Тема: Політична система суспільства:

• суть політичної системи суспільства.

• структура і функції політичної системи.

• становлення та розвиток політичної системи України.

**1**

Рівень розвину тості суспільства будь-якої країни визначається розвитком її політичної системи, чіткістю її структури та функціонування.

Політична система – предмет політології, тобто тією категорією, яка поєднує усі інші категорії політології – політичні інститути, процеси, культуру тощо.

Суспільство в процесі розвитку прагне до упорядкованості, адже досконалості немає меж. Політична сфера через упорядкування політичного життя формується в політичну систему.

75 ЦОВВ, 200 партій.

Сутність політичної системи полягає в регламентації поведінки людей. а регламентація реалізується за допомогою влади, ось чому центральним елементом політичної системи є центральна влада.

Політична система діє в дійсності, вона є фактом. У літературі зазначається, що політична система є діалектичною єдністю чотирьох сторін:

• інституційної (держава, політичні партії тощо).

• регулятивної (право, політичні норми, традиції, норми моралі).

• функціональної сторони (методи політичної діяльності).

• ідеологічної сторони (політична свідомість, панівна ідеологія).

Політична система – сукупність державних і не державних суспільних інститутів, правових і політичних норм, якими здійснюється влада і управління в суспільстві.

Особливості політичної системи полягають в тому, що вона:

• володіє монополією на владу в масштабах всього суспільства.

• визначає стратегію суспільного розвитку.

• репрезентує інтереси панівних соціальних груп або всього суспільства.

• забезпечує політичне та адміністративно-державне управління.

• сприяє стабілізації або призводить до дестабілізації життя.

• формує правову систему.

**2**

Структура політичної системи містить:

• політичні інститути державної влади – глава держави, парламент, уряд.

• політичні інститути регіональної влади –

• політичні інститути місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради.

• політичні інститути, які забезпечують формування політичної влади – виборча та партійна системи.

• політична культура (політичні знання, цінності, політична свідомість, політичні принципи та норми).

• суб'єкти політичного процесу – громадяни, політичні та громадські лідери, партії, громадські організації і навіть тіньові суб'єкти політики (мафії, клани, кліки).

Найбільш активну і динамічну частину політичної системи суспільства виокремлюють політичну організацію.

Політична організація суспільства – сукупність конкретних організацій та установ з допомогою яких здійснюється політична влада у даному суспільстві.

Політична організація об'єднує державу, політичні партії, масові громадські організації, рухи, трудові колективи, ЗМІ, церква.

Форми політичної взаємодії: співпраця, конкуренція, конфлікт, консолідація, панування та експлуатація.

Політичні системи можна класифікувати. За основу класифікації політичних систем беруть два критерії: тип суспільства, тип політичного режиму.

Суспільство класифікується за формаційною (рабовласницьке, феодальне, соціалістичне суспільство), культурологічною (азіатське, індуське тощо) та цивілізаційною (аграрне, індустріальне, високо розвинуте, інформаційне, слабо розвинуте, традиційне) ознаками. В західній науці + військові, громадянські, мікро/макроскопічні, модернізовані тощо.

Політичний режим – система методів, прийомів і засобів здійснення державної політичної влади.

Зараз у країнах світу існую три основні типи політичних режимів: тоталітарний, авторитарний, демократичний. Залежно від політичного режиму виділяють тоталітарні, авторитарні та демократичні політичні системи. Тоталітарний режим характеризується абсолютним контролем держави над усіма галузями суспільного життя, повним підкоренням людини політичній владі. Авторитарний режим тут встановлюється режим особистої (групової) влади за формальною участю народу. Демократичний режим означає ідеальну модель державного устрою.

Автократичний політичний режим – при ньому обмежено коло осіб, які здійснюють владу. Диктатура – тимчасовий авторитарний режим, який вводиться на строк дії надзвичайних обставин. Анархічний політичний режим – ерозія або повне руйнування ідеї єдиної держави. Охлократичний режим – влада натовпу, характеризується некомпетентністю політичної влади, презирливим ставленням до знань і досвіду світової цивілізації. Технократичний політичний режим –керує науково-технічна інтелігенція. Тимократичний – форма правління за майновою ознакою. Тиранічний – форма правління, що базується на тероризмі. Олігархічний – влада небагатьох багатих. Теократичний – влада духівництва. Партократичний – влада партійних верхів. Бюрократичний – панування чиновництва. Клептократичний – влада крадіїв. Військовий – вождиський режим. Плутократичний – влада багатих. Геростратократичний–бажання будь-якою ціною залишитися в історії.

Класифікація політичних режимів. Політичні режими можна класифікувати:

• за рівнем демократичності: народний, антинародний.

• за ступенем розвину тості політичної системи: відкритий, закритий (легітимний та не легітимний).

• з точки зору форм правління: режим парламентського типу, президентського правління, монархічний, республіканський.

• Можуть називати політичний режим персоніфіковано: режим Гітлера, Хусейна тощо.

Політичний режим України можна характеризувати як змішаний, тобто такий, що інтегрує ознаки усіх основних політичних режимів: демократичного, авторитарного, автократичного, тоталітарного, анархічного, охлократичного тощо.

Політична система виконує такі функції:

• владно-політичну.

• правову – формує право, закони, регламенти тощо.

• прогностична.

• стабілізаційна.

• інтеграційна.

• регулятивна.

• управлінську.

• міжнароднополітичну.

Політична система може бути ефективна та не ефективна. Ефективність полягає у виконанні усіх приписів влади.

Фактори, які забезпечують ефективність політичної системи:

• наявність конституційних норм, які забезпечують незалежний статус національного банку.

• децентралізація державної влади.

• наявність сильних конкурентоздатних партій.

• розмежування політичної та адміністративної компетенції.

**3**

Політична система в Україні перехідна , від не правового до правового типу. Легітимна, миролюбна, система така, яка ще не здатна забезпечити зростання якості добробуту нашого народу. У неї недостатній рівень інтелектуальної забезпечуваності.

Напрямки:

• побудова демократичної соціальної правової держави.

• утвердження громадянського суспільства.

• подальший розвиток політичних відносин.

• зростання політичної свідомості та політичної культури особи.

• вдосконалення діяльності ЗМІ.

Лекція №9 07.03.13