38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.

Факт- це особливий вид інформації, який характеризується певним її сприйняттям, це інформація, підтверджена відомостями про реальне її існування. Вони є основою для побудови доведень, оскільки слугують емпіричною базою досліджень, допомагають визначити походження проблеми .

Факти з якими працює дослідник, можуть бути класифіковані за певними критеріями – факти наявності, факти існування, факти змін, факти зв’язку, факти взаємодії.

Описування фактів, поєднання їх за певними критеріями , являє собою фактичну або фактографічну інформацію.

Джерела фактографічної інформації – це документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємства і галузі в цілому. інформація міститься у фактографічних документах про результати наукових досліджень, проектно-констр. робіт, виробничої діяльності.(книги, монографії, підручники, посібники, періодичні друковані видання, оптичні ком пакт-диски, нормативні матеріали, депоновані рукописи, наукові звіти ). За допомогою фактичної інформації доводяться факти господарських операцій і процусів, через які виникнули конфліктні ситуації у правовідносинах між об’єктами і суб’єктами права. Для користувача кінцевим продуктом є інформація, яка містить відомості фактичного характеру. Джерела такої інформації різні:- офіційні публікації державних органів: нормативно-правові акти, статистичні збірники, бюлетені, експрес-інформація;- література ділового характеру, призначена для використання фахівцями у практичній діяльності: управлінська, фінансова, комерційна, маркетингова, статистична, правова тощо;- спеціальна література: науково-технічна, технологічна, нормативна, патентна документація, промислові каталоги, реєстри, кадастри, довідники тощо;- наукова та навчально-методична література з різних галузей знань, словники, енциклопедії, бібліографічні видання;- первинна облікова і технічна документація, бухгалтерська і статистична звітність;- бази даних мережі Internet.

43.Прийоми узагальнення матеріалу: групування даних, порівняння, аналогії, узагальнюючі економічні показники, середні величини, відносні величини. Таблиці: прості, групові, комбінаційні. Графічні прийоми представлення інформації: графічні схеми, гістограми, діаграми, номограми.

Узагальнення - систематизація інформаційних даних за певними ознаками; логічний процес переходу від одиничного до загального знання або навпаки. Отримання узагальненого знання базується на більш глибокому відображенні дійсності, проникненні у її сутність.

Групування даних - об’єднання даних за певною ознакою з метою їх більш зручного використання,

Порівняння – це встановлення розходження між об'єктами матеріального світу або знаходження в них загального, здійснюване як за допомогою органів почуттів, так і за допомогою спеціальних устроїв.

Аналогія - метод наукового дослідження, при якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими.

Економічні показники – це система кількісних характеристик, що визначають функціонування міжнародної економіки, а також її структурних елементів.

Середні величини - статистичні величини, що узагальнюють кількісні характеристики елементів масового процесу, встановлюють їх індивідуальні відмінності, виявляють загальні умови, тенденції і закономірності.

Відносні величини- кількісні характеристики суспільних явищ і процесів, одержані порівнянням двох абсолютних статистичних величин і виражені у процентах.

Таблиця – форма систематизованого раціонального наочного викладу цифрового матеріалу, який характеризує досліджуване явище, процес.

Проста таблиця – містить перелік даних, зібраних про окремі явища чи характеристики досліджуваної сукупності, тобто підмет та присудок не мають групування.

Групова таблиця – окремі дані згруповано за певною ознакою (групування підмета або присудка за однією ознакою).

Комбінована таблиця - містить дані про сукупність, згруповані більше ніж за однією ознакою

Результати розподілу даних досліджень зручно стисло та наочно подати за допомогою графічних методів.

Графік – цифровий малюнок, який дозволяє представити суть явища, сприяє його аналізу та популяризації результатів.

Гістограми використовуються для аналізу змін різких показників упродовж певного часу. В якості маркера використовуються вертикальні стовпчики.

Для зображення динаміки явищ, процесів, а також для порівняння ознак використовують діаграми. Діаграми можуть бути лінійні, стовпчикові (вертикальні, горизонтальні), стрічкові та секторні, об’ємні.

Номограма - це графічне зображення функціональної залежності. При наявності номограми обчислення не проводяться, тому що результат читається безпосередньо на графіку