40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.

Факт ( лат. Factum - Доконане) - термін, в широкому сенсі може виступати як синонім істини; подія або результат; реальне, а не вигадане; конкретне і одиничне в противагу загальному і абстрактного . Твердо встановлений зміст свідомості. Факт протиставляється теорії або гіпотезі. При відборі фактів треба бути науково об'єктивним.

У дослідницькій діяльності варто дотримуватися певних принципів відбору фактів: перевірки на об’єктивність, відношення до сутності, інформаційної ємності, наукової цінності, відповідності предмету дослідження, оцінки джерела факту, раціонального співставлення, сполучення і поєднання фактів.

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;

Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

.

41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.

При роботі з літературними джерелами передумовами для забезпечення ефективної інформації є дотримування наступних правил правильної роботи з опрацювання літературних джерел, а саме:

- вивчати літературу, переходячи від простого матеріалу до складнішого;

- ознайомитися спочатку з загальною літературою, потім – зі спеціальною;

- на початковому етапі дослідження доцільно зосередити увагу на теоретичні літературі, потім – на прикладній;

- дотримуватися черговості: нові публікації, потім книжкові і періодичні видання минулих років;

- спочатку книги – потім статті;

- спочатку першоджерела, потім коментарі чи критичні статті.

Необхідно дотримуватися порядку обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.

Окрім того, опрацювання наукової та спеціальної літератури має супроводжуватися введенням записів, що дозволить краще зрозуміти текст, скоротити час для повторного пошуку при необхідності тощо.

Для практичної оцінки інформаційних матеріалів, що можуть використовуватися у наукових дослідженнях, застосовуються такі якісні показники, як

- об’єктивність - відповідність вторинних документів змісту тих першоджерел, за якими цей документ складений;

- повнота – масове охоплення інф матеріалу з огляду на ек і упр аспекти, які є в науково-техн і ек інформації з досліджуваної проблеми;

- лаконічність – логічне, стисле викладення без втрати повноти;

- агрегованість – раціональний розподіл за рівнями ієрархії управління;

- точність – об’єктивність, реальність інформації;

-_актуальність – наявність ознак, що підтверджують можливість задоволення інф потреб;

- своєчасність – дотримання термінів;

- цілеспрямованість – визначені коло і адреси користувачів;

- економічність та ефективність – рівень залежить від порівняння отриманих результатів та затрат на отримання інф;

- комунікативність – зрозумілість, прийнятність для всіх учасників дослідницького процесу;

- наочність – структурованість тексту, наявність таблиць. Графіків;

- достовірність.

42.Порядок обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.

Упорядкування – це метод обробки інформації, за якого її систематизують за різними ознаками для створення найбільш ефективних умов для її використання. Матеріал може упорядковуватися за датою створення, рівнем актуальності за поданою тематикою, можливий поділ на первинні матеріали та похідні (коментарі, огляди), на загальну та спеціальну літературу тощо.

Розчищення матеріалу передбачає відмову від неактуальних, суб’єктивних та неточних матеріалів.

Виписки – це спрощена первинна форма конспекту, коли із всього тексту вибирається те, що має відношення до досліджуваної теми. Систематизація виписок може здійснюватися через їх логічне упорядкування за рівнем відношення до теми, рівнем актуальності і новизни.

Відсікання надмірної інформації передбачає усунення із матеріалів зайвої деталізації та занадто загальної неінформативної частини тексту.

Розробка таблиць є одним із методів узагальнення інформації, що використовується для зіставлення показників чи характеристик. Таблиця являє собою спосіб подання інформації, за яким цифровий або текстовий матеріал групується у рядки та графи.

Обдумування та розробка системи викладення досліджень - вибір логіки викладення накопиченого та обробленого матеріалу у кінцевому вигляді. Викладення досліджень має мати поступовий логічний характер, не містити нерозкритих питань і містити усі матеріали, яких у сукупності буде достатнім для досягнення мети дослідження.

Висновки формуються на основі обробленої інформації та являють собою логічне завершення наукового дослідження. Вони подаються у вигляді стислих, лаконічних положень методичних рекомендацій, які мають відповідати поставленим завданням та розкривати їх сутність. У висновках необхідно зазначити як позитивні так і негативні тенденції розвитку об’єкта. Також в висновках зазначаються підстави для продовження дослідження іншими суб’єктами, визначають конкретні завдання, що потребують вирішення.