- •1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3.Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”
- •4.Дослідження як функція управління
- •7.Сутність поняття “метод дослідження”.
- •9.Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •2)При перевірці правильності теоретичних побудов;
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •1)При необхідності відшукати у об´єкта раніше невідомі властивості;
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •12. Cутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13. Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14. Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •15. Суть методів моделювання.
- •19. План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.
- •20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •26. Організаційно-технологічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •27. Поняття “інформація” та її основні властивості.
- •29. Види інформаційного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •34._ Виявлення різних точок зору, суперечливих поглядів. Критична оцінка їх аргументації. Формування власної точки зору.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •35. Умови зберігання накопиченої наукової інформації.
- •36. Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •44. Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45. Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять:“ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •61. Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •62_Формування системи показників для дослідження систем управління організацією.
- •63.Критерії ефективності фундаментальних та прикладних економічних досліджень.
- •Критерії ефективності діяльності дослідника та групи дослідників.
- •65. Критерії ефективності використання консультаційних послуг.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт.
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •69. Ролі працівників організації у процесі впровадження нових ідей.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •1.Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
- •2.Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
Факт ( лат. Factum - Доконане) - термін, в широкому сенсі може виступати як синонім істини; подія або результат; реальне, а не вигадане; конкретне і одиничне в противагу загальному і абстрактного . Твердо встановлений зміст свідомості. Факт протиставляється теорії або гіпотезі. При відборі фактів треба бути науково об'єктивним.
У дослідницькій діяльності варто дотримуватися певних принципів відбору фактів: перевірки на об’єктивність, відношення до сутності, інформаційної ємності, наукової цінності, відповідності предмету дослідження, оцінки джерела факту, раціонального співставлення, сполучення і поєднання фактів.
Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;
Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
.
41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
При роботі з літературними джерелами передумовами для забезпечення ефективної інформації є дотримування наступних правил правильної роботи з опрацювання літературних джерел, а саме:
- вивчати літературу, переходячи від простого матеріалу до складнішого;
- ознайомитися спочатку з загальною літературою, потім – зі спеціальною;
- на початковому етапі дослідження доцільно зосередити увагу на теоретичні літературі, потім – на прикладній;
- дотримуватися черговості: нові публікації, потім книжкові і періодичні видання минулих років;
- спочатку книги – потім статті;
- спочатку першоджерела, потім коментарі чи критичні статті.
Необхідно дотримуватися порядку обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.
Окрім того, опрацювання наукової та спеціальної літератури має супроводжуватися введенням записів, що дозволить краще зрозуміти текст, скоротити час для повторного пошуку при необхідності тощо.
Для практичної оцінки інформаційних матеріалів, що можуть використовуватися у наукових дослідженнях, застосовуються такі якісні показники, як
- об’єктивність - відповідність вторинних документів змісту тих першоджерел, за якими цей документ складений;
- повнота – масове охоплення інф матеріалу з огляду на ек і упр аспекти, які є в науково-техн і ек інформації з досліджуваної проблеми;
- лаконічність – логічне, стисле викладення без втрати повноти;
- агрегованість – раціональний розподіл за рівнями ієрархії управління;
- точність – об’єктивність, реальність інформації;
-_актуальність – наявність ознак, що підтверджують можливість задоволення інф потреб;
- своєчасність – дотримання термінів;
- цілеспрямованість – визначені коло і адреси користувачів;
- економічність та ефективність – рівень залежить від порівняння отриманих результатів та затрат на отримання інф;
- комунікативність – зрозумілість, прийнятність для всіх учасників дослідницького процесу;
- наочність – структурованість тексту, наявність таблиць. Графіків;
- достовірність.
42.Порядок обробки накопиченого матеріалу: упорядкування, розчищення матеріалу, систематизація виписок, відсікання надмірної інформації, розробка таблиць; обдумування та розробка системи викладення дослідження, формування висновків, положень; перевірка висновків та узагальнень; виявлення невирішених питань.
Упорядкування – це метод обробки інформації, за якого її систематизують за різними ознаками для створення найбільш ефективних умов для її використання. Матеріал може упорядковуватися за датою створення, рівнем актуальності за поданою тематикою, можливий поділ на первинні матеріали та похідні (коментарі, огляди), на загальну та спеціальну літературу тощо.
Розчищення матеріалу передбачає відмову від неактуальних, суб’єктивних та неточних матеріалів.
Виписки – це спрощена первинна форма конспекту, коли із всього тексту вибирається те, що має відношення до досліджуваної теми. Систематизація виписок може здійснюватися через їх логічне упорядкування за рівнем відношення до теми, рівнем актуальності і новизни.
Відсікання надмірної інформації передбачає усунення із матеріалів зайвої деталізації та занадто загальної неінформативної частини тексту.
Розробка таблиць є одним із методів узагальнення інформації, що використовується для зіставлення показників чи характеристик. Таблиця являє собою спосіб подання інформації, за яким цифровий або текстовий матеріал групується у рядки та графи.
Обдумування та розробка системи викладення досліджень - вибір логіки викладення накопиченого та обробленого матеріалу у кінцевому вигляді. Викладення досліджень має мати поступовий логічний характер, не містити нерозкритих питань і містити усі матеріали, яких у сукупності буде достатнім для досягнення мети дослідження.
Висновки формуються на основі обробленої інформації та являють собою логічне завершення наукового дослідження. Вони подаються у вигляді стислих, лаконічних положень методичних рекомендацій, які мають відповідати поставленим завданням та розкривати їх сутність. У висновках необхідно зазначити як позитивні так і негативні тенденції розвитку об’єкта. Також в висновках зазначаються підстави для продовження дослідження іншими суб’єктами, визначають конкретні завдання, що потребують вирішення.
