- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •4.Дослідження як функція управління
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •15. Суть методів моделювання.
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •26. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •34._ Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62_Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2.Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
Факт- це особливий вид інформації, який характеризується певним її сприйняттям, це інформація, підтверджена відомостями про реальне її існування. Вони є основою для побудови доведень, оскільки слугують емпіричною базою досліджень, допомагають визначити походження проблеми .
Факти з якими працює дослідник, можуть бути класифіковані за певними критеріями – факти наявності, факти існування, факти змін, факти зв’язку, факти взаємодії.
Описування фактів, поєднання їх за певними критеріями , являє собою фактичну або фактографічну інформацію.
Джерела фактографічної інформації – це документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємства і галузі в цілому. інформація міститься у фактографічних документах про результати наукових досліджень, проектно-констр. робіт, виробничої діяльності.(книги, монографії, підручники, посібники, періодичні друковані видання, оптичні ком пакт-диски, нормативні матеріали, депоновані рукописи, наукові звіти ). За допомогою фактичної інформації доводяться факти господарських операцій і процусів, через які виникнули конфліктні ситуації у правовідносинах між об’єктами і суб’єктами права. Для користувача кінцевим продуктом є інформація, яка містить відомості фактичного характеру. Джерела такої інформації різні:- офіційні публікації державних органів: нормативно-правові акти, статистичні збірники, бюлетені, експрес-інформація;- література ділового характеру, призначена для використання фахівцями у практичній діяльності: управлінська, фінансова, комерційна, маркетингова, статистична, правова тощо;- спеціальна література: науково-технічна, технологічна, нормативна, патентна документація, промислові каталоги, реєстри, кадастри, довідники тощо;- наукова та навчально-методична література з різних галузей знань, словники, енциклопедії, бібліографічні видання;- первинна облікова і технічна документація, бухгалтерська і статистична звітність;- бази даних мережі Internet.
43.Прийоми узагальнення матеріалу: групування даних, порівняння, аналогії, узагальнюючі економічні показники, середні величини, відносні величини. Таблиці: прості, групові, комбінаційні. Графічні прийоми представлення інформації: графічні схеми, гістограми, діаграми, номограми.
Узагальнення - систематизація інформаційних даних за певними ознаками; логічний процес переходу від одиничного до загального знання або навпаки. Отримання узагальненого знання базується на більш глибокому відображенні дійсності, проникненні у її сутність.
Групування даних - об’єднання даних за певною ознакою з метою їх більш зручного використання,
Порівняння – це встановлення розходження між об'єктами матеріального світу або знаходження в них загального, здійснюване як за допомогою органів почуттів, так і за допомогою спеціальних устроїв.
Аналогія - метод наукового дослідження, при якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими.
Економічні показники – це система кількісних характеристик, що визначають функціонування міжнародної економіки, а також її структурних елементів.
Середні величини - статистичні величини, що узагальнюють кількісні характеристики елементів масового процесу, встановлюють їх індивідуальні відмінності, виявляють загальні умови, тенденції і закономірності.
Відносні величини- кількісні характеристики суспільних явищ і процесів, одержані порівнянням двох абсолютних статистичних величин і виражені у процентах.
Таблиця – форма систематизованого раціонального наочного викладу цифрового матеріалу, який характеризує досліджуване явище, процес.
Проста таблиця – містить перелік даних, зібраних про окремі явища чи характеристики досліджуваної сукупності, тобто підмет та присудок не мають групування.
Групова таблиця – окремі дані згруповано за певною ознакою (групування підмета або присудка за однією ознакою).
Комбінована таблиця - містить дані про сукупність, згруповані більше ніж за однією ознакою
Результати розподілу даних досліджень зручно стисло та наочно подати за допомогою графічних методів.
Графік – цифровий малюнок, який дозволяє представити суть явища, сприяє його аналізу та популяризації результатів.
Гістограми використовуються для аналізу змін різких показників упродовж певного часу. В якості маркера використовуються вертикальні стовпчики.
Для зображення динаміки явищ, процесів, а також для порівняння ознак використовують діаграми. Діаграми можуть бути лінійні, стовпчикові (вертикальні, горизонтальні), стрічкові та секторні, об’ємні.
Номограма - це графічне зображення функціональної залежності. При наявності номограми обчислення не проводяться, тому що результат читається безпосередньо на графіку
