- •Сибірка: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть шляхи виділення яєць і личинок гельмінтів із організму дефінітивних хазяїв.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Туберкульоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів?
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Бруцельоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть джерела забруднення довкілля яйцями і личинками гельмінтів.
- •Лейкоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження
- •Дайте визначення трансмісивним хворобам, наведіть приклад.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Сказ: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте копроовоскопічний метод досліджень.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Ящур та віспа: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте суть методів флотації та седиментації.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Лептоспіроз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічні дослідження води з відкритих водоймищ?
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Ємкар: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження проб ґрунту?
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Анаеробні інфекції, спільні для тварин та людини: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження коренеплодів вирощуваних на полях вдобрюваних навозом і стічними водами із тваринницьких приміщень.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Некробактеріоз та копитна гнилизна.
- •З якою метою проводять дослідження зскрібків з підлоги, стін, кормушок тваринницьких приміщеннях.
- •Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •Природноосередкові інфекційні хвороби: лістеріоз, туляремія, псевдотуберкульоз.
- •Які прилади використовують при гельмінтологічних дослідженнях об’єктів довкілля.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Хвороба Ауєскі: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть заходи профілактики за кокцидіозів тварин.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Актиномікоз, мікози, мікотоксикози (визначення та характеристика).
- •Назвіть заходи профілактики за саркоптозу свиней.
- •Консервування м‘яса низькою температурою. Консервування холодом
- •Підморожування м'яса.
- •Заморожування м'яса
- •Назвіть заходи профілактики за фасціольозу тварин.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Туберкульоз, паратуберкульоз, псевдотуберкульоз (визначення, етіологія, коротка характеристика.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження водних та наземних безхребетних?
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (риб) прісноводних та морських водоймищ.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Ге врх та інші пріонні інфекції тварин і людини.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (молюсків, кліщів, жуків).
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Чума свинейДиф.Діагн. Визначення ачс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Ачс.Диф.Діагн. Визначення кчс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Назвіть заходи профілактики за бабезіозів тварин.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ринопневмонія та контагіозний метрит коней.
- •Опишіть методику дослідження поверхневих м’язів спини та хвоста риби на наявність у них метацеркаріїв при опісторхозі.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Ррсс, пвіс, цирковіроз свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш врх (щодо інвазійних хвороб)?
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Сальмонельоз, ешерихіоз, дизентерія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш свиней (щодо інвазійних хвороб)?
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •Гемофільозний полісерозит та актинобацильозна пневмонія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш ссавців та продуктів тваринного походження (щодо інвазійних хвороб).
- •Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •Хвороба Тешена. Її диференціація від хвороби Ауєскі, сказу.
- •Назвіть заходи профілактики за опісторхозу м’ясоїдних.
- •Випадки, при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Бактеріальні хвороби молодняку тварин.
- •Опишіть методику післязабійного огляду туші для діагностики цистицеркозу бовісного.
- •Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •Вірусні хвороби молодняку тварин.
- •Які заходи боротьби та профілактики використовують для запобігання виникнення цистицеркозів тварин?
- •Характеристика збудника.
- •Профіл.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •Факторні інфекційні хвороби: характеристика, приклади.
- •Якими методами здійснюють посмертну діагностику трихінельозу?
- •Інфекційні захворювання при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Емерджентні хвороби тварин (Блутанг, ачс, Ящур).
- •Охарактеризуйте особливості циклу розвитку трихінельозу?
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Морфологія.
- •Санітарна оцінка м‘яса з ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •Хвороби птиці: перелік, характеристика. Хвороба Ньюкасла та грип птиці.
- •Опишіть заходи боротьби і профілактики при трихінельозі свиней.
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Профіл трихінельозу.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •Хвороби м’ясоїдних: перелік, характеристика. Чума та парвовірусна інфекція собак та інших м’ясоїдних тварин.
- •Назвіть заходи профілактики за трематодозів тварин.
- •2. Методи зажиттєвої та посмертної діагностики гельмінтозів тварин.
- •3. Терапія та дегельмінтизація.
- •Бактеріологічні дослідження безпечності харчових продуктів.
- •4. Профіл та заходи боротьби при фасціольозі
- •4. Профіл та заходи боротьби при дикроцеліозі тварин.
Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при отруєннях проводиться за загальноприйнятою схемою. Лабораторні дослідження необхідні для встановлення можливих залишкових кількостей отруйної речовини в м'ясі і ступеня бактеріального обсіменіння. У лабораторію направляють пробу м'язів 6 х 6 х 8 см, 2-3 лімфатичних вузла, проби внутрішніх органів (обов'язково печінки, нирки) і вміст преджелудков і шлунку. Порядок хіміко-токсикологічного дослідження проб з виявлення токсичних речовин визначається даними супровідного документа і на підставі патологоанатомічного дослідження надісланого матеріалу. При необхідності запрошують господарство, які отрутохімікати застосовували останнім часом у тваринництві та рослинництві або які добрива могли з'явитися причиною отруєння. З'ясовують також склад раціону і якість кормів. Ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою при отруєннях проводять диференційно. М'ясо тварин, убитих в стані агонії, у всіх випадках направляють на утилізацію. Так само роблять з м'ясом, які мають невластивий колір і запах. Якщо органолептичні, фізико-хімічні показники та результати бактеріологічного дослідження сприятливі, ветеринарно-санітарна оцінка буде залежати від виду токсичної речовини. Токсичні речовини поділяють на три групи, вони різні за своєю природою і хімічним складом. У першу групу відносять отрутохімікати, вміст яких в м'ясі не допускається. До них відносять жовтий фосфор, ціаніди, фосфорорганічні, хлорор-ганическое і карбаматні пестициди, ртутьсодержащие і мишьяксодержащіе препарати. При цьому треба враховувати природний вміст ртуті і миш'яку в м'ясних продуктах. Миш'яку в м'ясі міститься до 0,5 мг / кг, а ртуті в печінці не більше 0,03 мг / кг, у нирках - 0,05 мг / кг. У другу групу відносять речовини, для яких встановлені гранично допустимі кількості в продуктах забою. На 1 кг м'яса допускається свинцю 1 мг, сурми 40 мг, селітри аміачної 100 мг, барію 300 мг. Гранично допустима кількість ДДП - до 0,005 мг / кг (тимчасово). У третю групу входять речовини, при наявності яких м'ясо використовують для харчових цілей після знешкодження проваркой або на виготовлення м'ясних хлібів. До цієї групи відносять м'ясо тварин при отруєнні препаратами фтору, солями цинку і міді, хлористим натрієм і калієм, кислотами і лугами, хлором, чадним газом, аміаком, сечовиною, алкалоїдами і глюкозидами, рослинами, що містять сапоніни, ефірні масла, смоли і речовини фотодинамічного дії; отруйними і пліснявими грибами та продуктами їх життєдіяльності; рослинами, що викликають ураження шлунково-кишкового тракту (кукіль, молочай); рослинами сімейства Лютикова; вехом отруйним і аконітом джунгарських. При отруєнні триходесма сивий м'ясо йде на утилізацію. М'ясо та субпродукти тварин, укушених зміями, тарантулами, скорпіонами, випускають для харчових цілей без обмежень тільки після видалення тканин, в які потрапила отрута. Шкури використовують у всіх випадках на загальних підставах. У тих випадках, коли хіміко-токсикологічними дослідженням наявності токсичних речовин не виявлено, при задовільних органолептичних та фізико-хімічних показниках, а при бактеріологічному дослідженні виділені мікроорганізми, при яких використання м'яса для харчових цілей дозволено, його направляють на проварювання, а внутрішні органи на утилізацію.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №_______.
