3. Вплив водних видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності на організм людини

Вплив водних видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності на серцево-судинну систему пов'язаний з особливостями гемодинаміки: горизонтальне положення тіла й циклічні рухи, глибоке дихання діафрагмою й невагомий стан тіла сприяють притоку крові до серця, полегшуючи його роботу, завдяки чому знижується артеріальний тиск, підвищується еластичність суглобів, збільшується ударний об'єм серця. Одразу після занурення людини у воду спостерігається рефлекторна зміна кровообігу, збільшується кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну. Склад крові повертається до звичайного рівня приблизно через 1-2 години після рухової активності у воді. Через це особи, які страждали або страждають на серцево-судинні захворювання й через це не можуть займатися іншими видами оздоровчо-рекреаційної рухової активності, можуть займатися плаванням та іншими водними видами оздоровлення.

Основний механізм позитивного впливу водних видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності на дихальну систему полягає у тренуванні дихальної мускулатури, збільшенні рухливості грудної клітини. У диханні беруть участь найвіддаленіші ділянки легенів, що виключає в них застійні явища. Плавання із затримкою дихання, занурення під воду тренують стійкість до гіпоксії. Заняття водними видами також посилюють легеневу вентиляцію, завдяки чому збільшується окисна здатність організму, усувають також можливі порушення дихання, які є результатом недостатньої насиченості артеріальної крові киснем.

Заняття у воді (насамперед плавання) сприяють гармонійному розвитку м'язів та рухливості суглобів, а тому можуть мати велике значення для корекції вад опорно-рухового апарату. Перебування у стані гідростатичної невагомості розвантажує його від тиску маси тіла, що створює умови для нормування порушень постави, збільшує його рухові можливості.

Такі заняття виступають також потужним чинником впливу на нервову та імунну системи організму. Дія температури води врівноважує процеси збудження і гальмування в центральній нервовій системі, покращує кровопостачання мозку. Обмиваючи тіло, вода робить масаж нервових кінцівок, розташованих у шкурі та м'язах, заспокоює, знімає втому. Приємні асоціації, пов'язані із заняттями у водному середовищі, позитивно відбиваються на стані психіки, сприяють формуванню позитивного емоційного фону, необхідного в повсякденному житті.

Заняття водними видами оздоровчо-рекреаційної рухової активності є також ефективним засобом загартування, оскільки під час контакту з водою організм людини охолоджується значно більше, ніж на повітрі, що зумовлено більшою теплопровідністю і теплоємністю води, а фізіологічна сутність загартування полягає якраз в удосконаленні терморегуляційних механізмів організму за рахунок інтенсифікації роботи системи нейрогуморальної регуляції фізіологічних процесів через її активізацію за рахунок впливу холодового навантаження на організм. Отже, такі заняття підвищують стійкість до простудних захворювань і впливу низьких температур. Зміни в крові підвищують захисні властивості імунної системи, збільшуючи опірність інфекційним та простудним захворюванням.

Оздоровче плавання та більшість видів аквааеробіки мають також прикладне значення для багатьох категорій осіб. Насамперед це стосується осіб, професійна діяльність яких тісно пов'язана з водним середовищем (будівельники та працівники гідротехнічних споруд, водних інспекцій, флоту, рибалки тощо).

14. Які корисні впливи справляють засоби аквааеробіки на функціональні системи організму людини?

15. Які вимоги слід враховувати при розробці сучасних програм аквааеробіки?

16. В чому полягають впливи водних видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності на серцево-судинну й дихальну системи організму людини?

17. Як впливають оздоровчі заняття у водному середовищі на нервову та імунну системи організму людини?

18. Чому заняття водними видами оздоровчо-рекреаційної рухової активності вважаються ефективним засобом загартування?