- •Сибірка: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть шляхи виділення яєць і личинок гельмінтів із організму дефінітивних хазяїв.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •Туберкульоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Що включає в себе зажиттєва діагностика гельмінтозів?
- •Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •Бруцельоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть джерела забруднення довкілля яйцями і личинками гельмінтів.
- •Лейкоз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження
- •Дайте визначення трансмісивним хворобам, наведіть приклад.
- •Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої рогатої худоби.
- •Сказ: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте копроовоскопічний метод досліджень.
- •Засоби знезаражування умовно пригодного м‘яса.
- •Ящур та віспа: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Охарактеризуйте суть методів флотації та седиментації.
- •Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній обробці. Клеймування тушок птиці.
- •Лептоспіроз: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічні дослідження води з відкритих водоймищ?
- •Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи виявлення м‘яса хворих та забитих в агонії тварин.
- •Ємкар: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження проб ґрунту?
- •Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •Анаеробні інфекції, спільні для тварин та людини: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •З якою метою проводять дослідження коренеплодів вирощуваних на полях вдобрюваних навозом і стічними водами із тваринницьких приміщень.
- •Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •Некробактеріоз та копитна гнилизна.
- •З якою метою проводять дослідження зскрібків з підлоги, стін, кормушок тваринницьких приміщеннях.
- •Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •Природноосередкові інфекційні хвороби: лістеріоз, туляремія, псевдотуберкульоз.
- •Які прилади використовують при гельмінтологічних дослідженнях об’єктів довкілля.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: сказ, хвороба Ауески, анаеробна дизентерія ягнят.
- •Хвороба Ауєскі: етіологія, епізоотологія, діагностика, профіл.
- •Назвіть заходи профілактики за кокцидіозів тварин.
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: лептоспіроз, лістеріоз, мелодіоз.
- •Актиномікоз, мікози, мікотоксикози (визначення та характеристика).
- •Назвіть заходи профілактики за саркоптозу свиней.
- •Консервування м‘яса низькою температурою. Консервування холодом
- •Підморожування м'яса.
- •Заморожування м'яса
- •Назвіть заходи профілактики за фасціольозу тварин.
- •Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження банкових консервів.
- •Туберкульоз, паратуберкульоз, псевдотуберкульоз (визначення, етіологія, коротка характеристика.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження водних та наземних безхребетних?
- •Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (риб) прісноводних та морських водоймищ.
- •Консервування м‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •Ге врх та інші пріонні інфекції тварин і людини.
- •З якою метою проводять гельмінтоскопічне дослідження хребетних (молюсків, кліщів, жуків).
- •Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •Чума свинейДиф.Діагн. Визначення ачс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Ачс.Диф.Діагн. Визначення кчс та інших інфекційних хвороб свиней.
- •Назвіть заходи профілактики за бабезіозів тварин.
- •Обов'язки офіційного лікаря ветеринарної медицини на м'ясопереробних підприємствах
- •Ринопневмонія та контагіозний метрит коней.
- •Опишіть методику дослідження поверхневих м’язів спини та хвоста риби на наявність у них метацеркаріїв при опісторхозі.
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які передаються людині через м‘ясо: цистицеркоз великої рогатої худоби, токсоплазмоз.
- •Ррсс, пвіс, цирковіроз свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш врх (щодо інвазійних хвороб)?
- •Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна оцінка.
- •Сальмонельоз, ешерихіоз, дизентерія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш свиней (щодо інвазійних хвороб)?
- •Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •Гемофільозний полісерозит та актинобацильозна пневмонія свиней.
- •З якою метою проводять дослідження туш ссавців та продуктів тваринного походження (щодо інвазійних хвороб).
- •Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •Хвороба Тешена. Її диференціація від хвороби Ауєскі, сказу.
- •Назвіть заходи профілактики за опісторхозу м’ясоїдних.
- •Випадки, при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Бактеріальні хвороби молодняку тварин.
- •Опишіть методику післязабійного огляду туші для діагностики цистицеркозу бовісного.
- •Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •Вірусні хвороби молодняку тварин.
- •Які заходи боротьби та профілактики використовують для запобігання виникнення цистицеркозів тварин?
- •Характеристика збудника.
- •Профіл.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •Факторні інфекційні хвороби: характеристика, приклади.
- •Якими методами здійснюють посмертну діагностику трихінельозу?
- •Інфекційні захворювання при яких забороняється забій тварин на м'ясо.
- •Емерджентні хвороби тварин (Блутанг, ачс, Ящур).
- •Охарактеризуйте особливості циклу розвитку трихінельозу?
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Морфологія.
- •Санітарна оцінка м‘яса з ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •Хвороби птиці: перелік, характеристика. Хвороба Ньюкасла та грип птиці.
- •Опишіть заходи боротьби і профілактики при трихінельозі свиней.
- •Характеристика збудника.
- •Локалізація.
- •Профіл трихінельозу.
- •Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •Хвороби м’ясоїдних: перелік, характеристика. Чума та парвовірусна інфекція собак та інших м’ясоїдних тварин.
- •Назвіть заходи профілактики за трематодозів тварин.
- •2. Методи зажиттєвої та посмертної діагностики гельмінтозів тварин.
- •3. Терапія та дегельмінтизація.
- •Бактеріологічні дослідження безпечності харчових продуктів.
- •4. Профіл та заходи боротьби при фасціольозі
- •4. Профіл та заходи боротьби при дикроцеліозі тварин.
3. Терапія та дегельмінтизація.
Терапія гельмінтозів — це комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію хвороби та спричинених нею патологічних процесів, іноді — вторинних явищ або ускладнень (анемія, запалення, серцево-судинна недостатність, імуносу-пресивний стан). У зв'язку з цим крім етіотропних лікарських засобів (анти-гельмінтики) доцільно застосовувати мінеральні (зокрема, залізовмісні), антимікробні, імуностимулювальні, вітамінні препарати, препарати, що стимулюють роботу серцево-судинної системи. Так, при гемонхозі овець спостерігається значна втрата крові й порушення обміну речовин, внаслідок чого виникають анемія та гіповітамінози. Тому перед дегельмінтизацією для усунення анемії та гіповітамінозів вівцям рекомендується давати залізовмісні препа-рати й полівітаміни. Диктіокаульоз жуйних тварин нерідко супроводжується ускладненням вторинною інфекцією. В цьому разі дегельмінтизація й одночасне застосування антибіотиків сприяє швидшому одужанню тварин.
Дегельмінтизація — знищення збудників гельмінтозів різними засобами й методами.
Розрізняють вимушену, лікувальну, профілактичну й діагностичну дегельмінтизації. Залежно від стадії розвитку паразитичних червів дегельмінтизація може бути преімагінальною та постімагінальною.
Вимушену дегельмінтизацію проводять у будь-яку пору року при виникненні клінічних ознак хвороби.
Лікувальна дегельмінтизація може бути преімагінальною і постімагінальною. Преімагінальна дегельмінтизація запобігає розвитку патологічного процесу в організмі заражених тварин і забезпечує профілактику поширення інвазії. При цьому застосовують лікарські засоби, які згубно діють на преіма-гінальні стадії розвитку паразитичних червів (фенбендазол, тіабендазол, тет рамізол — проти личинок та преімагінальних стадій стронгілят). Постімагі-нальна дегельмінтизація спрямована на знищення статевозрілих збудників, які встигли спричинити в організмі тварин значні патологічні зміни. Слід також зазначити, що при цьому відбувається обсіменіння зовнішнього середовища яйцями й личинками гельмінтів. Тому під час проведення постімагі-нальної дегельмінтизації потрібно здійснювати ветеринарно-санітарні заходи зі знезараження гною. На сьогодні синтезовано антигельмінтики, які згубно діють не лише на статевозрілі та личинкові стадії розвитку паразитичних червів, а й на їхні яйця (флюбендазол, празиквантел).
Профілактична дегельмінтизація ґрунтується на застосуванні препаратів через певні проміжки часу, або регулярно, з метою запобігання виникненню хвороби.
Діагностична дегельмінтизація ставить за мету встановлення діагнозу на підставі визначення паразитичних червів, що виділяються з організму хворої тварини після застосування антигельмінтиків.
Патогенетична терапія. Лікарські заходи, спрямовані на ліквідацію або послаблення патогенетичних механізмів, називають патогенетичною терапією. Гельмінти, що локалізуються в різних органах і тканинах організмів тварин, спричинюють дистрофічні, атрофічні, імунологічні зміни, а також дисбактеріоз. При ураженні паразитичними червами кишок, печінки, підшлункової залози виникають гастроентерити. У тварин з'являються гіповітамінози, причиною яких є порушення всмоктувальної функції травного каналу. Тому дегельмінтизація тварин має підкріплюватися додатковою симптоматичною та патогенетичною терапією. Так, при монієзіозі ягнят поряд із застосуванням антигельмінтиків потрібно використовувати антибіотики (гентаміцин, канамі-цин, препарати неоміцинової групи), вітаміни В1; Ві2, пробіотики нормальної мікрофлори, а також ферменти, що поліпшують травлення. При токсокарозі м'ясоїдних тварин необхідна детоксикаційна терапія шляхом введення 5%-го розчину глюкози, вітамінів групи В, аскорбінової кислоти. Важливу роль для швидкого одужання хворих тварин відіграє дієтична годівля.