перша успішна буржуазна революція відбулася в Голландії (1566-1609). Перша революція Європейського масштабу відбулася в Англії (1642-1643). Велика Французька буржуазна революція (1789-1794) найрадикальніша з усіх революцій, вона ліквідувала феодальний і встановила буржуазний. Революція – спосіб переходу від застарілої суспільно-економічної формації до більш прогресивної.

ГугоГроцій (1583-1645) один із засновників ранньо буржуазного вчення про державу і право, ідеолог буржуазії. Праця: "Про право війни і миру. Три книги". За Гроцієм існує право природне і право волевстановленне. Джерелом природного права є людський розум у якому закладено прагнення людей до спокійного та раціонального спілкування. Волевстановлене право – реальні феодально-правові інститути, які існували в цей час в Голландії. Головною ознакою держави Гроцій вважав верховну владу дії якої не підпорядковані іншій владі і не можуть бути ніким відмінені. Атрибутами верховної влади він вважав закони, судочинство, збирання податків, укладення міжнародних угод, призначення посадовців. Особливу увагу приділяв питанню про право підданих чинити опір верховній владі.

Теорії природного права і суспільного договору знайшли свій подальший розвиток у творчості філософа Спінози (1632-1677). Праця "Богословсько-політичний трактат". У природному стані , вважав Спіноса, люди мали право робити все на свій розсуд, однак реалізація цього права залежала від фізичного стану людини. Відмітною ознакою громадського стану Спіноза вважає наявність верховної влади втіленням якої є держава. Водночас він говорив, що влада держави не безмежна і влада держави не поширюється на природне право (наприклад свобода слова). Держава не в змозі змусити громадян говорити та робити те що потрібно державі. Найкращою формою Спіноза вважав демократію.

**2**

На відміну від Спінози видатний англійський філософ Томас Гоббс (1588-1679) ідеї природного права, суспільного договору використав для захисту абсолютної монархії і засудження революції. Гоббс вважав, що люди були народжені рівними в фізичному стані, а оскільки людина за своєю природою є егоїстичною, жадібною, честолюбною, то в додержавному стані існував принцип "Людина людині вовк" і велася війна всіх проти всіх. Держава створюється для закінчення цієї війни. Гоббс вважав, що поділ влади веде до руйнування держави, оскільки розділені влади взаємознищують одна одну.

Класовий компроміс буржуазії з дворянством (закріплення доступу буржуазії до влади), встановлення в Англії конституційної монархії знайшли своє обґрунтування у працях Джона Локка. Праці "Два трактати управління". Засобами забезпечення досягнення державою цією мети Джон Локк вважав законність, у законі мислитель вбачав першу державотворчу ознаку. Закон лише тоді сприяє досягненню мети держави лише тоді коли усі їх знають та закон обов'язковий до виконання. Джон Лок розрізняє законодавчу (парламент), виконавчу (король) і союзну владу (король + кабінет міністрів, питання війни та миру та зносинами з іншими державами). Заслугою є також обґрунтування закону збройного опору владі при посяганні нею на права громадян.

**3**

На шлях революційних перетворень Франція стала значно пізніше – наприкінці 18 століття. Саме у Франції найбільшого розмаху набуло просвітництво. Просвітництво – загальнокультурний європейський рух, який підготовлював буржуазні революції, базувався на антифеодальній ідеології, виступав за поширення раціонального знання, впроваджував у суспільне життя цінності, що базуються на повазі до людської гідності.

Шарль ЛуіМонтеськ'є (1689-1755). праця "Про дух законів". Людина за своєю природою не властолюбна та неагресивна, а слабка і боязка істота, що прагне до рівності та миру з іншими людьми. Слабкість штовхає до об'єднання де втрачається рівність та спокій. Міжнародне право визначає відносини між народами, політичне право – між правителями та підданими, цивільне – між громадянами. Особливу увагу приділяв проблемі співвідношення закону та свободи (робити те, що дозволяють закони). "Свобода є право робити усе, що дозволено законом".

Вольтер (1694-1755) Виступав проти церкви, обґрунтовував принцип політичної свободи, яка пов'язувалась із суворим дотриманням законів. Вважав свободу думки та слова основними рисами мислячого суспільства.

Свобода совісті – право сповідувати будь-яку релігію або не притримуватися ніякого віросповідання.

Жан-Жак Руссо захищав інтереси широких народних мас. Праця "Про суспільний договір або принципи політичного права". Фізична, майнова та політична нерівності. Вчення обґрунтовує ідею народного суверенітету. Людина за своєю природою добра, але суспільство робить цю людину поганою. Приватна власність найгірший чинник, що робить людину поганою. Приватна власність створює злочини, обмани, наживу тощо.

Представники французького утопічного соціалізму. Жан Мельє, Морелі і Грак Баббеф.

**4**

Імануїл Кант (1724-1804). Праця "Ідеї загальної історії з космополітичної точки зори". Людина у своїй поведінці повинна керуватися моральним законом. Цей закон Кант називає категоричним імперативом (це обов'язкове правило поведінки всіх людей незалежно від походження, становища і обставин. Категоричний імператив проголошує "чини так щоб твоя поведінка могла бути водночас і принципом загального законодавства. Сукупність умов, які обмежують свавілля одного стосовно інших називається правом. Право покликане регулювати зовнішню форму поведінки людей, регулювати людські вчинки, а мисленням і почуттями має керувати мораль".Кант говорив, що державі забороняється поводитися з людьми як з істотами. Зі свого боку народ повинен підпорядковуватися державі. Особлива увага приділяється правовій державі.

Важливу роль у розвитку політичної думки відіграв Георг Гегель (1770-1831). Його заслуга в тому, що розвив ідею Канта про правову державу, застосував для аналізу суспільних явищ діалектичний метод (метод пізнання дійсності у розвитку і саморусі). Гегель досліджував два поняття: громадянське суспільство та держава. Політичні аспекти діяльності Гегель вважає належать державі. Держава – вінець розвитку моральності, серцевина сім'ї і громадянського суспільства.

Макс Вебер. Розробник теорії державної бюрократії. Три типи влади за Вебером: традиційна, харизматична (винятковий дар), раціональний.

Значний внесок у розвиток політичної думки 20 століття зробили представники теорії еліти. Класикою елітаризму стали концепції Вільфредо-Паретто, ГаєтаноМоска, Роберт Міхельс.

**5**

Англійські та Французькі мислителі справили значний вплив на погляди Бенджаміна Франкліна, Томаса Пейна, Джорджа Вашингтона, Джона Адамса, Томаса Джефферсона, Олександра Гамільтона. Вони були ідейними натхненниками першої американської революції 1775-1783; батьками засновниками США, авторами Декларації Незалежності 1776, Конституції США 1777.

Лекція №5 19.02.13